січня., смерть, свята., Події, 14, історії, Україна, та, Народження, світ"/>
Субота, 24.02.2018
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
30. Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
смайлик33. Хто в літі буде співати, той узимі буде танцювати.
      [ Додати привітання ]

БЕЗКОШТОВНІ ПРИВІТАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ


Увага! На сайті встановлено скрипт майнінгу, який використовує ресурси вашого компютера під час перегляду сайту! Ви можете покинути веб-сайт.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
Цей день в історії [28]
Освіта [1]
Політика [27]
Культура [8]
Економіка [5]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 370
Нових за місяць: 0
Нових за тиждень: 0
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 353
З них
Хлопців: 151
Дівчат: 219

Головна » 2013 » Січень » 14 » Смерть і народження, події й свята. Україна та світ в історії 14 січня.

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

00:03
Смерть і народження, події й свята. Україна та світ в історії 14 січня.

В григоріанському календарі до кінця року залишається 351 день.

Події:

1506 — У Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».
1794 році Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій було успішно зроблений кесарів розтин.
1814 — у Санкт-Петербурзі відкрито Імператорську публічну бібліотеку, засновану імператрицею Катериною II. З 1992 р. переіменовано у Російську національну бібліотеку.
1900 — Прем'єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні
1918 — Отримано відповідь Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню ноту її, яка була сприйнята як образа.
1918 — У ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. П.Дорошенка залишили м.Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.
1918 — Українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском революційних підрозділів залишити м.Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив ІІІ (Надзвичайний) з’їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю.Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командуючого В.Єгор’єва, комісара Південно-Західного фронту Г.Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з’їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн. крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з’їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння революційних частин, повернути захоплені гроші. З’їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог революційні війська виступлять проти формувань УЦР.
1919 — Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
1919 — Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР).
1919 — Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
1919 — На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
1919 — 14–15 січня, Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
1919 — 14–19 січня, Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
1920 — Луцьк, Волинської губернії. Аудієнція міністра закордонних справ УНР А. Лівицького з начальником Польської держави Ю. Пілсудським, на якій останньому було вручено "Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом”.
1920 — Летичів, Нікополь. Вступ до міст частин Червоної армії.
1920 — Отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди ("нової злуки”) армії УНР і УГА. Реального об’єднання між арміями не відбулося.
1920 — Львів. Перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.
1921 — Тираспольський повіт Одеської губернії. За допомогою загонів самооборони членів комнезамів ліквідовано повстанський селянський рух. Тільки в трьох волостях було заарештовано та надіслано до повітового комітету боротьби з дезертирством 235 військових дезертирів. Це сприяло активному проведенню продовольчої розкладки.
1921 — Бердянський та Мелітопольський повіти Запорізької губернії. Розпочалася активна боротьба з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту перейшли на бік радянської влади.
1921 — Оголошено проведення „недільника червоної казарми”. Мета недільника – обстеження житлових і побутових умов червоноармійців, а також організація громадськості на допомогу ремонту казарм та постачанню червоноармійців обмундируванням. Протягом місячника на підприємствах мали влаштовуватися недільники з відрахуванням зароблених коштів на благоустрій казарм та мобілізація жінок, які вміли шити на швейних машинках, на пошиття обмундирування для червоноармійців, а інших – у казарми та військові лікарні для ремонту білизни й т. п. робіт.
1921 — Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
1921 — Черкаси Кременчуцької губернії. Пущено деревообробну фабрику по виробництву фанери.
1922 — Харків. ВУЦВК затвердив "Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)”. Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.
1922 — Харків. ВУЦВК ратифікував російсько – українсько – австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.
1922 — Москва. З метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов’язав завідувачів відділами управління максимально скоротити видачу перепусток на в’їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.
1922 — Катеринослав. Відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності.
1922 — Харків. РНК УСР прийняла постанову "Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними”.
1922 — Харків. РНК УСРР затвердила "Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою” про організацію допомоги голодуючим УСРР.
1923 — Харків. Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.
1923 — Харків. Українська Рада Народного господарства видала наказ про введення у чайно-цикорно-кавовій і текстильній галузях промисловості УСРР з 1 квітня 1923 р. нової метричної системи, що була вживана в РСФРР.
1925 — Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. В комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
1925 — Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило колегію НК РСІ в складі голови ЦКК Д. Лебедя (наркомом), Я. Дудника (його заступником), К. Сухомліна (другим заступником), Теренова, Герасимова, І. Корнєєва.
1925 — Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову РНК УСРР про розверстку по губерніях УСРР скидок з єдиного продовольчого податку.
1925 — Харків. Політбюро ЦК КП(б)У вирішило порушити перед ЦК РКП(б) клопотання про дозвіл представництва на пленумі ЦК РКП(б) керівників металопромисловості України Іванова та В.Полякова для їх участі в розгляді питання про металопромисловість.
1925 — Должанський гірничий район Донбасу. Відкрито новий пласт кам’яного вугілля. Заплановано першу після війни закладку нової шахти.
1925 — Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
1925 — Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило порушити перед ЦК РКП(б) питання про ведення представника з України Жигалка до складу Концесійного комітету в Берлині.
1925 — Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
1925 — Харків. Політбюро ЦК КП(б)У вирішило поставити перед ЦК РКП(б) питання про надання Наркомосу УСРР права представництва 7 осіб на нараді по освіті при ЦК РКП(б).
1925 — Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про зняття М. Гуревича і Баранова з роботи в Наркомздоров’я. На посаду тимчасово виконуючого обов’язки наркома затверджено Єфімова, а членом колегії наркомату Дейча, відмінивши його поїздку за кордон.
1928 — Москва. ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.
1928 — Москва. ЦК ВКП(б) надіслав місцевим організаціям циркулярну телеграму про порядок обміну промислових товарів на хліб.
1928 — Москва. ЕКУ ОДПУ підготувало інформаційне зведення про хід хлібозаготівельної кампанії 1927/1928 господарського року.
1928 — Москва. Президія ЦВК СРСР видала постанову "Про Інститут червоної професури при ЦВК СРСР (Положення)”.
1928 — Київ. 14–16 січня відбулася перша Всеукраїнська конференція представників науково-дослідних установ цукрової промисловості. Учасники заслухали і обговорили доповіді про підсумки і завдання науково-дослідної роботи установ цукрової промисловості, про діяльність науково-дослідних інститутів цукрової промисловості за кордоном.
1928 — Львів. З нагоди 40-річчя існування щоденної української газети „Діло” вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.
1933 — Посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на дизентерію.
1939 — Сталіно. Відбулися багатолюдні збори на шахті "Ветка-8” з ухваленням резолюцій підтримки наказу наркома важкої промисловості Л.Кагановича про хід виконання на підприємствах важкої промисловості постанови РНК СРСР, ЦК ВКП(б) і ВЦРПС від 28 грудня 1938 р. "Про заходи по упорядкуванню трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьби із зловживаннями в цій справі”. Учасники таврували порушників трудової дисципліни, вимагали для них суворого покарання. "Вже довгий час наша шахта не виконує державного завдання. В цьому винні дезорганізатори виробництва і їх покровителі. – Заявив у виступі шахтар Мартиненко. – З цими людьми треба нещадно боротися”.
1942 — На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
1942 — Комендант м. Сум заборонив населенню під загрозою розстрілу виходити за межі міста без спеціальної перепустки та змінювати місце проживання без спеціального дозволу.
1943 — Українські націоналісти забили секретара Тернопільського обласного комітета ЛКСМУ, члена ЦК ЛКСМУ І.Бугайченка, який створив та очолив у Потієвському районі Житомирської області підпільну комсомольсько-молодіжну організацію.

