Неділя, 18.02.2018
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
1. Весна - наші батько й мати.
смайлик27. Прийшли Зелені святки - не ховайся в кутки.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
Івано-Франківська обл [7]
Вінницька обл [4]
Волинська обл [2]
Дніпропетровська обл [2]
Донецька обл [3]
Житомирська обл [1]
Закарпатська обл [16]
Запорізька обл [1]
Кіровоградська обл [1]
Київська обл [11]
Крим [1]
Луганська обл [2]
Львівська обл [11]
Миколаївська обл [1]
Одеська обл [3]
Полтавська обл [1]
Ровенська обл [1]
Сумська обл [2]
Тернопільська обл [8]
Харківська обл [2]
Херсонська обл [1]
Хмельницька обл [3]
Черкаська обл [4]
Чернівецька обл [5]
Чернігівська обл [2]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 370
Нових за місяць: 2
Нових за тиждень: 0
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 353
З них
Хлопців: 151
Дівчат: 219

Головна » Статті » Легенди назв України » Київська обл

Походження назви міста Біла Церква

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

Реклама
Заснована Біла Церква в 1032 році на високому скелястому березі Росі Ярославом Мудрим, городище - фортеця Юр'їв стала одним з південних форпостів, які протистояли нападам кочівників. 

Назва городища походить від християнського імені Ярослава-Юрій, або Георгій, звідси в окремих джерелах - Г'еоргів, Гюргев, Юргев, Юр'єв. Тут жило змішане, населення: поряд з полоненими ляхами, яких саджав тут Ярослав, поселялись руські вихідці і мирні кочівники, берендеї, навіть печеніги, які рятувались від половців і примкнули до Руської землі (Київ з прилеглими територіями, включаючи і Білоцерківщину) для боротьби з ними. 

Ці мирні інородці вели напівкочовий спосіб життя: літом вони бродили сусідніми степами із своїми стадами і вежами (шатрами або кибитками), а зимою чи на час небезпеки ховалися у свої укріплені становища і городища по Росі, в тому числі і в Юр'їв. Жителі Руської землі на відміну від диких половців звали їх "своїми поганими".

Серцем міста була Замкова гора-дитинець міста, який не стільки виробляв, скільки споживав ремісничі і сільськогосподарські вироби. Жителі міста мали постійні ділянки і забудови протягом XI-XIII ст. Знайдено фундамент єпископського храму в північній частині дитинця. Від храму розміром не менше як 18 Х 12 метрів абсида . Будівництво храму датується XII ст. До цього на місці храму знаходилося християнське кладовище та двір єпископа. Багато розрух і пожеж пережив Юр'їв. З самого початку його виникнення жителі перебували в постійній тривозі від нападів із степу. В 1095 р. надокучливі постійні погрози половців змусили всіх їх піти до Києв.

Юр'їв жив у постійній напрузі. Набіги печенігів змінились натиском половців, а згодом – монголо-татар. Місто було кочівникам "як кістка у горлі", постійно заважаючи їх походам на північ. Не раз його руйнували вщент. В останнє Юр'їв пав у руїнах в ХІІІ столітті

У 1103 році відбудовуються Юр'їв, зруйнований після нападу половців, інші міста Поросся. Але ніякими мирами і договорами не можна було стримати хижацтва половців, яке було їхнім звичайним промислом. Мономах уклав з ними 19 мирів, передав їм безліч одягу й худоби,- все даремно. З цією ж метою князі наслідували Святополка - одружувалися з ханськими дочками, але тесть не переставав грабувати область свого руського зятя. Городища обкопувались валами, а дружинам доводилось мало не постійно тримати коней за повід в чеканні походу.

Значно пізніше місто було зруйноване монголо-татарами практично вщент.  Оскільки від Юр'єва хоч щось лишилось, саме тому він залишився в числі городищ, київських до 1300 року. А вже через 62 роки, в 1362 році, в польсько-литовській хроніці фігурує нова назва - Біла Церква.

За легендою спалене кочевниками місто залишило по собі лише високий напівзруйнований єпископський собор, який довгий час служив переселенцям орієнтиром серед густих і диких лісів, що вкривали у той час долину Росі. Саме тому місце, де стояв собор, а згодом і місто, що постало з руїн князівського Юр'їва, отримало таку свою назву – Біла Церква.

Ось інша легенда про походження назви міста:
Кажуть старі люди, що колись, ще за козаччини, поселився отут якийсь сотник на прізвисько Білий. А той Білий та був собі козарлюга лепський. Ніхто його не переп'є, на шаблі не візьме: силач був великий і спритний. А до того ж одчайдушний, трясця б його взяла! 

Скільки раз піде на турка — усе з крамом вертає. П'є, гуляє, бенкетує в будень і у свято. А як піде по майдану — аж земля трясеться. Отак гуляв той отаман. Незчувся, як старість потихеньку підкралася і лягла на плечі. Засумував козарлюга, на шаблю схилившись. Добра того — повні двори, а для кого, нащо? Не дав йому Бог діточок. 
Кому все лишити? А як старість білим цвітом оповила скроні, наказав побудувати для народу церкву. Донедавна, повідають, стояла. Там і поховано сотника Білого. 

Назвали її люди Білою Церквою, а від неї пізніше — і місто.


Також, існують авторські версії, одні з них, представлено у такому вигляді:

від білих березових колод;

побудова храму в честь перемоги над бабою Білою;

від залишків білокам'яної церкви;

від поросського міста Білолжебе;

Теорія спадковості назв Юр'їв і Біла Церква: суть теорії полягає у трансформації первинної назви «місто Церкви Святого (Білого) Георгія» та «Церква Білого або Біла». Є найбільш вірогідною так як у народі святого Георгія завжди називали Білим.

Реклама

Категорія: Київська обл | Додав: Oliver81 (13.12.2012)
Переглядів: 9684 | Теги: назви, Походження, Церква, міста, Біла | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

avatar
Профіль
Неділя, 18.02.2018  02:28
no_avatar
Гость,
ми раді вас бачити.

Мій профільВи зайшли як: Гость
ГрупаГрупа: Незнайомець
ЖінкаЧоловікСтать:
Зареєстрований на сайтіНа сайті: днів
користувачТи користувач №
Особисті повідомленняОсобистих повідомлень:
Ваш IРВаш IР: 54.82.78.213
БраузерБраузер:

Додати:


Додати зображення Додати статтю Додати новину Інформація про додавання Вихід
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2018
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору