Прислів'я, приказки – ХИТРИЙ

А біло? — Біло! — А чорно? — Чорно!
А до Межибожа кіз кувати! (Межибож давно належав до Четвертинських).
А чого ж ви люди добрі мовчите?
Ангельські волоса, а чортова голова.
Бач, який викрутень.
Без мила в душу лізе.
Блоха кусає, а за що, не знає.
Бог з вами, що знаю за вами, а що за мною — то мовчіть.
Були такі дурні, що нас дурили.
В мутній воді рибу ловить.
В постоли вбути.
В свої чоботи хоче його взути.
Вертить хвостом.— Крутить хвостиками.
Вертиться, як чорт в бочці.
Вється, як гадина.
Видав, як наче на заріз.
Він і вкусить, і меду дасть.
Він ні нам, ні вам.
Він так як литовський ціп — і сюди, і туди.— Литовський ціп.
Зігнувсь у три погибелі (від лиха, або прикидається).
знати перед ким).
Знишка та зтишка.
Зпід тишка литки рве.
Зробив (або: Був) Хома, та й дома нема.
І в корці води не піймаєш.
І нашому Богу, і вашому.
Інший в ноги кланяється, а за пяти кусає.
Його і в ложці не піймаєш.
Його і в окропі на піймаєш.
Його і в ступі не влучиш.
Його і в ступі товкачем не влучиш.
Кракає як ворона, а хитрий як чорт.— Хитрий як чорт, а дурний, як ворона.
Крутить, як циган сонцем.
Куда вітер, туди й він.
Кум красно говорить, але кривий писок має.
Купив кота в мішку.
Лисом підшитий, псом підбитий.
мандрувать. Вивів його в поле.
Манить, як горобця на полову.— Мани, та й мани — як горобця на полову.
Манить, як кота мишею.
Ману пустив (напустив).
Марево, паноче, увесь світ мороче.
Мов собака ізпідтишка.
Моє діло, як кажуть мірошницьке: запусти, та й мовчи.— Наше діло мірошницьке: підкрутив, та й сів.— … накрути та й сядь.
Москаля верти (не води). Крутиться, як тріска в ополонці.
Моя хата з краю: я нічого не знаю.
Мудрагель! Куропатву зїв, а сказав, що сама вгризлася.
Мудрий мазур! — (Кажуть на того, хто підходив одурити, та даром).
Мудрий не дасться за ніс водити.
Мягко стеле, та твердо спати.
На мід, а не на жовч, люди мух ловлять.
На словах, як на цимбалах.— … як на органах, а на ділі як на балалайці.— На ділі, — наче на кобзі.
На язиці мід, а під язиком лід.
Накадив йому під ніс (підлестився).
Не кождий слабий, що стогне.
Не кожний спить, що храпить.
Ні всюд, ні втуд, а все прибудь.
Ніякої обмани тут нема.
Облесний, як собака.
Од тиха, все лихо.
Одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу (шахрай).
Очима світить, а (або: Ет, в очі світить, а поза очі) а боком душу тягне.
Перед паном Хведором, розходився ходором (кланяється, та ще не
Підвів наче під монастир.— Так мене підвів, як дурну під монастир.
Підвів під пень кашляти.
Підїхав його так, що тільки ушима стрепенув.
Підкрадається, як вовк.
Підлазить, як чорт під монастир.
Підлесливість гірше отрути (або: Підхлібство гірше трутизни).
Пнявся, як на стіну дрався (хитрував, а воно ще хитріше, перехитрувало).
По кривому шляху поїхав.
По правді роби, по правді й очі повилазять.
По цей дуб миля! (більше не обдурять).
Помагай Біг, нашим!— А котрі ж ваші?— Котрі подужають!
Поможи Боже, і нашим, і вашим!
Потайного собаки, треба гірше боятися (або: гірше бійся).
Пошив у дурні!
Пришви пришив.
Продав кота в торбі.
Продав пса за лиса.
Пропив міх (як украв) то й на батька гріх.
Раз ошукаєш, а потім не вдасться.
Раз тільки козу на лід нагнати можна.
Сим-тим баба Ляха здурила.
Скулився, стулився… гей, пес! ще й хвіст підтягнув (піджав).
Слова масні, а пироги пісні.
Слова твої ласкавії, та чортова думка.— Слово з маслечком, та чортова думка.
Собачого трохи, та ще й потайний.
Стали думать та гадать, якби в шори убрать, а самим десь дальше
Сюди гав — туди дзяв (і нашим і вашим).
Та то ще, гляди марево!
Так до нього штучно підійшов!
Так як та свиня: стишка мішки рве.
Телят боїться, а воли краде.
Ти вже святий та Божий!
Тиха вода греблі рве…. вода береги ломить…. а бистра гатить (тамує).
Тиха вода людей топить, а бистра тільки лякає.
То непевна, то хитра пташка.
У свято дзвониш (догоджає значним).
У тихому болоті чорти плодяться (водяться, живуть).
Убрав у шори.— У шори вбрати.
Уже язик такий, як вулична китайка.
Хитрий як чорт, дурний, як ворона, а впертий, як свиня.
Хитрий, як біс (або: чорт).
Хитрий, як лисиця.
Хитрощами недовго проживеш.
Хитрощі та мудрощі.
Хитрує, як вовк.
Хитрує, як собака.
Ходить, як овечка, а буцкає, як баран.
Хоминий чай (фальш).
Хочеться так, щоб хитро-мудро, та невеликим коштом.
Хто дужчий, той лучший.
Цигане, якої ти віри?— А тобі якої треба?
Чоловік зерно сіє, а чорт кукіль.
Чоловік нічого: так собі — маленька собачка.
Чоловічина!
Чорте де йдеш?— Болото палити!— Не буде горіти!— Добре мені пакість зробити!
Я за себе сказав.
Як узялись підлещуванням підходити.
Яке маленьке, а не несе ложки за ухо!— Ложки за ухо не занесеш.
Янгольський голосок, а чортова думка.