Вівторок, 23.09.2014
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
27. У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.
смайлик25. Перший туман літа - перша грибна прикмета.
Меню сайту
Категорії розділу
Загадки для дітей [6]
Загадки для дітей
Статуси [9]
Цитати [7]
Афоризми [19]
Прислів'я та приказки [32]
Тут можна добавляти прислівя та приказки
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика

Онлайн всього: 14
Гостей: 14
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 215
Нових за місяць: 1
Нових за тиждень: 0
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 198
З них
Хлопців: 96
Дівчат: 119

Головна » Статті » Статуси, цитати ... » Цитати

Цитати про Батьківщину

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

Реклама
...заснула Вкраїна,Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,В калюжі, в болоті серце прогноїлаІ в дупло холодне гадюк напустила,А дітям надію в степу оддала.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Чигирине, Чигирине...", 1844
А в серці тільки ти,Єдиний мій, коханий рідний краю!
Леся УКРАЇНКА"Іфігенія в Тавриді", 1898
А все ж твоя втіха — поплакати стиха,Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА"Лелії", 1889
А я мушу незморено-просто -Смолоскипом Тобі ОднійЯ — кривавих шляхів апостол —В голубі невечірні дні.
Євген МАЛАНЮК"Мушу випити...", 1954
Ах,нікого так я не люблю,як вітра вітровіння,його шляхи, його болінняі землю,землю свою.
Павло ТИЧИНА"Вітер з України", 1923
Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
Микола КУЛІШ"Народний Малахій", 1928
Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури?
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
В біді твоїй рідніша ти мені;Тобі несу я сили всі, що маю;І працю тиху, і мої пісніНа вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО"Україні", 1888
Верни до мене, пам'яте моя,Нехай на серце ляже ваготоюмоя земля з рахманною журбою.Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977
Він українець — це запевне,Бо хвалить сало й галушкиТа ще вишиванії домаБере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО"Українець", 1892
Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА "І Бєлий, і Блок...", 1919
Вона в труні лежить, прекрасна Україна,Лежить, немов жива, ще тепла на столі,З стражданням на устах і кров'ю на чолі.
Олександр ОЛЕСЬ"Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908
Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...Тебе я словом правди привітаю,І розіллється слава УкраїниПо всій вселенній, од краю до краю.
Пантелеймон КУЛІШ"Слово правди", 1882
Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
Гей, розіллялось ти, руськеє горе,Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898
Горе ж тому кораблеві,Та у море занесенному,Горе тому сиротині,Від родини відлученному!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ"Журба", 1830
Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977
Де ти, де ти, циганська приблудо,Де ти, ніжна моя Батьківщино?..
Михайло ОСАДЧИЙ"Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960
Дзвін шабель, пісні, походи,Воля соколина,Тихі зорі, ясні води —Моя Україна.
Володимир СОСЮРА"Україна", 1939
Дніпро, Україну згадаєм,Веселі селища в гаях,Могили-гори на степах —І веселенько заспіваєм...
Тарас ШЕВЧЕНКО"Чи, не покинуть нам, небого...", 186
Доборолась УкраїнаДо самого краю.Гірше ляха свої дітиЇї розпинають.
Тарас ШЕВЧЕНКО"І мертвим, і живим...", 1845
Єсть у світі правда чиста,І добро, і воля -Іззивай їх, моя думо,На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ"Сам собі", 1862
За обрієм обрій, за далями далі, -допоки напруглий не вигасне день, —погребли тополі в глибокій печалісвоїх калинових, вишневих пісень,бо вже ослонився безокрай чужинний,і гнеться в жалобі кривавий розмай.Прощай, Україно, моя Україно, чужаУкраїно, навіки прощай!
Василь СТУС"Остання пісня", 1977
Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
І все-таки до тебе думка лине,Мій занапащений, нещасний краю,Як я тебе згадаю,У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА"І все-таки до тебе думка лине...", 1895
І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ"Книги битія українського народу", 1846
І забудеться срамотняДавняя година,І оживе добра слава,Слава України,І світ ясний, невечернійТихо засіяє...Обніміться ж, брати мої,Молю вас, благаю!
Тарас ШЕВЧЕНКО"І мертвим, і живим...", 1848
І на оновленій земліВрага не буде, супостата,А буде син, і буде мати,І будуть люде на землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО"І Архімед, і Галілей...", 1860
І над полями вітряки...Знов невідкличність і руїна...О, казнь незримої руки!О, четвертована Вкраїно.
Юрій КЛЕН"Україна", 1943
І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО"Україна в огні", 1943
І ти колись боролась, мов Ізраїль,Україно моя! Сам Бог поставивсупроти тебе силу невблаганнусліпої долі.
Леся УКРАЇНКА"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ"Хроніка опору", 1970
І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ"Книгa битія українського народу", 1846
І чужі ми чужениціВ рідній Україні,Як пташина без гніздечкаНа німій руїні.
Пантелеймон КУЛІШ"Ключ розуміння", 1882
Ідіте на Вкраїну,Заходьте в кожну хату -Ачей, вам там покажутьХоч тінь його розп'яту.
Павло ТИЧИНА"Скорбна мати", 1918
Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК"Собор у риштованні"., 1970
Коли скінчиться той полон великий,що нас зайняв в землі обітованій?І доки рідний край Єгиптом буде?Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
Країно рідная! ох, ти далека мріє!До тебе все летять мої думки.Їм страшно й радісно, якась надія мріє...Так з вирію в свій край летять пташки.
Леся УКРАЇНКА"Поворіт", 1899
Краю мій рідний, зневажений краю!Де ж те сподіване щастя твоє?Крається серце від болю, одчаю,Як тільки долю твою нагадаю, -Горе моє!
Микола ВОРОНИЙ"Краю мій рідний!..", 1908
Кубло гадюче! перед ворогамипід ноги стеляться, мов поздихали,а перед братом сторчака стаютьі раді закусати! Скорпіони!
Леся УКРАЇНКА"Руфін і Прісцілла", 1908

Любов к отчизні де героїть,Там сила вража не устоїть,Там грудь сильніша од гармат.
Людино, що твої водіння,віками значені сліди?Оце впокоєне струмінняпрозрінь, радіння і біди.І що усі твої напасті,і сподівання, і жалі,як по Вітчизні вічні страстігорять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС"Земля гойдається...", 1977
Ми навіть власної не маєм хати,Усе одкрите в нас тюремним ключарам:Не нам, обідраним невільникам, казатиРечення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА"Товаришці на спомин", 1896
Ми стрінулись з тобою на Дніпрі,Там губи я торкнув твої, Вітчизно,Там вивірив по тобі пульс любові,Годинник людства — з стрілками життяНа цифрах смерті — звірив із твоїм...Ні, Батьківщино! Не лише стражданням
Мій рідний край такий веселий,Мій рідний край такий сумний!
Григорій ЧУПРИНКА"Рідний край", 1918
Може, долею ясноюЗацвіте й мій край.
Олександр ОЛЕСЬ"Сніг в гаю...",1906
Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Василь СИМОНЕНКО"Лебеді материнства", 1964
Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Богдан-Ігор АНТОНИЧ"Вишні", 1935
На московському кумачі України самостійної не вишити!
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ"Хроніка опору", 1970
Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
Настане час колись, ясний, благословенний,Що наші зіроньки все небо осіяють,І жизні ідеал, свободи дар спасенний,Умом поезії і серцем привітають.
Пантелеймон КУЛІШ"Маруся Богуславка", 1899
Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ"Замість останнього слова", 1970
Не пора, не пора, не пораМоскалеві й ляхові служить!Довершилась України кривда стара, —Нам пора для України жить.
Іван ФРАНКО"Не пора", 1880
Нема на світі України,Немає другого Дніпра,А ви претеся на чужину Шукати доброго добра,Добра святого.
Тарас ШЕВЧЕНКО"І мертвим, і живим...", 1845
Ні, хоч дуже я люблюУкраїну-неньку,А сидітиму собіКраще потихеньку.
Борис ГРІНЧЕНКО"Переляканий", 1892
О Ізраїлю! Якби ти знав,Чого в серці тім повно!Якби знав, як люблю я тебе!Як люблю невимовно.
Іван ФРАНКО"Мойсей", 1905
О краю мій, найкращий між краями,Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ"Тебе... тебе забути нам?", 1895
О рідна земле, люба моя нене!Чому, припавши до твоїх грудей,Я тільки плачу, як дитя нужденне,А сил не набираюсь, як Антей?
Микола ВОРОНИЙ"Мандрівні елегії", 1902

