Місто заснував Ян Тарновський у 1540 р. А місто назвав в честь роду Тарновських у поєднані з грецьким словом “поліс”, тобто місто. Доречі до 1944 року місто іменували Тарнополем. Ян Тарновський був надзвичайно видатною особою. Він народився у 1488 на горі “Свята Мартина” в родовому замку Лелівітів у сім’ї свого батька Яна Тарновського. До заснування Тернополя у 1540 (до 52 річного віку) він став видатним дипломатом Речі Посполитої, вдало воював с хрестоносцями на Близькому Сході, пройшов Єгипет, Туреччину, Грецію, Молдавію, Португалію, Іспанію, Францію, Німеччину та Англію, не раз перемагав на боці Литви, під командуванням Костянтина Острожського, у битвах з Московією навіть при чисельній перевазі ворогів, захищав вигнаного короля Угорщини Яна Запольяі, страв гетьманом.
В 1540 році Ян Тарновський засновує місто Тарнополь як укріплений пункт, що повинен був спинити татар. Цікаво що, право на спорудження замку в селі Сопільче датується 15 квітням 1540 р. Цілком заслужено, це право було подароване гетьману за військові звитяги. Шляхетський палац в Тарнополі використовувався одразу як і замок. В продовж двух літ Тарновський достатньо укріпив місто, створивши з нього сторожовий пункт Поділля і Червоної Русі. Трохи згодом Ян прямує на лікування до Італії. Першу атаку на Тернопіль татарами було відбито за допомогою місцевої залоги та підкріплення. Сталося це вже 1544 році, в той час коли замок стояв ще недобудований. Зрештою, спорудження замку було закінчене через 4 роки.
Що до інших версій то варто згадати, що деякі історики виводять назву зі слова “ополе” – що означає обєднання родів чи громад та слова Тарн. Ця версія майже сходиться з версією про Тарновських, з тією лише відмінністю, що в першому варіанті Тарн поб’єднують з полісом, а другому з ополем, що вказує на обєдання родів Тарновських в цьому місті, так би мовити вказує на створення родового гнізда.
У міста є ще одна легенда про походження назви.
В легенді – “тернове поле” утворюється також, із слів терен й поле але при іньших обставинах. За легендою людські розселення на місці сучасного Тернополя були тут із давніх давен. По обидва береги річки Серет, використовуючи плодючі землі, населені доброю рибою та великою кількістю різних птахів, розташувалися два села – Сопільче та Топільче. Чому перше назвали Сопільче – легенда не розповідає, мабуть любили там грати на сопілках. Проте чому друге звалося Топільче пояснювали просто – там проживали люди, котрі прийшли туди з полів.
– Ті то селяни з полів, – казали жителі сусідніх сіл, – тополяни, чи ото з Топільча.
Проте, як то завжди трапляється, довго Сополянам і Тополянам поживати в мирі та добробуті не дали. Вороги вщент спалили ті села. А кого не полонили в ясир – ті поховались в лісах. Деякий час на місцях попалених сіл ніхто не наважувався оселитись. А попалені хатки поросли чагарником – тереном. Перші ж селяни, що після тих страшних подій наважилися оселитися тут – так і проживали посеред терену – очистивши від чагарників лише невеличкі, необхідні їм ділянки.
Відновлене село прозвали Терновим полем, а скорочено Тернополем.
Існує інше тлумачення, за яким назву міста виводять від прізвища магнатів Тарнавських і грецького скороченого закінчення -поль від поліс «місто». До 1944 року місто називалося Тарнопіль.
Тернопіль – припускають, що назва пов’язана із володіннями Тарнавського, які лежали західніше, а поль – результат латинізації. Але з найбільш ранньої із документальних згадок (1550 рік) назва відома у формі Tarnopole, тому можливе походження від терен і поле, тобто значення – “степ, який заріс терном” – саме у такій місцевості в 1540 році закладена фортеця, біля якої виросло це місто.
Перша згадка про Тернопіль датована 1540 р. як про місцевість Тернопілля. Існує декілька версій щодо походження назви міста. Одні дослідники пов’язують її з терновим полем, — інші з словом «ополе» — об’єднання кількох родів, треті — з прізвищем «Тарковський».