Середа, 28.06.2017
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
5. Весняне сонце як дівчини серце.
смайлик11. Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
Міфи [17]
Легенди [50]
Легенди про гори [17]
Легенди про воду [14]
Легенди про флору [55]
Легенди про фауну [1]
Легенди про споруди [1]
Легенди про людей [5]
Притча [7]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 359
Нових за місяць: 5
Нових за тиждень: 1
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 342
З них
Хлопців: 146
Дівчат: 213

Головна » Статті » Міфи та легенди » Легенди про воду

Легенда про річку Бистрицю Солотвинська у Порогах

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

Реклама
Старожили села Пороги розповідають, що колись були люди, що творили всілякі чудеса.

Між горами в зелені садів розкинулося мальовниче село, а посеред нього текла ріка Бистриця Солотвинська, якою можна було милуватися в тиху та гарну погоду. Але не завжди річка була такою: коли небо затягували хмари і кілька днів лив дощ, із тихої і привабливої вона перетворювалася на войовничу і страшну. Ревіла і котила вона велике каміння, вирвані дерева і кущі, забирала людські оселі, а іноді і життя. Мучилися жителі села, укріплювали береги, але як тільки повінь, то вода розливалася по селу, роблячи нову шкоду.

І ось якось прийшов до села чоловік-ворожбит. Питав, як живуть селяни, чим переймаються, які у них є проблеми. Пожалілися йому селяни на свою біду, на те, який клопіт їм з річкою.

Вирішив чоловік їм допомогти. Сказав, що заверне річку під лівий берег села, але щоб дали йому полотна на сорочку.
У ті часи полотно було домоткане, щоб такий відріз полотна виготовити, треба було докласти чимало зусиль.

Почали селяни радитися, де узяти стільки полотна, щоб сорочка вийшла. Почали шукати по селу і знайшли тільки три куски полотна, більше не було. І вийшло так, що на один рукав до сорочки не вистачило полотна.

Тоді ворожбит сказав, що заверне річку на роки. Та перед кінцем світу вона знову повернеться на своє попереднє місце.
Пішов чоловік у кінець села. Пішов з правого боку на лівий бік села, а річка за ним пішла.

Вже роки річка тече по лівому боці села. Коли повінь - річка рветься на своє попереднє місце. Люди весь час укріплюють береги, підсипають їх і збільшують, та перекази свідчать, що Бистриця Солотвинська у Порогах все-таки з часом повернеться на своє попереднє місце.
Реклама

Категорія: Легенди про воду | Додав: zernyatko (10.07.2014)
Переглядів: 1617 | Теги: Солотвинська, Порогах, річку, легенда, Бистрицю, про | Рейтинг: 0.0/0

Хто читав цей матеріал, також читають:
Привітання з Різдвом: В замерзлу шибку стукає колядка,
Дата: [06.01.2013]
Привітання на Водохреща: Хай свята водичка скропить ваші личка
Дата: [07.05.2013]
Різдвяні Віншування | Вінчування: Зірочка з неба світло кидає.
Дата: [15.12.2012]
Міф про тополю
Дата: [18.11.2009]
Походження назви с. Химчин Косівського району
Дата: [05.12.2012]
Привітання з Великоднем: Свято Пасхи недалечко
Дата: [02.05.2013]

Всього коментарів: 0

avatar
Профіль
Середа, 28.06.2017  04:46
no_avatarno_avatar
Гость,
ми раді вас бачити. Будь-ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь !

E-mail:
Пароль:

Забув пароль | Реєстрація

Мій профільВи зайшли як: Гость
ГрупаГрупа: Незнайомець
ЖінкаЧоловікСтать:
Зареєстрований на сайтіНа сайті: днів
користувачТи користувач №
Особисті повідомленняОсобистих повідомлень:
Ваш IРВаш IР: 107.22.17.220
БраузерБраузер:

Додати:


Додати зображення Додати статтю Додати новину Інформація про додавання Вихід
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2017
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору


Старожили села Пороги розповідають, що колись були люди, що творили всілякі чудеса.

Між горами в зелені садів розкинулося мальовниче село, а посеред нього текла ріка Бистриця Солотвинська, якою можна було милуватися в тиху та гарну погоду. Але не завжди річка була такою: коли небо затягували хмари і кілька днів лив дощ, із тихої і привабливої вона перетворювалася на войовничу і страшну. Ревіла і котила вона велике каміння, вирвані дерева і кущі, забирала людські оселі, а іноді і життя. Мучилися жителі села, укріплювали береги, але як тільки повінь, то вода розливалася по селу, роблячи нову шкоду.

І ось якось прийшов до села чоловік-ворожбит. Питав, як живуть селяни, чим переймаються, які у них є проблеми. Пожалілися йому селяни на свою біду, на те, який клопіт їм з річкою.

Вирішив чоловік їм допомогти. Сказав, що заверне річку під лівий берег села, але щоб дали йому полотна на сорочку.
У ті часи полотно було домоткане, щоб такий відріз полотна виготовити, треба було докласти чимало зусиль.

Почали селяни радитися, де узяти стільки полотна, щоб сорочка вийшла. Почали шукати по селу і знайшли тільки три куски полотна, більше не було. І вийшло так, що на один рукав до сорочки не вистачило полотна.

Тоді ворожбит сказав, що заверне річку на роки. Та перед кінцем світу вона знову повернеться на своє попереднє місце.
Пішов чоловік у кінець села. Пішов з правого боку на лівий бік села, а річка за ним пішла.

Вже роки річка тече по лівому боці села. Коли повінь - річка рветься на своє попереднє місце. Люди весь час укріплюють береги, підсипають їх і збільшують, та перекази свідчать, що Бистриця Солотвинська у Порогах все-таки з часом повернеться на своє попереднє місце.


Матеріал додано: zernyatko

10.07.2014