Одгриміла епоха єдина,Одшуміли в прапорах вітри.Як знайти Тебе, Україно,Серед злоби й нікчемної гри?
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА"І на місяці...", 1937
Ой зроди ж, велика туго,Ярую пшеницю,Збагати насущним хлібомУбогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ"Сам собі", 1862
Ой нема, нема ні вітру, ні хвиліІз нашої України!Чи там раду радять, як на турка стати,Не чуємо на чужині.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Гамалія", 1842
Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ"Думки проти течії", 1925
Погибнеш, згинеш, Україно,Не стане знаку на землі.А ти пишалася колисьВ добрі і розкоші! Вкраїно!Мій любий краю неповинний!За що тебе Господь кара,Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859
Подивіться на рай тихий,На свою країну,Полюбіте щирим серцемВелику руїну,Розкуйтеся, братайтеся!
Тарас ШЕВЧЕНКО"І мертвим, і живим...",1845
Поки Рось зоветься Россю,Дніпро в море ллється,Поти серце українськеЗ панським не зживеться.
Пантелеймон КУЛІШ"Кумейки", 1862
Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
Ради тебе перли в душу сію,Ради тебе мислю і творю.Хай мовчать Америки й Росії,Коли я з тобою говорю.
Василь СИМОНЕНКО"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964
Розкішний край мій у ярмі,Мій люд — невольники німі,На їх устах — печать.
Микола ВОРОНИЙ"Соловейко", 1904
Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ"Апологети писаризму", 1926
Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Садок вишневий коло хати...", 1847
Світе тихий, краю милий,Моя Україно!За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш?
Тарас ШЕВЧЕНКО"Розрита могила", 1843
Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ"Листи з хутора", 1861
Свою Україну любіть,Любіть її... Во время люте,В остатню тяжкую минутуЗа неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847
Святе слово — рідна мати;Єсть іще святиня Вища,Богові мийліша - Рідная Вкраїна.
Пантелеймон КУЛІШ"Святиня", 1861
Слухай, рідна Україна,стара мати-жалібниця,голосом плачливим кличесвоє любеє дитя.
Іван ФРАНКО"Іван Вишенський", 1900
Сонце заходить, гори чорніють.Пташечка тихне, поле німіє,Радіють люде, що одпочинуть,А я дивлюся... і серцем линуВ темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847
Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
Спить Вкраїна,І настане колись час —Її збудить знов до жизніНародовців чесний глас.
Василь МОВА"Не пустуй, моя голубко...",1876
Та вірую, що хрест мій не безплодний,Що хрест отой — бездольний люд спасе,Запинить певно стогін всенародний,Вітчизні щастя принесе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ"Сучасникові", 1894
Та не однаково мені,Як Україну злії людеПрисплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять...Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Мені однаково, чи буду...", 1847
Та недаром, недаром весь степ кістками засіянІ на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль.Припонтійським степам породи степового Месію,Мадонно Диких Піль!
Євген МАЛАНЮК"Між нарцисами...", 1954
Та прийде час, і ти огнистим видомЗасяєш у народів вольних колі,Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,Покотиш Чорним морем гомін воліІ глянеш, як хазяїн домовитий,По своїй хаті і по своїм полі.
Іван ФРАНКО"Мойсей",1905
Та утіште серце моє,Здавна наболіле,За Вкраїну нещасливуКров'ю обкипіле...
Василь МОВА"Під стріхою убогою...", 1870
Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,як вітер між шпильками блудних сосон.І все-таки ти — вітер. Ти торкаєшсолоні груди моря — і воно хвилює;ти падаєш прозорим подихом на мутну сіль -і оживають її таємні м'язи -і на струнких долонях приносиш свіжий місяць.
Женя Васильківська"Батьківщина", 1959
Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ"Солонський яр", 1923
Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ"Люборацькі", 1886
Ти мій рід, ти дитина моя,Ти вся честь моя й слава,В тобі дух мій, будуще моє,І краса, і держава!
Іван ФРАНКО"Мойсей", 1905
Ти, брате, любиш Русь,Як дім, воли, корови, —Я ж не люблю їїЗ надмірної любови.
Іван ФРАНКО"Сідоглавому", 1898
Тихо Дунай, тихоЖовті піски миє.Як згадаю Україну,Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ"Дунайська дума", 1862
Тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ"Листи до братів хліборобів", 1926
Убогії ниви, убогії села,Убогий, обшарпаний люд,Смутнії картини, смутні-невеселі,А інших не знайдеш ти тут.
Борис ГРІНЧЕНКО"Смутні картини", 1883
Удосвіта встав я... темно ще надворі...Де-не-де по хатах ясне світло сяє,Сяє ясне світло, як на небі зорі...Дивуюсь, радію, у серця питаю:"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ"Заспів", 1862
України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
Україно моя мила,Краю пам'ятливий,Там любив я дівчиноньку,Там я був щасливий.
Народна пісня
Україно! Україно!Оце твої діти,Твої квіти молодії,Чорнилом политі,Московською блекотоюВ німецьких теплицяхЗаглушені!.. Плач, Украйно!Бездітна вдовице!
Тарас ШЕВЧЕНКО"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
Україно, зозульні діброви,Україно, далеко єси...Україно, яка ж ти чудова,Усміхнись у серпанку краси.
Михайло ОСАДЧИЙ"На обмерзлих...", 1966
Україно, ти моя молитва,Ти моя розпука вікова...Громотить над світом люта битваЗа твоє життя, твої права.
Василь СИМОНЕНКО"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964
Українче, спізнай самого себе!
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931

Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ"Вальдшнепи", 1927
Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,Але завше я був патріотом, —За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночіМоє серце сповнялось клопотом.
Володимир САМІЙЛЕНКО"На печі", 1898
Хоч, кажуть, нас великі міліони,А все б'ємо своїй біді поклони.
Борис ГРІНЧЕНКО"Зернятка" 1898
Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
Хто кохає край свій ріднийДля високої ідеї;Я ж кохаю не для неї,А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ"Паралелі", 1896
Церков-домовинаРозвалиться... і з-під неїВстане Україна.І розвіє тьму неволі,Світ правди засвітить,І помоляться на воліНевольничі діти!..
Тарас ШЕВЧЕНКО"Стоїть в селі Суботові...", 1845
Чи довго ще, о Господи, чи довгоми будемо блукати і шукатирідного краю на своїй землі?
Леся УКРАЇНКА"І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904
Чи радістю я звернений до тебе!..
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ"Український прелюд", 1962
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ"Ще не вмерла Україна", 1863
Ще не вмерла Україна,Але може вмерти:Ви самі її, ледачі,Ведете до смерти!
Борис ГРІНЧЕНКО"Землякам", 1898
Що наша ВкраїнаСтала шляхті раєм,А ми, її рідні діти,По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ"Дунайська дума", 1862
Що там тюрма!То слава наша!Ми всі тепер сидим в тюрмі!Всі п'єм одну ми скорбну чашу,Одна вона — тобі й мені.
Олександр КОНИСЬКИЙ"Я не боюсь...", 1882
Я в чужині загибаю,По чужині блуджу,За своєю родиноюБілим світом нуджу.
Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ"Туга за родиною", 1846
Я стовп, поставлений на роздорожжуНа прастарих України полях,Взад і вперед показую я шлях,А сам ні кроку поступить не можу.
Іван ФРАНКО"Д. Б.", 1906
Я так її, я так люблюМою Україну убогу,Що проклену святого Бога, За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
Яка краса: відродження країни!Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,Мовчали десь святі під попелом руїни,І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Олександр ОЛЕСЬ"Яка краса: відродження країни!", 1908
Ярій, душе. Ярій, а не ридай!У чорній стужі сонце України,а ти шукай — червону тінь калини,на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС"Пам'яті Алли Горської", 1977
Реклама

Категорія: Цитати | Додав: Zorjanka (15.04.2010)
Переглядів: 9269 | Коментарі: 1 | Теги: | Рейтинг: 5.0/1

Хто читав цей матеріал, також читають:
Загрузка...
Рятуємо пересолене блюдо.
Дата: [03.06.2013]
РІЧНИЦІ ВЕСІЛЛЯ
Дата: [05.12.2009]
Молитви для дітей: молитва ангела у Фатімі
Дата: [16.11.2013]
Вінчування: Веселий день, весела новина
Дата: [03.01.2014]
Сердечно вітаємо вас, молодята!
Дата: [05.12.2009]
Легенда про живокіст
Дата: [22.12.2012]

Всього коментарів: 1
avatar
0
1 Vik • 00:56, 21.10.2010
Гімн України в 2003 році трошки перефразували, перші слова насправді звучать так:

"Ще не вмерла України ні слава, ні воля" (до закону України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року).

