Четвер, 29.06.2017
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
3. Весна красна квітками, а осінь - пирогами.
смайлик6. Веселка вранці - на дощ.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
Поради господарю [12]
Поради для господині [74]
Поради для дітей [49]
Здоров'я та краса [21]
Сад та город [12]
Ремонт та будівництво [1]
Все по дому [6]
Сім'я та відносини [12]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 359
Нових за місяць: 5
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 342
З них
Хлопців: 146
Дівчат: 213

Головна » Статті » Господарик » Сім'я та відносини

Чи потрібно віддавати дитину в дитячий садочок?

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

Реклама
Універсального рішення "для всіх" ця проблема ця не має. І кожна сім’я має шукати свою відповідь, враховуючи особливості дитини, загальну сімейну ситуацію та якість тих дитсадків, в які маєте можливість віддати дитину. 

Можливі два полярні варіанти:

1) перебувати з дитиною вдома до школи і мати обмежене спілкування, в основному з колом близьких;

2) з трьох років віддати дитину на цілий день до дитячого садочка — можуть бути серйозні ускладнення.

В першому випадку дитині може бути важко в подальшому звикати до спілкування з однокласниками і є ризик, що вона стане постійною жертвою маленьких нахаб, які є фактично в кожному класі. В другому — дитина, що змалку звила добиватися свого нахабством і силою, або, навпаки, підкорюватися чужому авторитетові і силі, може так і не навчитися вибудовувати конструктивні — в першу чергу дружні — відносини з однолітками.

Незаперечні плюси дитячого садочка: 
дитина зможе спілкуватися і гратися зі своїми ровесниками;
мама отримає можливість вийти на роботу;
малюк буде брати участь у розвиваючих заняттях;
дитина набуде певної побутової самостійності (навчиться сам повністю одягатися, звикне самостійно їсти).

Тобто, по суті, садок - це перша соціальна модель. Перебування в суспільстві сприяє подальшій адаптації в школі, покращення вміння спілкуватися з людьми.

Дитячий садок - за і проти
Проте дитячий садок, принаймні типовий, має й мінуси 

1. Зазвичай діти, проводячи більшу частину дня без мами і інших близьких, переживають відчуття емоційної незахищеності. Дитина постійно потребує оточення емоційного тепла, любові і підтримки. І самев цьому аспекті дитячий садок не замінить сім’ю — адже вихователі, якими б хорошими вони не були, не зможуть полюбити всіх і одразу.

2. Значна частка дітей психологічно перевтомлюються від неможливості побути наодинці і займатися улюбленими справами. Як результат, вони "втомлюються" від дитячого садка, в них зникає бажання його відвідувати і частішають захворювання.

3. Негативний досвід спілкування з ровесниками. Це стосується в першу чергу дошкільних закладів на території України. Вихователю важко працювати з переповненими групами, одночасно намагаючись чомусь навчити та ще й увагу приділяти взаєминам в дитячому колективі. Конфліктів важко уникнути: один штовхнув, в іншого забрали улюблену іграшку, а хтось вже встиг розказати про образу вихователеві. Такі стосунки не рідкість в повсякденному житті, проте, якраз з такою ситуацією дитині ліпше зіткнутися пізніше (наприклад, в школі). З точки зору психологів, в семи-восьми річному віці дитина вже може ставитися до поведінки оточуючих її людей більш усвідомлено і не копіювати негативні способи спілкування.

4. Обов’язкові розвиваючі заняття у багатьох дітей, перш за усе у тих, хто справляється з завданнями не найкращим чином, — викликають активне небажання вчитися.


Кращими для розвитку малюка різні проміжні варіанти. Наприклад, водити дитину до дитячого садка з чотирьох або п’яти років, і спочатку лише на півдня, і, тільки у випадку, якщо дитині подобається і приносить задоволення перебування в садочку, подовжувати її перебування там до повного дня. Або по можливості знайти дитсадок з малою кількістю дітей в групі (6-7 на одного вихователя).

В ідеалі, дитині вистачає бути в дитячому садку не багато часу: від одної-двох годин і до півдня. Тобто, оптимальний для розвитку дитини дитячий садок може бути зовсім не схожим на ту узвичаєну в побуті установу, яка вельми зручна для мам, що працюють.

Зверніть увагу на темперамент своєї дитини, адже в деяких випадках краще запланувати зустріч із дитячим садком у старшому віці. 

