Корисна порада: як навчитися швидко читати

Я переконана в тому, що будь-які спроби змусити рухатися очі швидше не принесуть нічого, крім шкоди. По-друге, моя задача полягає не тільки в тому, щоб прищепити вам навички для читання коротких уривків, на зразок тих, які використовуються при традиційних методах навчання, але і допомогти вам опанувати стратегією читання. Тому я пропоную читати довші уривки, які можна читати на різній швидкості, різним способом і для різних цілей.

У реальному житті цілі і види читання можуть бути надзвичайно різноманітними. В одному випадку читач просто повинен вирішити, що варто йому читати в першу чергу і варто йому читати цей матеріал взагалі. В іншому випадку потрібно повне і глибоке розуміння тексту. В третьому випадку йому потрібно отримати з тексту потрібну інформацію і тільки. Читач може читати довгі статті і книги під різними кутами зору, а тому, можливо, один і той же матеріал слід прочитати кілька разів, але щоразу по-різному. Нарешті, йому може знадобитися терміново ознайомитися з друкованим матеріалом за надзвичайно короткий термін.

Мій метод заснований на принципах навчання. Читання – це навчання. А навчання – це процес перетравлення. Але мозок може перетравлювати лише певні дози, не більше і не менше цих доз. Якщо читач збільшить швидкість в два рази більше від того, що він може засвоїти, він засвоїть лише половину прочитаного.
Але давайте поглянемо на читання з точки зору його продуктивності. Так як немає ніякої можливості збільшити швидкість, з якою мозок буде обробляти інформацію, то слід поставити метою збільшення продуктивності читання: домогтися максимального за рахунок можливостей читача і постаратися уникнути зайвих витрат його енергії. Існують вагомі свідчення того, що читачі витрачають багато своїх сил даремно. Найздібніші люди є найменш продуктивними читачами. Значною мірою це пов’язано з технічною стороною відносин між автором і читачем через друковане слово. Саме тут виникають головні перешкоди для плідного читання. Автор або оратор народжує думку як щось цілісне, але повинен висловити її в ланцюжку слів; читач, або слухач, повинен взяти цей ланцюжок символів і з них відтворити первісну цілісну думку. У розмові таких труднощів не виникає, тому що слухач покладається на безліч підказок у вигляді виразів обличчя мовця, читач же бачить перед собою друковані символи, збудовані в ланцюжок, але не має підказок у вигляді гримас, поз і тону мовця.

Моя мета полягала в тому, щоб забезпечити продуктивне читання. Можливо, читачеві буде приємно, що від нього не вимагається тренувати свої очі, але все ж завдання стоять перед читачем в щоденному читанні, складні і різноманітні, необхідні навички продуктивного читання неважко знайти, і читач може швидко домогтися значних успіхів.