Зустрілись ми всі в інституті,
Це доля нас звела, я знаю,
На парах сидимо ми разом,
Вже другий курс в нас відлітає.
Ми всі однакові і одночасно різні,
У кожної і з нас свої проблеми,
Але при цьому ми готові,
Допомогти кому, чим треба.
Ні, не матеріально,
А своїми думками, словом,
І ми не заздрим одна одній,
У нас все чисто ці прозоро.
Ми поважаєм одна одну,
І кожну думку ми приймаєм до уваги,
Спочатку ми поможем одна одній,
А потім вже рішаєм свої справи.
Коли нас троє – світ прекрасний,
Завжди усмішка на обличчі сяє,
Ми ж постараємось такими залишитись,
Бо в нашім світі дуже рідко так буває.
Колись ми може все забудем,
Студентські лекції, приколи,
Одна ми одну не забудем,
Таке забути ми не зможем.