Найлегше адаптуються дітки-сангвініки: вони швидко звикають до нових облич в колективі і до дорослих, легкі в спілкуванні і "на підйом", веселі, більшу частину часу в гарному настрої - для них садок якраз рекомендований, так би мовити.

Більш-менш адаптуються до дитсадка діти з флегматичним темпераментом. Як і у сангвініків, у них сильна нервова система, вона легко витримує адаптаційні навантаження - плюс до всього вони більш спокійні, поступливі і посидючі, а отже - ще більш улюблені вихователями, ніж непосиди-сангвініки. Єдиний мінус флегматиків - вони можуть здобути славу "гальмів", але це лише в тому випадку, якщо вихователька трапилась молода, активна і мало знає дитячу психологію.

А якщо вихователька - "пані у віці" або просто схожа за темпераментом з дитиною, у такому випадку флегматик буде її улюбленцем.

Непросто доводиться меланхолікам. У цих діток слабенька нервова система, яка погано справляється з навантаженнями у вигляді необхідності адаптуватися в середовищі дітей і до вимог чужих дорослих, такі діти часто плачуть, рідко коли можуть поділитися з дорослими своїми проблемами.

Проблематично в садку і дітям-холерикам, але особливо катастрофічно перебування в групі дітей з гіперактивністю. Такі діти конфліктні, імпульсивні, гарячі, часто б'ються, часом взагалі неконтрольовано і невмотивовано агресивні; все гублять (і губляться самі), забувають і плутають, їм важко сконцентруватися. Тож якщо у вашої дитини є проблеми неврологічного характеру, треба підійти до рішення про дитячий садок з особливою уважністю.

Найголовніше призначення дитсадка в тому, щоб дати дитині можливість спілкуватися і гратися з однолітками. І яким би гарним не був дитячий садок, не допускайте непоправної помилки - не вважайте, що він замінює сім'ю.
Реклама

Категорія: Сім'я та відносини | Додав: zernyatko (07.11.2013)
Переглядів: 1592 | Теги: садочок?, Дитячий, Дитину, чи, потрібно, віддавати | Рейтинг: 0.0/0

Хто читав цей матеріал, також читають:
Походження назви міста Вінниця
Дата: [15.11.2012]
Привітання з Різдвом: В добрий час, в щасливу годину,
Дата: [06.01.2013]
Обрядовість зимового циклу
Дата: [26.11.2009]
СЦЕНАРІЙ НОВОРІЧНОГО СВЯТА
Дата: [29.12.2010]
СФЕРА: ПЕРЕРОЖДЕНИЕ - 1
Дата: [09.04.2012]
Легенда про місто Лева
Дата: [14.10.2012]

Всього коментарів: 0

avatar
Профіль
Четвер, 29.06.2017  08:23
no_avatarno_avatar
Гость,
ми раді вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь !

E-mail:
Пароль:

Забув пароль | Реєстрація

Мій профільВи зайшли як: Гость
ГрупаГрупа: Незнайомець
ЖінкаЧоловікСтать:
Зареєстрований на сайтіНа сайті: днів
користувачТи користувач №
Особисті повідомленняОсобистих повідомлень:
Ваш IРВаш IР: 54.158.250.39
БраузерБраузер:

Додати:


Додати зображення Додати статтю Додати новину Інформація про додавання Вихід
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2017
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору


Універсального рішення "для всіх" ця проблема ця не має. І кожна сім’я має шукати свою відповідь, враховуючи особливості дитини, загальну сімейну ситуацію та якість тих дитсадків, в які маєте можливість віддати дитину. 

Можливі два полярні варіанти:

1) перебувати з дитиною вдома до школи і мати обмежене спілкування, в основному з колом близьких;

2) з трьох років віддати дитину на цілий день до дитячого садочка — можуть бути серйозні ускладнення.

В першому випадку дитині може бути важко в подальшому звикати до спілкування з однокласниками і є ризик, що вона стане постійною жертвою маленьких нахаб, які є фактично в кожному класі. В другому — дитина, що змалку звила добиватися свого нахабством і силою, або, навпаки, підкорюватися чужому авторитетові і силі, може так і не навчитися вибудовувати конструктивні — в першу чергу дружні — відносини з однолітками.

Незаперечні плюси дитячого садочка: 
дитина зможе спілкуватися і гратися зі своїми ровесниками;
мама отримає можливість вийти на роботу;
малюк буде брати участь у розвиваючих заняттях;
дитина набуде певної побутової самостійності (навчиться сам повністю одягатися, звикне самостійно їсти).

