Пятниця, 22.09.2017
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
34. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
смайлик26. Прийде літо - все розмаїте, прийде зима - нічого нема.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
Івано-Франківська обл [7]
Вінницька обл [4]
Волинська обл [2]
Дніпропетровська обл [2]
Донецька обл [3]
Житомирська обл [1]
Закарпатська обл [16]
Запорізька обл [1]
Кіровоградська обл [1]
Київська обл [11]
Крим [1]
Луганська обл [2]
Львівська обл [11]
Миколаївська обл [1]
Одеська обл [3]
Полтавська обл [1]
Ровенська обл [1]
Сумська обл [2]
Тернопільська обл [8]
Харківська обл [2]
Херсонська обл [1]
Хмельницька обл [3]
Черкаська обл [4]
Чернівецька обл [5]
Чернігівська обл [2]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 364
Нових за місяць: 2
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 347
З них
Хлопців: 149
Дівчат: 215

Головна » Статті » Легенди назв України » Тернопільська обл

Походження назви села Більче-Золоте Борщівського району

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

Реклама

 

Перша документальна згадка про Більче відноситься до 1482 року. Існує місцева легенда, яка пояснює назву села від дівчини на ім’я Більча, що врятувала селян від злого пана, який обклав селян тяжкими податками. Більча, яку сватав за себе сам пан, вбила злого володаря, а саму рятівницю замурували живцем у кам’яну гору.

Легенда
Бодай не згадувати той час, як в нашім селі жив бундючний і підлий граф. Мав своє військо, то простий люд мусив йому коритися. Люди платили податки і терпіли всіляку наругу. Панські накази передавалися старшині Ярмошу, а вже він доводив їх до людей. Жили люди в селі родинно, бо біда їх зріднила. А в Ярмоша була донька Більча. Вподобав її той граф і казав старому, щоби прислав до роботи у покоях.

Ярмош вперся, що не дозволить, а пан стояв на своєму. За непослух казав збирати по селі ще один податок. Люди дуже любили Більчу, то зібрали остатнє і віддали панові. А за якийсь час знов ідуть окомани за податком. Спорожніли людські скрині, стайні й хліви. Дійшло до голоду. А від Більчі ховали, що її такою ціною рятували від панського ґвалту. Побігла вона до батька і питає, що і як. Він так і так крутив, а на кінець і сказав, як є. Назавтра мали піти окомани. Того нового податку вже не було з чого платити. Виплакалася Більча вночі, а досвітком вбралася у найліпші свої убори і пішла до пана.

Як там було, того ніхто не знає, але на другий день прийшла Більча додому і принесла татові цілу хустку золота і перлів.
- Візьміть, тату, - сказала вона. - Вибачте, що пішла без благословення. Тепер ми врятовані. Сховайте оті скарби. Пана нема вже... Вмер... Тими грішми платіть податки за людей усіх, щоб ніхто не знав наруги. Поцілувала батька і пішла...

Тим часом у покоях знайшли зарізаного пана і гайдуки вже гнали коней до села за дівкою. Але вона сама йшла по свою смерть, рятуючи село. Панський суд був страшний: живцем замурувати Більчу в кам'яній горі.

Поночі вивезли, щоб ніхто не видів. Та люди чекали. Зібралися і пішли по виразному сліду за своєю рятівницею. Загубився слід у тій долині, де нині стоїть наше село. Люди обшукували всі гори і схили, але так і не знайшли того місця, де вона згинула. - Більча, Більча, золота наша! - гукали всі.

Повідають, що у найтяжчі хвилини Більча приходить людям на поміч. Були випадки, що знаходили золоті гроші під своєю подушкою погорільці, або ті, в кого впала худобина.

То і село своє звуть люди Більче-Золоте.

