Корпусний сад – одне з найулюбленіших місць відпочинку як гостей міста, так і самих полтавців. Закладка зеленої зони центрального парку почалася ще в другій половині 19-го сторіччя, звідки і почалася нова забудова Полтави. У той час це місце було у віданні Полтавського Кадетського корпусу, що і призвело до нинішньої назви парку – Корпусний сад.
У самому його центрі був споруджений монумент Слави на честь 100-річчя перемоги у Полтавській битві над шведами. Монумент був споруджений в 1805-1811 роках. Пам’ятник являє собою могутню колону тосканського ордера, яка стоїть на цегельному ступінчастому постаменті. В основу останнього вмонтовано 18 гармат-трофеїв. Колону прикрашає півсфера, на якій розташований позолочений орел з лавровим вінком у дзьобі і блискавками у кігтях.
Якщо вийти на вулицю Леніна, то по дорозі зустрінеться театр імені Гоголя, а також красива споруда Губернського земства з різними гербами повітових міст на його фасаді. Тепер же в цій будівлі знаходиться Краєзнавчий музей, в якому представлена повна історія всього Полтавського краю.
Повернувши на вулицю Недільний спуск, можна вийти прямо до Соборної площі, на якій розташовується цілий комплекс пам’яток Полтави, відомий більше як Іванова гора. З 2005 року Соборну площу прикрашає відновлений Успенський собор. За ним – музей-садиба відомого українського письменника Івана Котляревського. Саме тут свого часу була створена прекрасна «Енеїда». В основний комплекс садиби-музею входять: криниця-журавель, сарай, комора, будинок письменника – класичне українське приміщення з вітальнею, спальнею, кухнею і світлицею.
Тут же, на Івановій горі в Полтаві, знаходяться пам’ятник полтавській галушці, так обожнюваний туристами, і біла ротонда. Звідси перед Вами відкриється неймовірний вид на нижнє місто, Хрестовоздвиженський монастир на сусідньому пагорбі і річку Ворсклу.
Хрестовоздвиженський храм розташований на пагорбі, тому його видно з різних точок Полтави. Хрестовоздвиженський монастир був заснований на честь розгрому поляків українськими військами, а його розквіт почався вже після перемоги російських над шведами. Монастир не один раз був зруйнований і спустошений. Проте свого часу він був центром освіти і культури на Лівобережжі, на протязі довгого часу мав статус чоловічого, але в підсумку став жіночим.
Одна з головних і найцікавіших визначних пам’яток Полтави розташовується в Київському районі біля передмістя Яківці. Саме там було створено український Національний заповідник «Поле Полтавської битви» в пам’ять про перемогу російських військ над шведами в 1709 році під Полтавою.
Заповідник «Поле Полтавської битви» вважається єдиним в Україні історичним заповідником, в якому повністю збереглися фрагменти фортифікаційних будівель початку 18-го сторіччя, історичний ландшафт, значне число об’єктів історичної цінності, а також незмінена територія поля Полтавської битви.
На території цього заповідника розміщений Музей історії Полтавської битви. У його дев’яти експозиційних залах погляду туристів представлені історичні безцінні реліквії: вогнепальна і холодна зброя, монети, медалі, живописні полотна, ікони, портрети, гравюри, обмундирування, бойові прапори, старовинні книги, грамоти, карти та інші історичні документи першої половини 18-го сторіччя.
По можливості неодмінно варто відвідати селище Диканька, розташований в 25 кілометрах від Полтави. Диканька – це колоритне українське село, яке в різні часи своєї природою зачаровувало Н.І. Глінку, Панаса Мирного, Г.Ф. Квітку-Основяненко, Н.В. Гоголя. Славу Диканьці принесла родина Кочубеїв, в маєтку яких розташовувався штаб Івана Мазепи перед Полтавською битвою. У багатому маєтку Кочубеїв можна також побачити і чотири гігантських Кочубеївських дуба, вік яких становить 600-800 років!
До архітектурних пам’яток Диканьки відносяться Миколаївська церква з мармуровими саркофагами та прекрасним різьбленим іконостасом, Троїцька церква, про яку писав Н.В. Гоголь (саме в ній коваль Вакула, по повісті, риса малював), а також Тріумфальна арка, встановлена в 1812 році на честь перемоги у війні. Саме через неї в знамените маєток Кочубеїв заїжджав російський цар Олександр І..
Є також в Диканьці і чудовий історико-архітектурний комплекс під назвою «Вечори на хуторі Біля Диканьки», де у туристів є можливість зануритися в простій побут українського села, побачити українську піч, колодязь, шинок, кузню, хату заможного селянина.