Тобто, по суті, садок - це перша соціальна модель. Перебування в суспільстві сприяє подальшій адаптації в школі, покращення вміння спілкуватися з людьми.

Дитячий садок - за і проти
Проте дитячий садок, принаймні типовий, має й мінуси 

1. Зазвичай діти, проводячи більшу частину дня без мами і інших близьких, переживають відчуття емоційної незахищеності. Дитина постійно потребує оточення емоційного тепла, любові і підтримки. І самев цьому аспекті дитячий садок не замінить сім’ю — адже вихователі, якими б хорошими вони не були, не зможуть полюбити всіх і одразу.

2. Значна частка дітей психологічно перевтомлюються від неможливості побути наодинці і займатися улюбленими справами. Як результат, вони "втомлюються" від дитячого садка, в них зникає бажання його відвідувати і частішають захворювання.

3. Негативний досвід спілкування з ровесниками. Це стосується в першу чергу дошкільних закладів на території України. Вихователю важко працювати з переповненими групами, одночасно намагаючись чомусь навчити та ще й увагу приділяти взаєминам в дитячому колективі. Конфліктів важко уникнути: один штовхнув, в іншого забрали улюблену іграшку, а хтось вже встиг розказати про образу вихователеві. Такі стосунки не рідкість в повсякденному житті, проте, якраз з такою ситуацією дитині ліпше зіткнутися пізніше (наприклад, в школі). З точки зору психологів, в семи-восьми річному віці дитина вже може ставитися до поведінки оточуючих її людей більш усвідомлено і не копіювати негативні способи спілкування.

4. Обов’язкові розвиваючі заняття у багатьох дітей, перш за усе у тих, хто справляється з завданнями не найкращим чином, — викликають активне небажання вчитися.


Кращими для розвитку малюка різні проміжні варіанти. Наприклад, водити дитину до дитячого садка з чотирьох або п’яти років, і спочатку лише на півдня, і, тільки у випадку, якщо дитині подобається і приносить задоволення перебування в садочку, подовжувати її перебування там до повного дня. Або по можливості знайти дитсадок з малою кількістю дітей в групі (6-7 на одного вихователя).

В ідеалі, дитині вистачає бути в дитячому садку не багато часу: від одної-двох годин і до півдня. Тобто, оптимальний для розвитку дитини дитячий садок може бути зовсім не схожим на ту узвичаєну в побуті установу, яка вельми зручна для мам, що працюють.

Зверніть увагу на темперамент своєї дитини, адже в деяких випадках краще запланувати зустріч із дитячим садком у старшому віці. 

Найлегше адаптуються дітки-сангвініки: вони швидко звикають до нових облич в колективі і до дорослих, легкі в спілкуванні і "на підйом", веселі, більшу частину часу в гарному настрої - для них садок якраз рекомендований, так би мовити.

Більш-менш адаптуються до дитсадка діти з флегматичним темпераментом. Як і у сангвініків, у них сильна нервова система, вона легко витримує адаптаційні навантаження - плюс до всього вони більш спокійні, поступливі і посидючі, а отже - ще більш улюблені вихователями, ніж непосиди-сангвініки. Єдиний мінус флегматиків - вони можуть здобути славу "гальмів", але це лише в тому випадку, якщо вихователька трапилась молода, активна і мало знає дитячу психологію.

А якщо вихователька - "пані у віці" або просто схожа за темпераментом з дитиною, у такому випадку флегматик буде її улюбленцем.

Непросто доводиться меланхолікам. У цих діток слабенька нервова система, яка погано справляється з навантаженнями у вигляді необхідності адаптуватися в середовищі дітей і до вимог чужих дорослих, такі діти часто плачуть, рідко коли можуть поділитися з дорослими своїми проблемами.

Проблематично в садку і дітям-холерикам, але особливо катастрофічно перебування в групі дітей з гіперактивністю. Такі діти конфліктні, імпульсивні, гарячі, часто б'ються, часом взагалі неконтрольовано і невмотивовано агресивні; все гублять (і губляться самі), забувають і плутають, їм важко сконцентруватися. Тож якщо у вашої дитини є проблеми неврологічного характеру, треба підійти до рішення про дитячий садок з особливою уважністю.

Найголовніше призначення дитсадка в тому, щоб дати дитині можливість спілкуватися і гратися з однолітками. І яким би гарним не був дитячий садок, не допускайте непоправної помилки - не вважайте, що він замінює сім'ю.


Матеріал додано: zernyatko

07.11.2013