Тобто, не Україна "при смерті", а її слава і воля. То важливо.


avatar
Міні профіль
Вівторок, 23.09.2014
20:22

no_avatar
Гость,
ми раді вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь !

E-mail:
Пароль:

Забув пароль | Реєстрація
Реклама
Рекламні посилання

Загрузка...


23.08.2014 Прочитано:63


24.07.2014 Прочитано:207


24.08.2013 Прочитано:1157

Час - це гроші

Translate


Час, як вода,— все йде вперед.

Нажми F5, щоб прочитати нову приказку


Ніч своє право має.

Створення сайту БЕЗКОШТОВНО

Наше опитування
Що потрібно додавати на сайт? Чого невистачає? (Виберіть декілька варіантів)
Всього відповідей: 370

© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2014
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Створити безкоштовний сайт на uCoz
Вгору


...заснула Вкраїна,Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,В калюжі, в болоті серце прогноїлаІ в дупло холодне гадюк напустила,А дітям надію в степу оддала.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Чигирине, Чигирине...", 1844
А в серці тільки ти,Єдиний мій, коханий рідний краю!
Леся УКРАЇНКА"Іфігенія в Тавриді", 1898
А все ж твоя втіха — поплакати стиха,Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА"Лелії", 1889
А я мушу незморено-просто -Смолоскипом Тобі ОднійЯ — кривавих шляхів апостол —В голубі невечірні дні.
Євген МАЛАНЮК"Мушу випити...", 1954
Ах,нікого так я не люблю,як вітра вітровіння,його шляхи, його болінняі землю,землю свою.
Павло ТИЧИНА"Вітер з України", 1923
Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
Микола КУЛІШ"Народний Малахій", 1928
Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури?
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
В біді твоїй рідніша ти мені;Тобі несу я сили всі, що маю;І працю тиху, і мої пісніНа вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО"Україні", 1888
Верни до мене, пам'яте моя,Нехай на серце ляже ваготоюмоя земля з рахманною журбою.Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977
Він українець — це запевне,Бо хвалить сало й галушкиТа ще вишиванії домаБере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО"Українець", 1892
Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА "І Бєлий, і Блок...", 1919
Вона в труні лежить, прекрасна Україна,Лежить, немов жива, ще тепла на столі,З стражданням на устах і кров'ю на чолі.
Олександр ОЛЕСЬ"Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908
Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...Тебе я словом правди привітаю,І розіллється слава УкраїниПо всій вселенній, од краю до краю.
Пантелеймон КУЛІШ"Слово правди", 1882
Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
Гей, розіллялось ти, руськеє горе,Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898
Горе ж тому кораблеві,Та у море занесенному,Горе тому сиротині,Від родини відлученному!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ"Журба", 1830
Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!Догоряють українські ватри, догоряє український весь край...
Василь СТУС"Даждь нам, Боже, днесь!", 1977
Де ти, де ти, циганська приблудо,Де ти, ніжна моя Батьківщино?..
Михайло ОСАДЧИЙ"Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960
Дзвін шабель, пісні, походи,Воля соколина,Тихі зорі, ясні води —Моя Україна.
Володимир СОСЮРА"Україна", 1939
Дніпро, Україну згадаєм,Веселі селища в гаях,Могили-гори на степах —І веселенько заспіваєм...
Тарас ШЕВЧЕНКО"Чи, не покинуть нам, небого...", 186
Доборолась УкраїнаДо самого краю.Гірше ляха свої дітиЇї розпинають.
Тарас ШЕВЧЕНКО"І мертвим, і живим...", 1845
Єсть у світі правда чиста,І добро, і воля -Іззивай їх, моя думо,На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ"Сам собі", 1862
За обрієм обрій, за далями далі, -допоки напруглий не вигасне день, —погребли тополі в глибокій печалісвоїх калинових, вишневих пісень,бо вже ослонився безокрай чужинний,і гнеться в жалобі кривавий розмай.Прощай, Україно, моя Україно, чужаУкраїно, навіки прощай!
Василь СТУС"Остання пісня", 1977
Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
І все-таки до тебе думка лине,Мій занапащений, нещасний краю,Як я тебе згадаю,У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА"І все-таки до тебе думка лине...", 1895
І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ"Книги битія українського народу", 1846
І забудеться срамотняДавняя година,І оживе добра слава,Слава України,І світ ясний, невечернійТихо засіяє...Обніміться ж, брати мої,Молю вас, благаю!
Тарас ШЕВЧЕНКО"І мертвим, і живим...", 1848
І на оновленій земліВрага не буде, супостата,А буде син, і буде мати,І будуть люде на землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО"І Архімед, і Галілей...", 1860
І над полями вітряки...Знов невідкличність і руїна...О, казнь незримої руки!О, четвертована Вкраїно.
Юрій КЛЕН"Україна", 1943
І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО"Україна в огні", 1943
І ти колись боролась, мов Ізраїль,Україно моя! Сам Бог поставивсупроти тебе силу невблаганнусліпої долі.
Леся УКРАЇНКА"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ"Хроніка опору", 1970
І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ"Книгa битія українського народу", 1846
І чужі ми чужениціВ рідній Україні,Як пташина без гніздечкаНа німій руїні.
Пантелеймон КУЛІШ"Ключ розуміння", 1882
Ідіте на Вкраїну,Заходьте в кожну хату -Ачей, вам там покажутьХоч тінь його розп'яту.
Павло ТИЧИНА"Скорбна мати", 1918
Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК"Собор у риштованні"., 1970
Коли скінчиться той полон великий,що нас зайняв в землі обітованій?І доки рідний край Єгиптом буде?Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
Країно рідная! ох, ти далека мріє!До тебе все летять мої думки.Їм страшно й радісно, якась надія мріє...Так з вирію в свій край летять пташки.
Леся УКРАЇНКА"Поворіт", 1899
Краю мій рідний, зневажений краю!Де ж те сподіване щастя твоє?Крається серце від болю, одчаю,Як тільки долю твою нагадаю, -Горе моє!
Микола ВОРОНИЙ"Краю мій рідний!..", 1908
Кубло гадюче! перед ворогамипід ноги стеляться, мов поздихали,а перед братом сторчака стаютьі раді закусати! Скорпіони!
Леся УКРАЇНКА"Руфін і Прісцілла", 1908

