січня., 21, смерть, свята., Події, історії, та, Україна, Народження, світ"/>
Четвер, 23.11.2017
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
17. На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.
смайлик6. Веселка вранці - на дощ.
      [ Додати привітання ]

БЕЗКОШТОВНІ ПРИВІТАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ


Увага! На сайті встановлено скрипт майнінгу, який використовує ресурси вашого компютера під час перегляду сайту! Ви можете покинути веб-сайт.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
Цей день в історії [28]
Освіта [1]
Політика [27]
Культура [8]
Економіка [5]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 366
Нових за місяць: 1
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 1
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 349
З них
Хлопців: 150
Дівчат: 216

Головна » 2013 » Січень » 20 » Смерть і народження, події й свята. Україна та світ в історії 21 січня.

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

21:47
Смерть і народження, події й свята. Україна та світ в історії 21 січня.

У григоріанському календарі до кінця року залишається 344 дні.

Свята та визначні дати:

Міжнародний день обіймів

Свято з'явилося в 70-х роках XX століття, сформувавшись в студентському середовищі західноєвропейської молоді, але точні обставини його появи невідомі. Саме в цей день хлопці та дівчата обіймали один одного без жодного інтимного натяку. За своєрідним «повір'ям», під час дружніх обіймів люди обмінюються душевним теплом. Існують і «наукові» обґрунтування корисності обіймів: доброзичливі дотики підвищують імунітет, стимулюють центральну нервову систему, підвищують у крові рівень гемоглобіну, а також іншого гормону — окситоцину, що викликає доброзичливе розташування до інших людей.
В оригіналі це два свята: Національний день обіймів (англ. National Hugging Day) святкується 21 січня, а 4 грудня відзначається Міжнародний день обіймів (англ. International Hug Day).

День вшанування пам'яті Олекси Гріника, що вчинив самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації

Олекса Гірник народився в родині бойків-верховинців, його батько і дід були відомі завдяки просвітницькій роботі в регіоні. Олекса спочатку вчився в польській школі, а пізніше в українській гімназії у Станіславові, яку закінчив 1933 р. Олекса вирізнявся активним, сміливим характером. він належав до «Пласту», «Просвіти», молодої організації ОУН, працював у «Соколі». Після гімназії батьки хотіли, щоб син продовжив навчання в семінарії, але він пішов працювати в організацію «Сокіл», де очолював загін пластунів. Пізніше хотів піти на навчання до Львівського університету на філософський факультет, але був призваний до польської армії. За висловлювання проти польської влади і заклики до незалежності України 25 березня 1937 р. був засуджений до п'яти років в'язниці. Покарання відбував у концтаборі в Березі Картузькій, у таборах Львова, Кракова, Тарнова. У 1939 р. під час німецького вторгнення в Польщу втік із в'язниці.
17 вересня 1939 р. у Станіславі на вокзалі Олекса побачив, як енкаведисти з собаками заганяють поляків у товарні вагони на висилку. Плач жінок, крик дітей… Кинувся на їх захист і, звісно, був заарештований, хоч чинив одчайдушний опір. 11 листопада 1939 р. йго засудили на вісім років концтаборів і п'ять років позбавлення прав. покарання відбував у Норильську та Магадані. 1948 року О. Гірник повернувся до Калуша Івано-Франківської області.
Одружився з Кароліною Іванівною Петраш, яка теж була в засланні. У 1950 р. народився син Маркіян, а в 1954 р. — Євген. Спочатку працював на місцевому цегельному заводі обліковцем, а пізніше інженером. Всі роки дуже переймався долею України, її культури, української мови. Таємно від всіх протягом чотирьох років писав від руки листівки проти русифікації, які супроводжував цитатами з Шевченка. Вже в січні 1978 р. вирішив вчинити акт самоспалення, зокрема в листі до дружини він писав: « Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець".

В записці до дружини від 19 січня 1978 р. написав, що поїхав до Львова, хоча насправді поїхав до Києва, відвідав Софійський собор та Києво-Печерську Лавру. Ввечері приїхав автобусом до Канева. З собою мав підготовлену сумку з двома каністрами бензину — загалом 3,5 літрів. Місце вибрав на північному схилі Чернечої Гори, тут розкидав листівки і пустив їх на вітер. Також тут же й залишив передсмертний заклик до незалежності України та проти русифікації. Близько 3-ої години ночі облився бензином та підпалив себе. Його мертве тіло знайшли тільки вранці. Міліція почала збирати розкидані листівки, усього знайшли 970, декілька збереглося у місцевих жителів. Ця справа залишалася таємницею, але саме через працівників міліції про вчинок Гірника взнали спочатку в Каневі, а потім і в інших містах України. В помешканні Гірників був проведений обшук. Дружині сказали, що чоловік загинув в автомобільній аварії. Спочатку родині не хотіли віддавати тіло Олекси, але пізніше дозволили поховати на батьківщині заборонивши відкривати труну. Попри це, вночі близькі відкрили труну і була відслужена таємна панихида греко-католицьким священиком, братом дружини. 

