Неділя, 20.08.2017
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
12. Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.
смайлик11. Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
Івано-Франківська обл [7]
Вінницька обл [4]
Волинська обл [2]
Дніпропетровська обл [2]
Донецька обл [3]
Житомирська обл [1]
Закарпатська обл [16]
Запорізька обл [1]
Кіровоградська обл [1]
Київська обл [11]
Крим [1]
Луганська обл [2]
Львівська обл [11]
Миколаївська обл [1]
Одеська обл [3]
Полтавська обл [1]
Ровенська обл [1]
Сумська обл [2]
Тернопільська обл [8]
Харківська обл [2]
Херсонська обл [1]
Хмельницька обл [3]
Черкаська обл [4]
Чернівецька обл [5]
Чернігівська обл [2]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 361
Нових за місяць: 1
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 344
З них
Хлопців: 147
Дівчат: 214

Головна » Статті » Легенди назв України » Тернопільська обл

Походження назви села Великі Бірки Тернопільського району

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

Реклама

Великі Бірки — селище міського типу у Тернопільському районі, Тернопільської області. Розташоване на обох берегах річки Гнізни Гнилої верхньої частини Гнізни — лівої притоки Серету, за 12 км на схід від Тернополя

Сучасна назва Бірки походить від староукраїнського слова «бір», що означає сосновий ліс. У XV ст. міжрічками Серетом і Гнізною був великий ліс, тому селище дістало назву Борки від місцевості де воно виникло, згодом назви трансформувались: у XVI—XVII ст.містечко Борки, у др. пол. XVII ст. село Подбор'є, Борки, з середини 30-х рр. XIX ст. Борки великі, згодом Великі Борки , з 1967 р. с. Великі Бірки, з 27травня 1978 р. — смт.Великі Бірки.

Борецький замок

Найстарішою історичною пам'ятникою Великих Бірок, безперечно, міг бути оборонний замок XVI—XVII ст. Замок внаслідок нападів татар зазнавав неодноразових руйнувань. Влітку 1649 р. під час Збаразької облоги, і в наслідок Зборівського договору, разом з містечком Борек, що належало великому коронному гетьману Миколі Потоцькому, який на той час перебував у татарському полоні, замок був знищений дощенту. Від нього залишились насипний чотирикутний земляний вал і перебудований в ХІХ ст. на місці вхідних замкових воріт будинок управителя панського маєтку, що називався «брамкою», та глибокі, викопані в тведій глині пивниці,де під час нападів переховувались сотні людей.

Історія Борецького замку
9 липня 1643 року у Борецькому замку хворого Миколу Потоцького, для консультацій з військових питань, відвідав Олександр Конєцпольський, син великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
Влітку 1649 року під час Збаразької облоги і внаслідок дотримання статей Зборівського договору він разом з містечком Борек, що належало великому коронному гетьману Миколі Потоцькому, був знищений дощенту.
У кінці XVII ст. відбудовується Борецький замок разом з містечком Борек. З припиненням татарських набігів (Карловицький конгрес), на початку XVIII ст. Борецький замок втрачає значення оборонної споруди. Тому у XVIII ст. Борецький замок був відбудовуваний як т. зв. мурована «форталіція» — двір заможного шляхтича оточений довкола, чотирикутним муром, ровом та валом з палісадом, укріпленим по кутах кам’яними баштами, а також оборонною в’їздною брамою. З утворенням Борецького староства замок стає осідком старости.

19 серпня 1759 генерал-поручник Михайло-Станіслав граф Корвін Камінський, староста Борецький і управитель маєтку, надав у Борецькому замку ерекційну грамоту про дозвіл на створення парохії в сусідньому селі Дичкові та Акт надання земель ходачківській церкві Архангела Михаїла. З плином часу змінювались власники замку. Останнім з них, хто отримав у довічне користування королівщинуБорек разом з Борецьким староством, став граф Вікторунь Залеськийю.
На карті австрійського військового картографа Фрідріха фон Міга Koenigsreiches Galizien und Lodomerien 1779—1782 чітко показані обриси Борецького замку з чотирма бастіонами сполученими суцільним муром.
Власник замку і містечка Борки граф Вікторунь Залеський та наступні його власники граф Адам Стаженський (1796-1825), граф Франц Водзіцький (1825-1840) там постійно не проживали і поступово втратили в ньому потребу. Замок перестав бути садибою свого власника, і почав поступово занепадати. За наступних власників графів Баворовських і їх нащадків замок перестав існувати. Натомісць з’явились кілька мурованих будинків, які слугували адміністрації фільварку і були тимчасовою садибою власників маєтку.


Реклама

Категорія: Тернопільська обл | Додав: zernyatko (16.11.2014)
Переглядів: 1619 | Теги: назви, Походження, Бірки, села, Великі, району, тернопільського | Рейтинг: 0.0/0

Хто читав цей матеріал, також читають:
Легенди Говерли
Дата: [24.05.2010]
Каталог епітафій українською мовою
Дата: [31.10.2010]
Привітання з Різдвом: Під обрусом - сіно,
Дата: [06.01.2013]
Привітання з Різдвом: В добрий час, в щасливу годину,
Дата: [06.01.2013]
Афоризми з соціалок
Дата: [11.11.2010]
При гіповітамінозі – маски для шкіри і полівітаміни
Дата: [29.12.2009]

Всього коментарів: 0

avatar
Профіль
Неділя, 20.08.2017  18:14
no_avatarno_avatar
Гость,
ми раді вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь !

E-mail:
Пароль:

Забув пароль | Реєстрація

Мій профільВи зайшли як: Гость
ГрупаГрупа: Незнайомець
ЖінкаЧоловікСтать:
Зареєстрований на сайтіНа сайті: днів
користувачТи користувач №
Особисті повідомленняОсобистих повідомлень:
Ваш IРВаш IР: 54.156.50.71
БраузерБраузер:

Додати:


Додати зображення Додати статтю Додати новину Інформація про додавання Вихід
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2017
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору



Великі Бірки — селище міського типу у Тернопільському районі, Тернопільської області. Розташоване на обох берегах річки Гнізни Гнилої верхньої частини Гнізни — лівої притоки Серету, за 12 км на схід від Тернополя

Сучасна назва Бірки походить від староукраїнського слова «бір», що означає сосновий ліс. У XV ст. міжрічками Серетом і Гнізною був великий ліс, тому селище дістало назву Борки від місцевості де воно виникло, згодом назви трансформувались: у XVI—XVII ст.містечко Борки, у др. пол. XVII ст. село Подбор'є, Борки, з середини 30-х рр. XIX ст. Борки великі, згодом Великі Борки , з 1967 р. с. Великі Бірки, з 27травня 1978 р. — смт.Великі Бірки.

Борецький замок

Найстарішою історичною пам'ятникою Великих Бірок, безперечно, міг бути оборонний замок XVI—XVII ст. Замок внаслідок нападів татар зазнавав неодноразових руйнувань. Влітку 1649 р. під час Збаразької облоги, і в наслідок Зборівського договору, разом з містечком Борек, що належало великому коронному гетьману Миколі Потоцькому, який на той час перебував у татарському полоні, замок був знищений дощенту. Від нього залишились насипний чотирикутний земляний вал і перебудований в ХІХ ст. на місці вхідних замкових воріт будинок управителя панського маєтку, що називався «брамкою», та глибокі, викопані в тведій глині пивниці,де під час нападів переховувались сотні людей.

Історія Борецького замку
9 липня 1643 року у Борецькому замку хворого Миколу Потоцького, для консультацій з військових питань, відвідав Олександр Конєцпольський, син великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
Влітку 1649 року під час Збаразької облоги і внаслідок дотримання статей Зборівського договору він разом з містечком Борек, що належало великому коронному гетьману Миколі Потоцькому, був знищений дощенту.
У кінці XVII ст. відбудовується Борецький замок разом з містечком Борек. З припиненням татарських набігів (Карловицький конгрес), на початку XVIII ст. Борецький замок втрачає значення оборонної споруди. Тому у XVIII ст. Борецький замок був відбудовуваний як т. зв. мурована «форталіція» — двір заможного шляхтича оточений довкола, чотирикутним муром, ровом та валом з палісадом, укріпленим по кутах кам’яними баштами, а також оборонною в’їздною брамою. З утворенням Борецького староства замок стає осідком старости.

19 серпня 1759 генерал-поручник Михайло-Станіслав граф Корвін Камінський, староста Борецький і управитель маєтку, надав у Борецькому замку ерекційну грамоту про дозвіл на створення парохії в сусідньому селі Дичкові та Акт надання земель ходачківській церкві Архангела Михаїла. З плином часу змінювались власники замку. Останнім з них, хто отримав у довічне користування королівщинуБорек разом з Борецьким староством, став граф Вікторунь Залеськийю.
На карті австрійського військового картографа Фрідріха фон Міга Koenigsreiches Galizien und Lodomerien 1779—1782 чітко показані обриси Борецького замку з чотирма бастіонами сполученими суцільним муром.
Власник замку і містечка Борки граф Вікторунь Залеський та наступні його власники граф Адам Стаженський (1796-1825), граф Франц Водзіцький (1825-1840) там постійно не проживали і поступово втратили в ньому потребу. Замок перестав бути садибою свого власника, і почав поступово занепадати. За наступних власників графів Баворовських і їх нащадків замок перестав існувати. Натомісць з’явились кілька мурованих будинків, які слугували адміністрації фільварку і були тимчасовою садибою власників маєтку.




Матеріал додано: zernyatko

16.11.2014