Проходить час, роки минають,
Їх не спинити, не здогнать.
Душа, здається, ген співає,
А за плечима – 50.
50 – немало й небагато,
50 – це золота пора.
Це прекрасне ювілейне свято,
Це минулого й майбутнього вага.
Роки лягають на обличчя зручно
І осінь вже запрошує на вальс.
Але щебечуть невгамовні друзі,
І повертають у минуле Вас.
Роки, мо птахи у вирій відлітають,
А спогади мережать далі голубі.
Хай Вашу стежку квіти застеляють,
Ви залишайтеся бадьорі й молоді.
Зібрались діти, внуки і знайомі,
І неповторним став звичайний день.
Вітання, квіти і слова любові,
Теплом зігріли славний ювілей.
Хай Вам здоров’я тільки додається,
А віднімаються невдачі і біда.
Хай множиться добром і водограєм ллється
І щастя ділиться на многії і благії літа!