Легенда про писанку

Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день журиться його мати Марія – не їсть і не п’є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона з’їла щось. Але Марія і далі не говорила, й нічого не їла… Однією з тих, що часто приходили до Матері Божої, була бідна Ганя. 

У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганя взяла своє добро – кілька яєчок і пішла до Марії.  

– Маріє! Не плач, не сумуй, – просила вона. 

– Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!  

– Знаю, – відповіла Марія. 

– Мій Син з’явився мені у сні. Навколо нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, що мій Син воскрес.  

Дівчина дала Марії свій подарунок – кошик із яєчками. Сльози радості потекли з її очей і впали на яєчка. І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яєчках зацвілі чудові квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Усі яєчка в кошику засяяли різними кольорами веселки! 

Марія зраділа і почала роздавати ті яєчка людям.  – Радуйся! – казала вона кожному, коли подавала яєчка, – Христос воскрес! Христос воскрес!  Коли вже яєчок не стало, вона з подякою віддала кошик дівчинці. Ганя взяла його і вийшла на вулицю. Раптом глянула у кошик, а він повний писанок. 

Зраділа дівчина бігла вулицями Єрусалиму і кожному, кого зустрічала, давала писанку:  – Радуйтесь! Христос воскрес! Скільки Ганя не роздавала тих яєчок, а кошик в неї завжди був повний. Люди, яким вона давала писанки, несли їх далі, давали їх іншим і вітали словами:  

– Христос воскрес! Так за короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.