Неділя, 20.08.2017
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
3. Весна красна квітками, а осінь - пирогами.
смайлик33. Хто в літі буде співати, той узимі буде танцювати.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
до Весняних свят [1]
до Осінніх свят [5]
до Зимових свят [9]
для садочка [2]
для Випускного [3]
до Дня вчителя [7]
для Нового року [9]
для 8-го березня [4]
до Дня Перемоги [0]
виховних заходів [18]
для 1 Вересня [14]
Останнього дзвоника [11]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 361
Нових за місяць: 1
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 344
З них
Хлопців: 147
Дівчат: 214

Головна » Статті » Сценарії » до Зимових свят

Сценарій свята "Від Катерини до Стрітення"

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

Реклама

«Від Катерини до Стрітення»
Підготувала педагог – організатор Пенчук Ольга Леонтіївна
Мета: Розширювати уявлення учнів про українські народні традиції, обряди; розвивати бажання вивчати історичне минуле свого народу, його культуру, працю, звичаї; виховувати в дітей інтерес до української народної спадщини.
Ведучий 1. Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і лежать сніги, а в повітрі вже пахне зимою. Лютує зима в лютому, але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.
Ведучий 2. У кожного місяця свої визначні свята. Якщо січень знаменитий трьома святами – Різдвом, Новим роком та Водохрещем, то лютий може похвалитися лише одним – Стрітенням, яке припадає на середину місяця – 15 лютого.
Ведучий 1. Свято це в нас дуже шанується. Люди на Стрітення не працюють і уважно придивляються до погоди, бо «лютий до березня в гості приїжджає», щоб на Стрітення зимі з весною зустрітися.
Ведучий 2. За церковним календарем Стрітення Господнє – зустріч Бога Отця із Богом Сином. Ось тому сьогодні в церкві велика відправа.
(Вбігають діти)
Дитина 1. Не зачіпай мене, бо мамі скажу!
Дитина 2. А от і не скажеш, бо її не має.
Дитина 1. Скажу, скажу, бо вони вже йдуть.
Дитина 2. Ой, здається, справді мама з татом повернулися.
Дитина 1. Дивися, а що це таке вони несуть?
Дитина 2. Не знаю. Зараз подивимося.
Дитина 1.Мамо, а чого ви так довго були ?
Дитина 2. І що це ви таке принесли?
Мама. Після сьогоднішньої служби в церкві святили воду і свічки.
Тато. Ці свічки називають страсними, громничими. Ось зараз цю свічку треба запалити (Запалює), щоб « весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив»
Мама. А влітку, коли гуркотить грім, а блискавка може влучити в будинки, в хатах запалюють громничу свічку, що служить надійним оберегом від лиха.
Дитина 1. Ой, а я пригадую, як одного разу, коли йшов сильний дощ, гриміло і блискало за вікном, бабуся запалювала таку свічку. А мені було так страшно.
Тато. Ось тому ця свічка і повинна стояти постійно на покутті.
Мама. Велику роль у нашому житті відіграє і стрітенська вода.
Дитина 2. А я думаю, навіщо ви взяли з собою до церкви новий дзбанок. Це щоб води принести,так?
Тато. Так посуд на воду повинен бути обов’язково новий, який ще не використовувався. А воду треба зберігати протягом року.
Мама. Ця вода вважається дуже корисною і цілющою від багатьох недуг. Нею натирають хворі місця, дають пити від хвороб викликаних « поганим оком».
Дитина 1. То може цією водою ви кропите навесні худобу, коли вперше вигоните в поле?
Мама. Так, саме стрітенською водою. А ще пасічники скроплюють нею бджіл та вулики.
Тато. А батьки благословляли синів, проводжаючи у далеку дорогу.
Дитина 2. А нам в школі розповідали про Стрітенське ворожіння. Кожний господар на ніч виставляв надвір миску із зерном. Якщо вранці в мисці назбирувалася роса – на врожай, а якщо її не було – погана прикмета.
Мама. Чи знаєте ви, що саме в цей день зустрічаються зима з літом. Хочете дізнатися , як ця сутичка відбувається.
Діти. (разом) Хочемо! Хочемо!
Мама. То послухайте. Я вам розкажу, а ви спробуйте уявити.
Ще зима лякає морозами, але у високостях вже йде протиборство між холодами і теплінню, між світлом і темрявою. Дедалі вище піднімається сонце і своїм сяйвом наближає до Землі її чарівну володарку Весну. Знехотя відступає Зима із заметілями та морозами. Злиться, але мусить відійти, бо на переході стоїть пресвітлий Колодій і вперед їй дороги аж ніяк нема. Квітуча весна прибавляє ходу. За нею лине щебіт птахів і дзюркотіння струмків. Похмуро і холодно зустрічає її Зима.
( Інсценізація)
ЗИМА. Поменше б тут вешталися всякі, то й багатство б моє не пропадало. Сніг у кучугурах не пожух би, лід водою б не стікав.

Весна. Не гнівайтеся , бабусенько - білогрудонько! Уже ваше відходить. Чуєте, як усе кругом шумить та гомонить? Це все від тепла Колодія, від моєї душі. Ті квіти, що я була насадила, ви поморозили. А самі геть і на сніг поскупилися. Земля наче гола і неприбрана.
Зима. Не скупилася я, не морозила, а свої робила. Подивися, хіба ти таке вималюєш, як я з морозом на склі?! Хіба є у тебе квіти, як мої сніжинки?!
Весна. Невже це квіти? Усе, що живе було – заклякло.
Зима. Ой, дивися, дівко, не гніви мене. Бо я як розвернуся та гукну на поміч свого Мороза та опікуна нашого вітровія- Стрибога, то й ти ходити не здужаєш.
( Заходить Літо в одязі козака з ціпом в руках)
Літо. Ой, Зимо, тріщи, не тріщи – минулися Водохрещі. Подивися на себе, яка ти бідна і голодна. Тільки й того, що надута, як дві купи снігу. Все, що я з сестрою осінню надбали, ти проїла і прогуляла. Тільки про себе й дбала, а всіх у нашому краї обдерла, зробила холодними. Відвладарювала ти своє. Уступай Весні дорогу!
Зима. Не пущу я вас, не дам життю оживати. Приморозю! Снігом закидаю! Гей, морози, завірюхи, вітровії, сніговії! Станьте мені в помочі, насилайте холод і немочі. Засипайте стежки, дороги й переходи!
Літо. Не лютуй, Зимо. Знесилилися твої злі сили. Зійди з дороги й дай Весні льоду- переходу!
Весна. Ой, як холодно, аж душа стискається. Мені ще довго доведеться йти .
Літо. Не тужи, сестро Весно. Ти, як завжди в пору прийдеш. Відлига буде. А після вас і я з спекою порозкошую.
Зима. Поки ви порозкошуєте, то я вас так притисну, що ви замерзнете, як вода на морозі.
Весна. Не нахваляйся, сердего! Подивися навкруги! Відродження настає!
Зима. Ой, бідна я, та нещасна я! Гірка доля моя розморозная.

(Веснянка)
Весна. Ну от бачиш, Зимо тобі ніяк не вдається залишитися на землі. Час тобі для мене дорогу звільнити.
Ведучий 1. Ти приходила до нас, Зимо, із новорічними святами, подарунками, іграми та забавами.
Ведучий 2. Ти навчила нас щедрувати і колядувати, веселих пісень співати.
Ведучі (разом) Прощавай, Зимонько!
Зима. Що ж, прощавайте, друзі. Прощавайте і ви, Весно та Літо, я чую вже прихід весняних струмочків. (Веснянка)
Мама. Ну як, діти сподобалася вам моя казочка?
Діти. Сподобалася, сподобалася. Дякуємо вам, мамо.
Ведучий 2. Ось і наближається до кінця наше свято Стрітення.
Ведучий 1. Настання теплих днів після довгої холодної зими, сподівання на щедрий урожай викликали у людей піднесений настрій.
Ведучий 1. Надіємося, що і ви, любі друзі, дізналися багато цікавого, стали веселіші, бадьоріші, сповнилися нових світлих надій.
Ведучий 2. Тож сподіваємося на нові зустрічі!

Реклама

Категорія: до Зимових свят | Додав: oliapenchuk (17.01.2017) | Автор: Пенчук Ольга Леонтіївна E
Переглядів: 192 | Теги: #oliapenchuk | Рейтинг: 0.0/0

Хто читав цей матеріал, також читають:
При гіповітамінозі – маски для шкіри і полівітаміни
Дата: [29.12.2009]
Легенди Говерли
Дата: [24.05.2010]
Афоризми та вислови про КОХАННЯ
Дата: [08.06.2010]
Походження назви с.Зміївка Берегівського району Закарпаття
Дата: [13.11.2012]
Мильні бульки - формули мильних бульок
Дата: [29.08.2010]
Декілька весільних привітань_3!
Дата: [05.12.2009]

Всього коментарів: 0

avatar
Профіль
Неділя, 20.08.2017  18:08
no_avatarno_avatar
Гость,
ми раді вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь !

E-mail:
Пароль:

Забув пароль | Реєстрація

Мій профільВи зайшли як: Гость
ГрупаГрупа: Незнайомець
ЖінкаЧоловікСтать:
Зареєстрований на сайтіНа сайті: днів
користувачТи користувач №
Особисті повідомленняОсобистих повідомлень:
Ваш IРВаш IР: 54.156.50.71
БраузерБраузер:

Додати:


Додати зображення Додати статтю Додати новину Інформація про додавання Вихід
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2017
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору


«Від Катерини до Стрітення»
Підготувала педагог – організатор Пенчук Ольга Леонтіївна
Мета: Розширювати уявлення учнів про українські народні традиції, обряди; розвивати бажання вивчати історичне минуле свого народу, його культуру, працю, звичаї; виховувати в дітей інтерес до української народної спадщини.
Ведучий 1. Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і лежать сніги, а в повітрі вже пахне зимою. Лютує зима в лютому, але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.
Ведучий 2. У кожного місяця свої визначні свята. Якщо січень знаменитий трьома святами – Різдвом, Новим роком та Водохрещем, то лютий може похвалитися лише одним – Стрітенням, яке припадає на середину місяця – 15 лютого.
Ведучий 1. Свято це в нас дуже шанується. Люди на Стрітення не працюють і уважно придивляються до погоди, бо «лютий до березня в гості приїжджає», щоб на Стрітення зимі з весною зустрітися.
Ведучий 2. За церковним календарем Стрітення Господнє – зустріч Бога Отця із Богом Сином. Ось тому сьогодні в церкві велика відправа.
(Вбігають діти)
Дитина 1. Не зачіпай мене, бо мамі скажу!
Дитина 2. А от і не скажеш, бо її не має.
Дитина 1. Скажу, скажу, бо вони вже йдуть.
Дитина 2. Ой, здається, справді мама з татом повернулися.
Дитина 1. Дивися, а що це таке вони несуть?
Дитина 2. Не знаю. Зараз подивимося.
Дитина 1.Мамо, а чого ви так довго були ?
Дитина 2. І що це ви таке принесли?
Мама. Після сьогоднішньої служби в церкві святили воду і свічки.
Тато. Ці свічки називають страсними, громничими. Ось зараз цю свічку треба запалити (Запалює), щоб « весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив»
Мама. А влітку, коли гуркотить грім, а блискавка може влучити в будинки, в хатах запалюють громничу свічку, що служить надійним оберегом від лиха.
Дитина 1. Ой, а я пригадую, як одного разу, коли йшов сильний дощ, гриміло і блискало за вікном, бабуся запалювала таку свічку. А мені було так страшно.
Тато. Ось тому ця свічка і повинна стояти постійно на покутті.
Мама. Велику роль у нашому житті відіграє і стрітенська вода.
Дитина 2. А я думаю, навіщо ви взяли з собою до церкви новий дзбанок. Це щоб води принести,так?
Тато. Так посуд на воду повинен бути обов’язково новий, який ще не використовувався. А воду треба зберігати протягом року.
Мама. Ця вода вважається дуже корисною і цілющою від багатьох недуг. Нею натирають хворі місця, дають пити від хвороб викликаних « поганим оком».
Дитина 1. То може цією водою ви кропите навесні худобу, коли вперше вигоните в поле?
Мама. Так, саме стрітенською водою. А ще пасічники скроплюють нею бджіл та вулики.
Тато. А батьки благословляли синів, проводжаючи у далеку дорогу.
Дитина 2. А нам в школі розповідали про Стрітенське ворожіння. Кожний господар на ніч виставляв надвір миску із зерном. Якщо вранці в мисці назбирувалася роса – на врожай, а якщо її не було – погана прикмета.
Мама. Чи знаєте ви, що саме в цей день зустрічаються зима з літом. Хочете дізнатися , як ця сутичка відбувається.
Діти. (разом) Хочемо! Хочемо!
Мама. То послухайте. Я вам розкажу, а ви спробуйте уявити.
Ще зима лякає морозами, але у високостях вже йде протиборство між холодами і теплінню, між світлом і темрявою. Дедалі вище піднімається сонце і своїм сяйвом наближає до Землі її чарівну володарку Весну. Знехотя відступає Зима із заметілями та морозами. Злиться, але мусить відійти, бо на переході стоїть пресвітлий Колодій і вперед їй дороги аж ніяк нема. Квітуча весна прибавляє ходу. За нею лине щебіт птахів і дзюркотіння струмків. Похмуро і холодно зустрічає її Зима.
( Інсценізація)
ЗИМА. Поменше б тут вешталися всякі, то й багатство б моє не пропадало. Сніг у кучугурах не пожух би, лід водою б не стікав.

Весна. Не гнівайтеся , бабусенько - білогрудонько! Уже ваше відходить. Чуєте, як усе кругом шумить та гомонить? Це все від тепла Колодія, від моєї душі. Ті квіти, що я була насадила, ви поморозили. А самі геть і на сніг поскупилися. Земля наче гола і неприбрана.
Зима. Не скупилася я, не морозила, а свої робила. Подивися, хіба ти таке вималюєш, як я з морозом на склі?! Хіба є у тебе квіти, як мої сніжинки?!
Весна. Невже це квіти? Усе, що живе було – заклякло.
Зима. Ой, дивися, дівко, не гніви мене. Бо я як розвернуся та гукну на поміч свого Мороза та опікуна нашого вітровія- Стрибога, то й ти ходити не здужаєш.
( Заходить Літо в одязі козака з ціпом в руках)
Літо. Ой, Зимо, тріщи, не тріщи – минулися Водохрещі. Подивися на себе, яка ти бідна і голодна. Тільки й того, що надута, як дві купи снігу. Все, що я з сестрою осінню надбали, ти проїла і прогуляла. Тільки про себе й дбала, а всіх у нашому краї обдерла, зробила холодними. Відвладарювала ти своє. Уступай Весні дорогу!
Зима. Не пущу я вас, не дам життю оживати. Приморозю! Снігом закидаю! Гей, морози, завірюхи, вітровії, сніговії! Станьте мені в помочі, насилайте холод і немочі. Засипайте стежки, дороги й переходи!
Літо. Не лютуй, Зимо. Знесилилися твої злі сили. Зійди з дороги й дай Весні льоду- переходу!
Весна. Ой, як холодно, аж душа стискається. Мені ще довго доведеться йти .
Літо. Не тужи, сестро Весно. Ти, як завжди в пору прийдеш. Відлига буде. А після вас і я з спекою порозкошую.
Зима. Поки ви порозкошуєте, то я вас так притисну, що ви замерзнете, як вода на морозі.
Весна. Не нахваляйся, сердего! Подивися навкруги! Відродження настає!
Зима. Ой, бідна я, та нещасна я! Гірка доля моя розморозная.

(Веснянка)
Весна. Ну от бачиш, Зимо тобі ніяк не вдається залишитися на землі. Час тобі для мене дорогу звільнити.
Ведучий 1. Ти приходила до нас, Зимо, із новорічними святами, подарунками, іграми та забавами.
Ведучий 2. Ти навчила нас щедрувати і колядувати, веселих пісень співати.
Ведучі (разом) Прощавай, Зимонько!
Зима. Що ж, прощавайте, друзі. Прощавайте і ви, Весно та Літо, я чую вже прихід весняних струмочків. (Веснянка)
Мама. Ну як, діти сподобалася вам моя казочка?
Діти. Сподобалася, сподобалася. Дякуємо вам, мамо.
Ведучий 2. Ось і наближається до кінця наше свято Стрітення.
Ведучий 1. Настання теплих днів після довгої холодної зими, сподівання на щедрий урожай викликали у людей піднесений настрій.
Ведучий 1. Надіємося, що і ви, любі друзі, дізналися багато цікавого, стали веселіші, бадьоріші, сповнилися нових світлих надій.
Ведучий 2. Тож сподіваємося на нові зустрічі!



Матеріал додано: oliapenchuk

17.01.2017