Попри заборони, щороку 21 січня хтось клав червону калину на місце смерті Олекси Гірника. Спочатку про справжні обставини смерті Олекси повідомив його дружині лікар швидкої допомоги з Канева Михайло Іщенко. Через декілька років, через рідних в Польщі і через зв'язки з рухом «Солідарність» звістки про вчинок Гірника передали на Захід. Відомості про Гірника спочатку поширювалися хвилями радіо «Свобода» — тільки після здобуття незалежності Україною, правда про вчинок Гірника була вперше опублікована в газеті «Літературна Україна». У 1993 р. в Калуші його іменем була названа вулиця і встановлена меморіальна дошка на його будинку.

 Меморіальна дошка Олексі Гірнику на фасаді будівлі колишньої Станиславівської гімназії.

Іменем Олекси Гірника названо Богородчанську школу № 1, в якій обладнано кімнату О. Гірника, а на подвір'ї школи встановлено меморіальний знак із зображенням героя. В Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби на вул. Тарнавського, 22 відкрито виставку, присвячену пам'яті Олексі Гірника, на якій експонуються світлини з родинного архіву Гірників, особисті документи, вишивки, які люб'язно надав його син Євген Гірник.

У 1999 р. створено Київський благодійний фонд ім. О. Гірника «Українським дітям — українське слово», товариство «Просвіта» оголосило 2003 р. роком Олекси Гірника. На місці смерті Гірника посадили кущ калини, а пізніше було додана і меморіальна дошка. В музеї збереглася копія листівки.

Указом Президента України № 28/2007 від 18 січня 2007 року за проявлені мужність і самопожертву в ім'я незалежної України Гірнику Олексі Миколайовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Нагороду отримали сини Олекси, Маркіян і Євген Гірники.

Події:

1506 — за розпорядженням римського папи Юлія II утворюється армія Ватикану — Швейцарська гвардія. Червоні мундири гвардійців розроблені під керівництвом самого Рафаеля. Вважається найстарішою армією на планеті, хоча і нараховує в своїх лавах усього 80—90 осіб.
1542 — англійський парламент засудив за державну зраду жінку Генріха VIII Катерину Говард.
1605 — поразка військ Лжедмитрія від московських царських військ і його втеча в Путивль.
1701 — Петро I підписав Указ про створення першої інженерної школи.
1732 — Рештська угода Росії з Персією; поступка Персії прикаспійських територій, завойованих Петром I.
1751 — Юхим Дараган став київським полковником.
1790 — день створення гільйотини.
1793 — Людовик XVI, король Франції, гільотований на Площі Революції.
1796 — Едвард Дженнер відкрив метод вакцинування від віспи.
1840 — француз Дюмон-Дюрвіль на вітрильнику «Астролябія» відкрив нову південну землю (Антарктиду), якій дав ім'я своєї дружини — Земля Аделі
1846 — віддруковано перший номер англійської газети «Лондон Дейлі Ньюз».
1846 — вийшов у світ перший твір Ф. Достоєвського — повість «Бідні люди».
1899 — німецька компанія «Адам Опель», яку брати Опелі заснували для виробництва швейних машин, розпочала виробництво автомобілів.
1900 — на англо-бурську війну відправлені перші канадські військовики.
1911 — перше автомобільне ралі в Монте-Карло.
1919 — відбулися Закарпатські всенародні збори, де ухвалили рішення щодо возз'єднанні Закарпаття з Україною
1922 — у швейцарському містечку Мюррен проходять перші гірськолижні змагання зі слалому
1925 — визнання СРСР Японією. Японські війська покидають російський Далекий Схід
1932 — Угода між СРСР і Фінляндією про ненапад і мирне вирішення конфліктів.
1947 — Після відставки Джеймса Бірнса новим держсекретарем США став генерал Джордж Маршалл, що означало перехід від політики «терпимості» до політики «стримування» комунізму.
1952 — італійські вчені оголосили, що Пізанська вежа повинна впасти в 2151 році.
1952 — у США спущено на воду перший підводний човен з атомним реактором «Наутілус».
1959 — утворений Європейський суд з прав людини, метою якого є здійснення контролю за за дотриманням прав і свобод людини та громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини.
1966 — соліст групи «Бітлз» Джордж Харрісон одружився з фотомоделлю Патті Бойд
1968 — Відбулась одна із наймасштабніших битв у ході В'єтнамської війни між народною армією В'єтнаму та Корпусом морської піхоти США за військову базу Кхесань.
1977 — В Італії дозволяються аборти.
1978 — Олекса Гірник вчинив самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації.
1985 — відзначається День обіймів. У цей день можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей.
1989 — 120-літня американка Августа Бунж стала пра-пра-прабабусею (найбільша кількість живучих одночасно поколінь в одній родині)
1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Монголією.
2001 — Пол МакКартні став першим музикантом, чиє майно перевалило за один мільярд доларів.

Народилися:

1338 — Карл V Мудрий, король Франції з 1364.
1732 — П'єр Огюст Карон Бомарше, французький драматург що прославився понад усе комедіями «Севільській цирульник» і «Одруження Фігаро».
1815 — Горейс Велс, американський стоматолог, першим застосував медичну анестезію (1845 рік).
1855 — Джон Браунінг, американський конструктор зброї.
1880 — Джордж ван Бісбрук, бельгійсько-американський астроном.
1883 — Михайло Фабіанович Гнесін, радянський композитор, заслужений діяч мистецтв РРФСР, доктор мистецтвознавства († 1957).
1889 — Едіт Толкієн, дружина письменника Джона Толкієна, яка стала прообразом чарівниці Лучіен з твору «Сільмарилліон».
1905 — Крістіан Діор, французький модельєр-дизайнер, кутюр'є.
1905 — Ванда Львівна Василевська, польська і радянська письменниця, розвідниця. Лауреат Державних премій (1943, 1946, 1952).
1906 — Ігор Мойсєєв, російський хореограф.
1920 — Микола Трофимов, російський кіноактор («Війна й мир», «Тютюновий капітан», «Принцеса цирку»).
1922 — Пол Скофілд, англійський актор, лауреат «Оскара» («Людина на всі часи», «Анна Кареніна», «Поїзд»).
1924 — Бенні Хілл, британський комік, автор та ведучий відомої в усьому світі програми «Шоу Бенні Хілла».
1941 — Пласідо Домінго, іспанський оперний співак і актор. За час своїх виступів виконав 128 оперних партій на сцені та в студії.
1941 — Річі Хейвенс, американський темношкірий фолк-музикант, який відкривав перший фестиваль Вудсток.
1944 — Родіон Рафаїлович Нахапетов, кіноактор, режисер.
1947 — Олександр Володимирович Гусєв, хокеїст, олімпійський чемпіон 1976 року.
1957 — Джина Девіс, американська акторка, лауреатка «Оскара» («Тутсі», «Тельма й Луїза», «Випадковий турист»)
1960 — Дмитро Харатьян, російський кіноактор («Гардемарини, вперед!», «Королева Марго», «Чорний квадрат», «Криза середнього віку»).
1965 — Роберт Дель Наджа, лідер британської гурту Massive Attack.
1976 — Емма Бантон, учасниця британського квінтету «Spice Girls», нині сольна виконавиця.

Померли:

1733 — Мандевіль Бернард, англійський філософ, економіст, сатирик.
1793 — Людовик XVI, король Франції.
1812 — Завадовський Петро Васильович, дійсний таємний радник, сенатор, перший міністр народної освіти Росії, голова Департаменту Законів Державної Ради.
1870 — Герцен Олександр Іванович, російський письменник, публіцист, філософ і революціонер-демократ (*1812).
1892 — Джон Кауч Адамс, англійський астроном, математик і механік.
1924 — Ленін Володимир Ілліч, російський і радянський політичний державний діяч, основоположник Радянської держави.
1927 — П'ятницький Митрофан Юхимович, засновник однойменного російського народного хору.
1950 — Оруелл Джордж, англійський письменник.
2002 — Іван Федорович Карабиць, український композитор.

Категорія: Цей день в історії | Переглядів: 990 | Додав: Conualis | Теги: січня., 21, смерть, свята., Події, історії, та, Україна, Народження, світ | Рейтинг: 0.0/0

Cхожі матеріали

Всього коментарів: 0
avatar
Профіль
Четвер, 23.11.2017  01:13
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2017
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору