-Без гетьмана військо гине.
-Береженого Бог береже, а козака – шабля.
-Бог не без милості, козак не без долі (щастя).
-Гетьман знає, що в нас нічого немає.
-Де байрак, там і козак.
-Де два козаки, там три гетьмани.
-Де козак, там і слава.
-Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
-До булави треба голови.
-Добрий козак баче, де отаман скаче.
-Дожились козаки – нема ні хліба, ні габаки.
-За наше жито та ще нас бито.
-Звання козацьке, а життя собацьке.
-Зроду-віку козак не був і не буде катом!
-Козак з біди не заплаче.
-Козак з бідою, як риба з водою.
-Козак з Дону – козак зроду.
-Козак не боїться ні тучі, ні грому.
-Козак оженився, наче упився.
-Козак хороший, та нема грошей.
-Козак у дорозі, а надія в Бозі.
-Козаки, як діти: хоч багато – поїдять, хоч трохи – наїдяться.
-Козакові воєвода – велика невгода.
-Козацькому роду нема переводу.
-Місяць – козаче сонце.
-На козаку й рогожа пригожа.
-Не так тії пани, як підпанки.
-Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.
-Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
-Не усе ж то козак, що списа має.
-От тобі хомут і дуга – тобі я більше не слуга.
-Птиця з птицею не наб’ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).
-«Пугу! Пугу!» – «Козак з Лугу»
-Січ – мати, а Великий Луг – батько.
-Скажи, враже, як пан каже.
-Сніп з бородою, а козак з молодою.
-Степ та воля – козацька доля.
-Терпи козак, отаманом будеш.
-Терпи, козаче, горе – будеш пити мед.
-Терпи, козаче, отаманом будеш.
-Терпи, хлопче, козаком будеш.
-Три пани, два отамани, а один підданий.
-Хіба ж дуща моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?
-Хліб та вода – то козацька їда.
-Хоч і спина гола, аби своя воля.
-Хто любить піч, тому ворог Січ.
-«Чим грішен?» – «Малим родився, п’яним умер, нічого не знаю…» – «Іди, душа, в рай!» (Про запорожця).
-Чоловік без волі, як кінь на припоні.
-Щирий козак ззаду не нападає.
-Що нам холод, коли козак молод!
-Якби хліб та одежа, то козак і вмер би лежа.