 

Реклама

Категорія: Тернопільська обл | Додав: zernyatko (01.11.2014)
Переглядів: 1160 | Теги: району, села, Більче-Золоте, Походження, назви, Борщівського | Рейтинг: 0.0/0

Хто читав цей матеріал, також читають:
Афоризми про гроші
Дата: [14.07.2010]
СФЕРА: ПЕРЕРОЖДЕНИЕ - 1
Дата: [09.04.2012]
Новорічні вірші (українська мова)
Дата: [29.12.2010]
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
Дата: [13.12.2012]
Сію,сію,засіваю- Вашу хату не минаю.
Дата: [13.12.2012]
Різдвяні Віншування | Вінчування: Віншую Вам нині усі добрі люди
Дата: [16.12.2012]

Всього коментарів: 0

avatar
Профіль
Пятниця, 22.09.2017  21:48
no_avatarno_avatar
Гость,
ми раді вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь !

E-mail:
Пароль:

Забув пароль | Реєстрація

Мій профільВи зайшли як: Гость
ГрупаГрупа: Незнайомець
ЖінкаЧоловікСтать:
Зареєстрований на сайтіНа сайті: днів
користувачТи користувач №
Особисті повідомленняОсобистих повідомлень:
Ваш IРВаш IР: 54.224.210.130
БраузерБраузер:

Додати:


Додати зображення Додати статтю Додати новину Інформація про додавання Вихід
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2017
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору


 

Перша документальна згадка про Більче відноситься до 1482 року. Існує місцева легенда, яка пояснює назву села від дівчини на ім’я Більча, що врятувала селян від злого пана, який обклав селян тяжкими податками. Більча, яку сватав за себе сам пан, вбила злого володаря, а саму рятівницю замурували живцем у кам’яну гору.

Легенда
Бодай не згадувати той час, як в нашім селі жив бундючний і підлий граф. Мав своє військо, то простий люд мусив йому коритися. Люди платили податки і терпіли всіляку наругу. Панські накази передавалися старшині Ярмошу, а вже він доводив їх до людей. Жили люди в селі родинно, бо біда їх зріднила. А в Ярмоша була донька Більча. Вподобав її той граф і казав старому, щоби прислав до роботи у покоях.

Ярмош вперся, що не дозволить, а пан стояв на своєму. За непослух казав збирати по селі ще один податок. Люди дуже любили Більчу, то зібрали остатнє і віддали панові. А за якийсь час знов ідуть окомани за податком. Спорожніли людські скрині, стайні й хліви. Дійшло до голоду. А від Більчі ховали, що її такою ціною рятували від панського ґвалту. Побігла вона до батька і питає, що і як. Він так і так крутив, а на кінець і сказав, як є. Назавтра мали піти окомани. Того нового податку вже не було з чого платити. Виплакалася Більча вночі, а досвітком вбралася у найліпші свої убори і пішла до пана.

Як там було, того ніхто не знає, але на другий день прийшла Більча додому і принесла татові цілу хустку золота і перлів.
- Візьміть, тату, - сказала вона. - Вибачте, що пішла без благословення. Тепер ми врятовані. Сховайте оті скарби. Пана нема вже... Вмер... Тими грішми платіть податки за людей усіх, щоб ніхто не знав наруги. Поцілувала батька і пішла...

Тим часом у покоях знайшли зарізаного пана і гайдуки вже гнали коней до села за дівкою. Але вона сама йшла по свою смерть, рятуючи село. Панський суд був страшний: живцем замурувати Більчу в кам'яній горі.

Поночі вивезли, щоб ніхто не видів. Та люди чекали. Зібралися і пішли по виразному сліду за своєю рятівницею. Загубився слід у тій долині, де нині стоїть наше село. Люди обшукували всі гори і схили, але так і не знайшли того місця, де вона згинула. - Більча, Більча, золота наша! - гукали всі.

Повідають, що у найтяжчі хвилини Більча приходить людям на поміч. Були випадки, що знаходили золоті гроші під своєю подушкою погорільці, або ті, в кого впала худобина.

То і село своє звуть люди Більче-Золоте.

 



Матеріал додано: zernyatko

01.11.2014