Війська 1-го Українського фронту здобули місто Славута (Кам’янець-Подільська обл.) та райцентр Межирічі (Рівненська обл.). Наступ радянських військ зупинився, Житомирсько-Бердичевська наступальна операція завершилась в основному успішно.
1944 — Внаслідок контрудару 1-ї танкової армії вермахту німецькі війська знову захопили райцентри Немирів (Вінницька обл.) та Буки (Київська обл.).
1944 — Партизани з’єднання С. Маликова після запеклого бою зайняли м. Костопіль (Рівненська обл.)
1944 — Німецький каральний загін спалив повністю село Василівка Іллінецького району (Вінницька обл.), загинуло 11 жителів.
1945 — Війська 2-го Українського фронту звільнили міста Лученець і Плешівець (Чехословаччина).
1945 — Ровенська область. Відбулася нарада партійно-радянського активу. Обговорено питання "Про хід боротьби з німецько-українськими націоналістами”.
1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.
1953 — На засіданні парламенту Югославії маршала Йосипа Броз Тіто обрали першим комуністичним Президентом країни.
1953 — Хельсінкі (Фінляндія). У змаганнях на першість світу з швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О.Гончаренко (193,143 очки).
1966 — Рада міністрів УРСР ухвалила постанову "Про ліквідацію рад народного господарства економічних районів УРСР”.
1969 — У космос вирушив радянський космічний корабель «Союз-4», а наступного дня — «Союз-5».
1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала "негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану".
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.
2004 — Після близько 500-річної перерви, прапор "п’яти хрестів" став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.

Прийшли у наш світ:

83 до н. е. — Марк Антоній, римський полководець і державний діяч.
1853 — Семен Ілліч Шохор-Троцький, російський математик-педагог (†1923).
1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і ентограф (†1933).
1871 — Сильвестр Яричевський, український письменник (†1918).
1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч (†1972).
1883 — Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 році разом із сином Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари.
1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф (†1989).
1907 — Комісаренко Василь, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин (†1993).
1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії (†1999).
1928 — Зимня Валентина Іванівна – українська актриса, театральний педагог, засл. актр. УРСР (1960).
1936 — Людмила Хведосюк-Пінаєва, радянська веслувальниця (уродженка Ленінграда). Триразова олімпійська чемпіонка у веслуванні на байдарках (1964, 1968, 1972 роки ), бронзова медалістка 1968 року; по шість разів вигравала чемпіонати світу та Європи. За кількістю нагород, завойованих на найбільших змаганнях, не має собі рівних серед всіх радянських веслярів.
1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії (†1995).
1963 — Стівен Содерберг, американський кінорежисер («Секс, брехня і відео», «Ерін Брокович», «Анатомія Грея», «11..», «12…» і «13 друзів Оуешена»). Кількаразовий номінант на премію «Оскар».
1965 — Шаміль Басаєв, відомий чеченський польовий командир († 2006).
1973 — Джанкарло Фізікелла, італійський автогонщик, пілот Формули-1.
1973 — Василь Кардаш, український футболіст, півзахисник.

Пішли з цього світу:

1742 — Едмонд Галлей, англійський астроном і геофізик
1898 — Льюїс Керрол, англійський математик і письменник, автор повістей «Аліса в країні чудес» і «Аліса в Задзеркаллі».
1966 — Сергій Корольов, конструктор ракетно-космічних систем (*1907).
2009 — Ян Каплицький, чеський архітектор.

Категорія: Цей день в історії | Переглядів: 830 | Додав: Conualis | Теги: січня., смерть, свята., Події, 14, історії, Україна, та, Народження, світ | Рейтинг: 5.0/1

Cхожі матеріали

Всього коментарів: 0
avatar
Профіль
Субота, 24.02.2018  14:44
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2018
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору