Неділя, 25.02.2018
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
17. На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.
смайлик3. Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
Міфи [17]
Легенди [50]
Легенди про гори [17]
Легенди про воду [14]
Легенди про флору [55]
Легенди про фауну [1]
Легенди про споруди [1]
Легенди про людей [5]
Притча [7]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 370
Нових за місяць: 0
Нових за тиждень: 0
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 353
З них
Хлопців: 151
Дівчат: 219

Головна » Статті » Міфи та легенди » Легенди про гори

Легенда про гору Піп Іван (Чорногора)

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

Реклама
Гарний вийшов замок. Панові Трієску міг позаздрити не один барон чи граф. З вікон замку було видно далекі гори й пасовища, і скільки пан бачив, стільки й привласнив ще нічиєї землі.

Минали роки. Домнул Трієску обжився тут. І гори та полонини назвав посвоєму, по-волоськи: Менчул, Думен, Унгуряска, Веденяска, Герешаска, Шаса, Рогнєска... Так вони називаються й донині.

Жилося домнулу, як у Бога за пазухою: полював на звірину, ловив у річках рибу, милувався краєвидами. А слуги випасали на гірських луках тисячі корів та волів, овець та коней. А коли наближалася зима, домнул повертався до свого маєтку в волоському місті, слуги зганяли худобу з полонин, а в місті вже чекали купці.

Якось довідався Трієску, що між горами, в долинах рік, поселяються люди. Вони тікали сюди з галицьких сіл, від польської шляхти. Почав пан заходити в поселення, наказував слугам забирати від верховинців худобу, а коли хтось не давав, на смерть карати.

У розкошах жив домнул, але й розкоші не розкоші без жіночої ласки. І хоч був старим, а посилав слуг у верховинські поселення за найкращими молодими дівчатами. Іноді й сам рушав на таке полювання. Надибає гарну дівчину, схопить її на коня — й вихором у гори, до замку.

Та були гуцулки, що не піддавалися панській сваволі. Таких гоноровитих старець спершу брав силою, а тоді кидав у прірву під замком.

А в одному з сіл жила надзвичайно вродлива дівчина Оленка. Матері не мала, а батько, знаючи про панські звички, беріг дочку як "зіницю ока. Але дійшла чутка до Трієску про Оленчину вроду.

Кілька діб чатували панські слуги, поки однієї ночі таки викрали її. Та батько скоро помітив, що доньки нема. Здогадався, куди вона зникла,— недаремно ж панські слуги так часто нишпорили біля села.

І пішов нещасний батько радитися з людьми, що йому робити. А люди думали, думали та й таке собі надумали: вже одного разу від біди тікали, та не втекли, а тепер уже й тікати нікуди, і стали готуватися, щоб ударити на замок. Озброїлись косами, вилами, сокирами, кілками й подалися в гори.

Домнул Йоне Трієску не чекав, що хтось посміє напасти на його замок, адже всі довкола знали, що замок має сильну сторожу.

А повстанці вже вибили ворота. Почався великий бій — і в замку, і біля нього. Сонце піднялося високо, коли битва закінчилася. На горі лежали трупи, кров струмочками стікала до річок. Та повстанці перемогли. З темних підвалів випустили невільників, які гарували на пана. Домнула знайшли в одному з залів. Перед ним лежала вбита красуня. Заридав над нею нещасний батько, а селяни тим часом звершили суд над паном: як не просився, прив'язали його до стовпа, облили смолою і підпалили.

Згорів і замок. Чорний дим стелився по землі, яка вже й так почорніла від крові людської. Згоріло все, лише каміння залишилося. Чорне, мов вугілля.

І ту гору на сході Карпат назвали гуцули Чорною горою. 
І пісня про неї збереглася: 

"Чорна гора не орана, 
Лиш трупами засіяна, 
Лиш трупами засіяна 
Та кровцею поливана."

Хто побуває на Чорній горі, той і нині ще почує стогін Оленки, що там загинула.
Реклама

Категорія: Легенди про гори | Додав: serhio (15.05.2013)
Переглядів: 1821 | Теги: Піп, (Чорногора), Іван, гора | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

avatar
Профіль
Неділя, 25.02.2018  08:47
no_avatar
Гость,
ми раді вас бачити.

Мій профільВи зайшли як: Гость
ГрупаГрупа: Незнайомець
ЖінкаЧоловікСтать:
Зареєстрований на сайтіНа сайті: днів
користувачТи користувач №
Особисті повідомленняОсобистих повідомлень:
Ваш IРВаш IР: 54.226.33.117
БраузерБраузер:

Додати:


Додати зображення Додати статтю Додати новину Інформація про додавання Вихід
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2018
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору