Сценарій вертепу "Срібні дзвони серед ночі"

ВЕРТЕП (сценарій)
1. (ПІСНЯ «АНГЕЛ»)

Ангели.
Срібні дзвони серед ночі,
Дзвони голосні, пророчі
Сонну тишу розбудили,
Дивну вість проголосили:
«В Вифлеємі, у Ясині
Божий Син родився нині».

2. ПІСНЯ «Прийшли щедрувати»
Прийшли щедрувати до вашої хати
Щедрий вечір, добрий вечір…
Тут живе господар – багатства володар
Щедрий вечір, добрий вечір…
А його багатство – золотії руки.
Щедрий вечір, добрий вечір…
А його потіха – хорошії діти.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

1-й гість.
Слава Богу, мир цій хаті!
Перестаньте сумувати.
Ми новину вам принесли,
Що всі сили темні щезли.

2-й гість.
Весь світ людський звеселився,
Бо син Божий народився.
Ясна зірка засвітила,
Нам новину возвістила…
То скажім, що ми за люди.
Хай це всім відомо буде.

2-й гість.
Я – вкраїнка з-за Дніпрових вод,
Козацького роду.
Перебув і в нас народ
Не одну пригоду.
Та як зірка в небесах
Новину принесла,
То надія нам в серцях,
Мов з мертвих, воскресла.
Я зірвався і побіг
Аж до Вифлиєму,
Нашу долю розповів
Богові своєму.

3-й гість.
Я вкраїнець, як і ви,
З тихої Волині.
І нам зірка дала знать
В вечірній годині.
Поспішив я в Вифлиєм
Помолитись Богу,
Щоб нам Син з Своїм Отцем
Показав дорогу.

4-й гість.
А я, браття, з Буковини.
Звеселилась тої днини
І побігла до Бога-Сина,
Щоб та Божая Дитина
Нам дістала кращу долю
І гаразд на ріднім полю.

5-й гість.
Так і я ваш рідний брат –
Українець з-за Карпат.
Через гори, через ріки
Йшов до Того, що навіки
Дав нам мати честь і славу.
Разом з вами став я в лаву.

3. КОЛЯДКА: «Нова радість» /2 к-ти
1. Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда-ясна, увесь світ засіяла./ 2 р.
2. Де Христос родився з діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився./ 2р.

3-й гість.
Стійте, браття! Гляньте з хати,
Що там сталось надворі?

4-й гість.
Зірка згасла угорі…

2-й гість.
Що за темний дух гуляє,
Зорям світло погашає?

3-й гість.
Гляньте, хтось біжить…
Хтось біжить і щось кричить.

4-й гість.
Ах, то Ірод – цар Юдеї,
Що злякавсь Дитини Теї
І шукає скрізь її.
Проти нього станьмо всі!

(В хату вривається з Воїнами Ірод)

Ірод (кричить).
Хто бунтується на мене?
Кляте плем'я ви шалене.
Другий день вас доганяю,
Але вже в руках вас маю.
Тут і Він є, певно, з вами.
Ну, признайтесь перед нами!
Ви ходили в Вифлиєм?
Чи я вам не є царем?

1-й гість.
Ти є цар, та тільки земний.
Та вродився Цар таємний.
Що буде понад парами,
Над землями й небесами.
Буде Він лихих карати,
Буде правду підіймати.

2-й гість.
То не цар, то Вічний Бог,
Що панує без тривог.
Ти боїшся Того Бога,
Бо лиха твоя дорога.
Бо невинних ти караєш.
Бідний нарід понижаєш.
Ірод (кричить).
Замовчіть мені, прокляті,
Бо скараю вас в цій хаті.
Гей, шукайте, мої вої! (Воїни обшукують гостей, які стоять півколом, а опісля доповідають Іродові).
Воїни (до Ірода).
Тут нема Дитини Тої.

Ірод (до Воїнів).
То ж по всьому краю йдіть
І наказ мій понесіть:
Всіх дітей в краю зібрати
Й голови всім постинати.
Кожен хлопець до двох літ
Хай загине, – так скажіть.
А між ними, певно, й Він
Знайде свій смертельний скін.
(Воїни й Ірод виходять з хати).

2-й гість.
Ой, новина ця страшна.
У дверях чується стукіт.

1-й гість.
Хто там?
В хату заходить Біда.
Біда.
Я – ваша біда…
Я вас всіх віддавна знаю.
Всіх ловлю і пригинаю,
Забираю в вас достатки
Й не лишаю вам і латки.
Сію вам у душах страх.
Сила в мене є в руках.
Лиш один мене би збув,
Якби Він на світі був:
Той, що вчора народився.
Але Ірод розізлився
І Дитину нині вб'є.
Ірод мій приятель є.
(При цьому Біда гладить себе по животі. Вбігає до хати Жид. 1-й гість з шаблюкою – до нього.)

1-й гість (до Жида).
А тобі чого сюди?
Зараз звідси геть іди!

