Прислів'я та приказки про господарство

  • Хату руки держать.
  • Нова хатка – нова гадка.
  • Без хазяїна й двір плаче.
  • Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки – хата.
  • Всякий двір хазяйським оком держиться.
  • Хазяйське око товар живить.
  • Свій глаз – алмаз, чужі руки – круки.
  • В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
  • У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
  • Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
  • Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
  • Роби на дворі – буде й в коморі.
  • Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
  • Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
  • Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
  • На чорній землі білий хліб родить.
  • На добрій землі що не посієш, те й вродить.
  • Жита ростуть, як з води йдуть.
  • Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
  • Хліб на хліб сіяти – ні молотити, ні віяти.
  • Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
  • Не земля родить, а руки.
  • Хто землі дає, тому й земля дає.
  • Дай землі, то й вона тобі дасть.
  • Давай нивці, то й нивка дасть.
  • Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
  • Де господар не ходить, там нивка не родить.
  • Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
  • Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
  • Як мілко орати, краще випрягати.
  • Де оре сошка, там хліба трошки.
  • Глибше орати – більше хліба жувати.
  • Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
  • Сій не пусто, то збереш густо.
  • Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте – собі шкоди надієте!
  • Хто хоче збирати – мусить добре засівати.
  • Що посіяв, те і вродить.
  • Яке посієш, таке і пожнеш.
  • Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
  • Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
  • Хліб усьому голова.
  • Як хліб буде, то й все буде.
  • Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
  • Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
  • На вітер надіяться – без мелива бути.
  • Зерно до зерна – та й мірка повна.
  • Де борошно, там і порошно.
  • З гречки та проса – і каша й паша.
  • З поганої трави – погане й сіно.
  • Яка трава, таке й сіно.
  • Яка пшениця, така й паляниця.
  • Яка яблунька, такі й яблука.
  • Яка грушка, така й юшка.
  • Яка прядка, така й нитка.
  • Яка пряжа, таке й полотно ляже.
  • Кожному овочеві свій час.
  • Аби цвіт, а ягідки будуть.
  • Не з кожного цвіточка ягідочка!
  • Терен груш не родить.
  • Буряк – не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
  • Пусти осот в огород – огірків не буде.
  • Не вродив мак – пробудемо й так.
  • Сади дерево ззамолоду – на старість як нахідка.
  • Корова в дворі – харч на столі.
  • Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
  • Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
  • Сінним конем, а солом’яним волом не далеко заїдеш.
  • Любиш поганяти, люби й коня годувати.
  • Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
  • Даси коневі полови – будеш робить поволі.
  • Гладь коня вівсом, а не батогом!
  • На батозі далеко не поїдеш.
  • Сип коневі мішком – не ходитимеш пішком!
  • Хто коня годує, той дома ночує.
  • В дорозі, у гостині пам’ятай о худобині.
  • Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
  • Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
  • На те коня кують, щоб не спотикався.
  • Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
  • У доброго коня верстви не довгі.
  • Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
  • Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
  • Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
  • Пропав батіг – пропадай і пужално!
  • Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
  • Як снасть ламається – то чоловік ума набирається, а як худоба пристає – то чоловікові ума не стає.
  • Як добрий став – риба буде, а стече став – болото буде.
  • Погана сітка – для риби не клітка.
  • Час не віл – його не налигаєш!
  • Згаяного часу і конем не доженеш.
  • На годину спізнився – за рік не доженеш.
  • Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
  • Згайнуєш на жнивах хвилину – втратиш не одну зернину.
  • Літом хто гайнує, той зимою голодує.
  • Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
  • Десять років мак не родив і голоду не зробив.