Вівторок, 19.09.2017
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
19. Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.
смайлик18. На Тимофія (2 червня) - велика надія.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
Івано-Франківська обл [7]
Вінницька обл [4]
Волинська обл [2]
Дніпропетровська обл [2]
Донецька обл [3]
Житомирська обл [1]
Закарпатська обл [16]
Запорізька обл [1]
Кіровоградська обл [1]
Київська обл [11]
Крим [1]
Луганська обл [2]
Львівська обл [11]
Миколаївська обл [1]
Одеська обл [3]
Полтавська обл [1]
Ровенська обл [1]
Сумська обл [2]
Тернопільська обл [8]
Харківська обл [2]
Херсонська обл [1]
Хмельницька обл [3]
Черкаська обл [4]
Чернівецька обл [5]
Чернігівська обл [2]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 364
Нових за місяць: 3
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 1
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 347
З них
Хлопців: 149
Дівчат: 215

Головна » Статті » Легенди назв України » Одеська обл

Походження назви села Новоселівка Котовського району

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

Реклама

 

Село Новоселівка Котовського району Одеської області вабить до себе безкрайніми степами, чудовою природою, славною історією, народними традиціями. Тут жили наші прадіди, живуть наші діди, батьки, тут народилися ми… Для нас тут корінь народу українського, що сягає сивої давнини. До 1921 року на території теперішньої Новоселівки було два села: Софіївка (Малігонове), що входила до Ставрівської волості, і Новоселівка (Грекове), яка належала спочатку до Косянської, а потім до Бірзульської волості Ананьївського повіту. Існують декілька легенд про походження назв історичних частин села.

Села розділяла Валегоцулівська балка, яка тягнеться з півночі на південь. Назва балки походить від назви селища Валегоцулово (нині с.Долинськ), від якого тягнеться ця балка аж до нашого села. Першими поселенцями Валегоцулово були гайдуки та гайдамаки з-за Дністра. Гайдамаки, які наводили жах на поміщиків, часто розташовувалися табором в долині Великого Куяльника, тому цю місцевість (балку) в народі почали називати «Валя Гоцілуй», що в перекладі з молдавського означає «Долина відважних, сміливих». У нашому селі живе легенда, що цією долиною жителі села ходили до Валегоцулово та Одеси на базар. Їх часто грабували, тому валку у нашій місцевості називають «Долиною розбійників».

З 40-х років 18 століття землі, що знаходились між Південним Бугом та Дністром, стали заселяти біглі селяни, а також запорізька голота - «сіромахи». В наступні десятиліття у цьому краю, що були під владою султанської Турції, існувало вже чимало хуторів. Ставили їх зазвичай десь коло річки, ставків, поблизу криниці, викопаної в яру, чи видолинку. До першопоселенців тулилися оселі нових прибульців – виникало село. Серед таких сіл було і Малігонове.

В 20-х роках 19 століття поміщиці Софії Мосцевій було «пожаловано царскою милостью» наше село, яку згодом стали називати Софієвкою. На пагорбі, оточеному чистими ставками з розлогими вербами, виріс маєток Мосцевих.

В селі було багато «іменних полів». Там, де зараз збирається череда, за дубовою посадкою, були поля і поселення Ревульчихи. У неї було багато доброї землі. На одному з полів був побудований склеп. Всередині в склепі було чисто вибілено, як у хаті, прибрано, горіли свічки, знадвору приладнані броньовані двері. Щосуботи той склеп навідували люди. Ревульчиха була пов’язана з розбійниками, які грабували подорожніх у Валугоцулівській балці. В неї розбійники зберігали награбоване.


 

Реклама

Категорія: Одеська обл | Додав: zernyatko (05.11.2014)
Переглядів: 909 | Теги: Походження, села, Новоселівка, Котовського, району | Рейтинг: 0.0/0

Хто читав цей матеріал, також читають:
Весільні конкурси: Без слів, Мумія, Пелюшки, сорочечки, Любові болото не перешкода, Влуч у пляшку, Ласкавий їжачок, Вгадай цифру
Дата: [16.09.2012]
Як привчити дитину до горщика
Дата: [29.12.2009]
Декілька афоризмів
Дата: [12.05.2010]
Подумай, Дай відповідь
Дата: [03.08.2012]
Солодких тобі снів, котику коханий
Дата: [30.10.2009]
Легенда про створення гір і каміння на землі
Дата: [18.11.2009]

Всього коментарів: 0

avatar
Профіль
Вівторок, 19.09.2017  23:43
no_avatarno_avatar
Гость,
ми раді вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь !

E-mail:
Пароль:

Забув пароль | Реєстрація

Мій профільВи зайшли як: Гость
ГрупаГрупа: Незнайомець
ЖінкаЧоловікСтать:
Зареєстрований на сайтіНа сайті: днів
користувачТи користувач №
Особисті повідомленняОсобистих повідомлень:
Ваш IРВаш IР: 54.162.218.214
БраузерБраузер:

Додати:


Додати зображення Додати статтю Додати новину Інформація про додавання Вихід
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2017
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору


 

Село Новоселівка Котовського району Одеської області вабить до себе безкрайніми степами, чудовою природою, славною історією, народними традиціями. Тут жили наші прадіди, живуть наші діди, батьки, тут народилися ми… Для нас тут корінь народу українського, що сягає сивої давнини. До 1921 року на території теперішньої Новоселівки було два села: Софіївка (Малігонове), що входила до Ставрівської волості, і Новоселівка (Грекове), яка належала спочатку до Косянської, а потім до Бірзульської волості Ананьївського повіту. Існують декілька легенд про походження назв історичних частин села.

Села розділяла Валегоцулівська балка, яка тягнеться з півночі на південь. Назва балки походить від назви селища Валегоцулово (нині с.Долинськ), від якого тягнеться ця балка аж до нашого села. Першими поселенцями Валегоцулово були гайдуки та гайдамаки з-за Дністра. Гайдамаки, які наводили жах на поміщиків, часто розташовувалися табором в долині Великого Куяльника, тому цю місцевість (балку) в народі почали називати «Валя Гоцілуй», що в перекладі з молдавського означає «Долина відважних, сміливих». У нашому селі живе легенда, що цією долиною жителі села ходили до Валегоцулово та Одеси на базар. Їх часто грабували, тому валку у нашій місцевості називають «Долиною розбійників».

З 40-х років 18 століття землі, що знаходились між Південним Бугом та Дністром, стали заселяти біглі селяни, а також запорізька голота - «сіромахи». В наступні десятиліття у цьому краю, що були під владою султанської Турції, існувало вже чимало хуторів. Ставили їх зазвичай десь коло річки, ставків, поблизу криниці, викопаної в яру, чи видолинку. До першопоселенців тулилися оселі нових прибульців – виникало село. Серед таких сіл було і Малігонове.

В 20-х роках 19 століття поміщиці Софії Мосцевій було «пожаловано царскою милостью» наше село, яку згодом стали називати Софієвкою. На пагорбі, оточеному чистими ставками з розлогими вербами, виріс маєток Мосцевих.

В селі було багато «іменних полів». Там, де зараз збирається череда, за дубовою посадкою, були поля і поселення Ревульчихи. У неї було багато доброї землі. На одному з полів був побудований склеп. Всередині в склепі було чисто вибілено, як у хаті, прибрано, горіли свічки, знадвору приладнані броньовані двері. Щосуботи той склеп навідували люди. Ревульчиха була пов’язана з розбійниками, які грабували подорожніх у Валугоцулівській балці. В неї розбійники зберігали награбоване.


 



Матеріал додано: zernyatko

05.11.2014