Любов к отчизні де героїть,Там сила вража не устоїть,Там грудь сильніша од гармат.
Людино, що твої водіння,віками значені сліди?Оце впокоєне струмінняпрозрінь, радіння і біди.І що усі твої напасті,і сподівання, і жалі,як по Вітчизні вічні страстігорять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС"Земля гойдається...", 1977
Ми навіть власної не маєм хати,Усе одкрите в нас тюремним ключарам:Не нам, обідраним невільникам, казатиРечення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА"Товаришці на спомин", 1896
Ми стрінулись з тобою на Дніпрі,Там губи я торкнув твої, Вітчизно,Там вивірив по тобі пульс любові,Годинник людства — з стрілками життяНа цифрах смерті — звірив із твоїм...Ні, Батьківщино! Не лише стражданням
Мій рідний край такий веселий,Мій рідний край такий сумний!
Григорій ЧУПРИНКА"Рідний край", 1918
Може, долею ясноюЗацвіте й мій край.
Олександр ОЛЕСЬ"Сніг в гаю...",1906
Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Василь СИМОНЕНКО"Лебеді материнства", 1964
Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Богдан-Ігор АНТОНИЧ"Вишні", 1935
На московському кумачі України самостійної не вишити!
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ"Хроніка опору", 1970
Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
Настане час колись, ясний, благословенний,Що наші зіроньки все небо осіяють,І жизні ідеал, свободи дар спасенний,Умом поезії і серцем привітають.
Пантелеймон КУЛІШ"Маруся Богуславка", 1899
Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ"Замість останнього слова", 1970
Не пора, не пора, не пораМоскалеві й ляхові служить!Довершилась України кривда стара, —Нам пора для України жить.
Іван ФРАНКО"Не пора", 1880
Нема на світі України,Немає другого Дніпра,А ви претеся на чужину Шукати доброго добра,Добра святого.
Тарас ШЕВЧЕНКО"І мертвим, і живим...", 1845
Ні, хоч дуже я люблюУкраїну-неньку,А сидітиму собіКраще потихеньку.
Борис ГРІНЧЕНКО"Переляканий", 1892
О Ізраїлю! Якби ти знав,Чого в серці тім повно!Якби знав, як люблю я тебе!Як люблю невимовно.
Іван ФРАНКО"Мойсей", 1905
О краю мій, найкращий між краями,Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ"Тебе... тебе забути нам?", 1895
О рідна земле, люба моя нене!Чому, припавши до твоїх грудей,Я тільки плачу, як дитя нужденне,А сил не набираюсь, як Антей?
Микола ВОРОНИЙ"Мандрівні елегії", 1902

Одгриміла епоха єдина,Одшуміли в прапорах вітри.Як знайти Тебе, Україно,Серед злоби й нікчемної гри?
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА"І на місяці...", 1937
Ой зроди ж, велика туго,Ярую пшеницю,Збагати насущним хлібомУбогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ"Сам собі", 1862
Ой нема, нема ні вітру, ні хвиліІз нашої України!Чи там раду радять, як на турка стати,Не чуємо на чужині.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Гамалія", 1842
Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ"Думки проти течії", 1925
Погибнеш, згинеш, Україно,Не стане знаку на землі.А ти пишалася колисьВ добрі і розкоші! Вкраїно!Мій любий краю неповинний!За що тебе Господь кара,Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859
Подивіться на рай тихий,На свою країну,Полюбіте щирим серцемВелику руїну,Розкуйтеся, братайтеся!
Тарас ШЕВЧЕНКО"І мертвим, і живим...",1845
Поки Рось зоветься Россю,Дніпро в море ллється,Поти серце українськеЗ панським не зживеться.
Пантелеймон КУЛІШ"Кумейки", 1862
Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
Ради тебе перли в душу сію,Ради тебе мислю і творю.Хай мовчать Америки й Росії,Коли я з тобою говорю.
Василь СИМОНЕНКО"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964
Розкішний край мій у ярмі,Мій люд — невольники німі,На їх устах — печать.
Микола ВОРОНИЙ"Соловейко", 1904
Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ"Апологети писаризму", 1926
Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Садок вишневий коло хати...", 1847
Світе тихий, краю милий,Моя Україно!За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш?
Тарас ШЕВЧЕНКО"Розрита могила", 1843
Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ"Листи з хутора", 1861
Свою Україну любіть,Любіть її... Во время люте,В остатню тяжкую минутуЗа неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847
Святе слово — рідна мати;Єсть іще святиня Вища,Богові мийліша - Рідная Вкраїна.
Пантелеймон КУЛІШ"Святиня", 1861
Слухай, рідна Україна,стара мати-жалібниця,голосом плачливим кличесвоє любеє дитя.
Іван ФРАНКО"Іван Вишенський", 1900
Сонце заходить, гори чорніють.Пташечка тихне, поле німіє,Радіють люде, що одпочинуть,А я дивлюся... і серцем линуВ темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847
Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
Спить Вкраїна,І настане колись час —Її збудить знов до жизніНародовців чесний глас.
Василь МОВА"Не пустуй, моя голубко...",1876
Та вірую, що хрест мій не безплодний,Що хрест отой — бездольний люд спасе,Запинить певно стогін всенародний,Вітчизні щастя принесе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ"Сучасникові", 1894
Та не однаково мені,Як Україну злії людеПрисплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять...Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Мені однаково, чи буду...", 1847
Та недаром, недаром весь степ кістками засіянІ на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль.Припонтійським степам породи степового Месію,Мадонно Диких Піль!
Євген МАЛАНЮК"Між нарцисами...", 1954
Та прийде час, і ти огнистим видомЗасяєш у народів вольних колі,Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,Покотиш Чорним морем гомін воліІ глянеш, як хазяїн домовитий,По своїй хаті і по своїм полі.
Іван ФРАНКО"Мойсей",1905
Та утіште серце моє,Здавна наболіле,За Вкраїну нещасливуКров'ю обкипіле...
Василь МОВА"Під стріхою убогою...", 1870
Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,як вітер між шпильками блудних сосон.І все-таки ти — вітер. Ти торкаєшсолоні груди моря — і воно хвилює;ти падаєш прозорим подихом на мутну сіль -і оживають її таємні м'язи -і на струнких долонях приносиш свіжий місяць.
Женя Васильківська"Батьківщина", 1959
Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ"Солонський яр", 1923
Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ"Люборацькі", 1886
Ти мій рід, ти дитина моя,Ти вся честь моя й слава,В тобі дух мій, будуще моє,І краса, і держава!
Іван ФРАНКО"Мойсей", 1905
Ти, брате, любиш Русь,Як дім, воли, корови, —Я ж не люблю їїЗ надмірної любови.
Іван ФРАНКО"Сідоглавому", 1898
Тихо Дунай, тихоЖовті піски миє.Як згадаю Україну,Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ"Дунайська дума", 1862
Тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ"Листи до братів хліборобів", 1926
Убогії ниви, убогії села,Убогий, обшарпаний люд,Смутнії картини, смутні-невеселі,А інших не знайдеш ти тут.
Борис ГРІНЧЕНКО"Смутні картини", 1883
Удосвіта встав я... темно ще надворі...Де-не-де по хатах ясне світло сяє,Сяє ясне світло, як на небі зорі...Дивуюсь, радію, у серця питаю:"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ"Заспів", 1862
України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
Україно моя мила,Краю пам'ятливий,Там любив я дівчиноньку,Там я був щасливий.
Народна пісня
Україно! Україно!Оце твої діти,Твої квіти молодії,Чорнилом политі,Московською блекотоюВ німецьких теплицяхЗаглушені!.. Плач, Украйно!Бездітна вдовице!
Тарас ШЕВЧЕНКО"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
Україно, зозульні діброви,Україно, далеко єси...Україно, яка ж ти чудова,Усміхнись у серпанку краси.
Михайло ОСАДЧИЙ"На обмерзлих...", 1966
Україно, ти моя молитва,Ти моя розпука вікова...Громотить над світом люта битваЗа твоє життя, твої права.
Василь СИМОНЕНКО"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964
Українче, спізнай самого себе!
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931

Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ"Вальдшнепи", 1927
Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,Але завше я був патріотом, —За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночіМоє серце сповнялось клопотом.
Володимир САМІЙЛЕНКО"На печі", 1898
Хоч, кажуть, нас великі міліони,А все б'ємо своїй біді поклони.
Борис ГРІНЧЕНКО"Зернятка" 1898
Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931
Хто кохає край свій ріднийДля високої ідеї;Я ж кохаю не для неї,А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ"Паралелі", 1896
Церков-домовинаРозвалиться... і з-під неїВстане Україна.І розвіє тьму неволі,Світ правди засвітить,І помоляться на воліНевольничі діти!..
Тарас ШЕВЧЕНКО"Стоїть в селі Суботові...", 1845
Чи довго ще, о Господи, чи довгоми будемо блукати і шукатирідного краю на своїй землі?
Леся УКРАЇНКА"І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904
Чи радістю я звернений до тебе!..
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ"Український прелюд", 1962
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ"Ще не вмерла Україна", 1863
Ще не вмерла Україна,Але може вмерти:Ви самі її, ледачі,Ведете до смерти!
Борис ГРІНЧЕНКО"Землякам", 1898
Що наша ВкраїнаСтала шляхті раєм,А ми, її рідні діти,По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ"Дунайська дума", 1862
Що там тюрма!То слава наша!Ми всі тепер сидим в тюрмі!Всі п'єм одну ми скорбну чашу,Одна вона — тобі й мені.
Олександр КОНИСЬКИЙ"Я не боюсь...", 1882
Я в чужині загибаю,По чужині блуджу,За своєю родиноюБілим світом нуджу.
Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ"Туга за родиною", 1846
Я стовп, поставлений на роздорожжуНа прастарих України полях,Взад і вперед показую я шлях,А сам ні кроку поступить не можу.
Іван ФРАНКО"Д. Б.", 1906
Я так її, я так люблюМою Україну убогу,Що проклену святого Бога, За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
Яка краса: відродження країни!Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,Мовчали десь святі під попелом руїни,І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Олександр ОЛЕСЬ"Яка краса: відродження країни!", 1908
Ярій, душе. Ярій, а не ридай!У чорній стужі сонце України,а ти шукай — червону тінь калини,на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС"Пам'яті Алли Горської", 1977


Матеріал додано: Zorjanka

15.04.2010