Жид.
Не кричи… Що тут такого?
Я не винен вам нічого.
Де біда – то там і я.

1-й гість.
А, де ти, то там біда.
Геть із хати! Геть із хати!
Ми тебе не хочем знати!
Жид (обнімає Біду).
Я не піду, бо тут є воно.

3-й гість.
Боже наш, що нам робити?
Ця біда не дасть нам жити.

1-й гість (дивиться у вікно).
Браття, браття, світло є!
Гляньте, як у вікна б'є.
(Ангел наставляє у вікно запалену зірку, крутить її. Всі дивляться в той бік. У хату заходить Ангел. Жид із Бідою від страху трясуться.)

Ангел.
Хай цей дім добром панує!
Хто тут світла потребує?

1-й гість.
Всі ми… Всім нам темно й гірко,
Засвіти нам, ясна зірко,
І скажи нам, що нового?
Чи добився Ірод свого.
Щоб Ісуса погубити?
Що нам, вічно в нужді жити?

Ангел.
Ні, не вдався намір грішний,
Не дозволив Бог Всевишній.
Я Ісуса остеріг
І родині всій поміг
До Єгипту схоронитись.
Ірод вже не зможе битись.
Злочин не минув безкарно:
Ірод згинув марно.
Згинуть так усі іроди,
Заживуть в добрі народи.

4-й гість.
То живе Ісус – Син Божий?

Ангел.
Так, живе, мов квіт той гожий,
І навіки жити буде.
Тіштесь, скривдженії люди!

5-й гість.
А позбудемось біди?
Божий Ангеле, скажи…
(Біда і Жид, забившись у куток, від боязні трясуться).

Ангел.
На біду є спосіб певний –
Ум свідомий, ясний, ревний.
Не зневага, а просвіта,
Що, як сонце серед літа,
Освіщає квіти, трави,
І біду цю поконає.
Світло пітьму залякає.

1-й гість.
Мудре слово, добре слово.
Знаєм раду і від того.
Так і нам там говорили
В Вифлиємі Божі сили.

(До Біди).
Забирайся, Бідо, з хати.
Знаєм, чим тебе нагнати.

2-й гість.
В нас освіта, світло Боже
Тебе, нужда, переможе.

5-й гість.
Не посієш у нас страх.
В нас є сила у руках.
Всі гості: (разом).
В нас є світло у серцях.

Ангел (змахнувши зіркою на Біду).
Забирайся геть, Бідо,
Що їх мучиш так давно.
Бо цей нарідсподобився
Тому, що на світ родився.
Йди й сюди не повертай.
Хай щасливий буде край! (Біда і Жид виходять з хати).

1-й гість.
Слава Богу, слава Богу!
Тож збираймося в дорогу.
Щоб принести цю новину
В кожний дім, в кожну хатину.

2-й гість.
Але поки вийдем з хати.
Треба щастя побажати.

3-й гість.
Дім добром обдарувати.

2-й гість. (до господарів).
А я вам дарую зерно жита,
Нехай вам вродить нива, дощем полита.
Ніколи хліба хай не бракує!
Хай в вас достаток завжди гостює!
(Обсіває хату житнім зерном).

4-й гість.
А я вам дарую зерна ячменю.
Зерна зберете повнісіньку жменя.
А з жмені, дасть Бог діждати.
Повні комори будете мати.

5-й гість.
А я дарую зерно яблочне,
Зерно багате і пожиточне.
Велику силу зерно те має,
Бо з нього яблуня проростає.
Нехай ваш вік зросте так широко
І так високо!
Ангел.
А я вам дарую зерно пшениці.
Щоб ви діждали з нього сториці.
Зерно пшеничне ясне та красне.
Нехай вам світло в серцях не гасне!
Бо знайте: світло, знання і наука
Кращої долі добра порука.
(Знову до хати заходить Біда).
Жид.
А я вам дарую зерно гороху.
Щоб ви мені дали що-небудь троху.

4. ПІСНЯ «Щедрівка»
(Наставляє перед господарями торбину).
Всі:
ВКЛОНІМСЯ ХРИСТОВІ,
Діві Марії,
Вклонімось в любові,
Надії та вірі.
І лине землею,
І лине всім світом
Христос народився! Славіме Його!

(Всі колядують)

1. Вже Різдво Христове
Знов до вас прийшло,
І яскраво в небі
Сонечко зійшло.

2. В небесах так ясно
І вдень, і вночі.
Немовляті в ясла
Сяють промінці.

3. Христос народився!
Радіє земля,
І дзвінка колядка
Людей звеселя.

4. Христос народився,
Славіте Його,
Славіте, радійте,
Що свято прийшло.

Підготували:
Жабляк М.Д., старший викладач кафедри суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти ЗІППО;
Маріян Е.О., заступник директора з виховної роботи, вчитель музичного мистецтва, художньої культури, вчитель-методист Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6