Середа, 21.02.2018
Зернятко
привітання, прислів'я, приказки, міфи, легенди, афоризми, цитати . . .
Народна мудрість:
34. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
смайлик20. Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
-->
Меню сайту
Категорії розділу
Міфи [17]
Легенди [50]
Легенди про гори [17]
Легенди про воду [14]
Легенди про флору [55]
Легенди про фауну [1]
Легенди про споруди [1]
Легенди про людей [5]
Притча [7]
Реклама
Новини партнерів
svitua.org
Бесплатный Хостинг

написати лист адміну
Статистика


Яндекс.Метрика Индекс цитирования

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Зареєстрованих на сайті:
Всього: 370
Нових за місяць: 1
Нових за тиждень: 0
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 1
Провірених: 6
Користувачів: 353
З них
Хлопців: 151
Дівчат: 219

Головна » Статті » Міфи та легенди » Легенди про воду

Легенда про річку Бистриця

Сподобався матеріал? Поділитись з друзями:

Реклама
У сиву давнину, коли довкола буйно росли дивовижні дерева, квіти і трави, на сонячній розлогій долині жили два сусіди: Горган і Бескид, і були у них дочки-красуні, подруги нерозлучні, навіть імена мали однакові, Бистрянка чорноока і Бистрянка синьоока. На день, на годинку їм важко було розлучитися. І як тільки покажеться перший сонячний промінчик біжить Бистрянка чорноока до обійстя Бескидів і несе в долоньці тільки-но зірвані лісові ягоди своїй подрузі синьоокій. Не залишалася в боргу і Бистрянка синьоока: біжить від обійстя Горганів з великим кошиком грибів, несе своїй чорноокій подружці.

Але наступила одного разу чорна хмара: посварились два сусіди, два статні газди Горган із Бескидом і заборонили зустрічатися подружкам. Важко зрозуміти юним серцям цю безглузду заборону... Як пташки у клітці почувались вони у батьківських обійстях. Одного дня не витримали розлуки Бистрянки і побігли назустріч одна одній. Розсердився грізний Горган і кинув навздогін своїй дочці топірець...

Здригнулася земля... І виріс на очах у дівчини велетенський гірський масив з кам'яними осипищами.

В цей самий час угледів невблаганний Бескид свою дочку, котра, збиваючи ноги, намагалась знайти дорогу серед кам'янистих схилів до своєї подруги, і також кинув свій топірець...

Виросли нові групі, вкриті буковими лісами, які вінчались смерековими хащами і високим криволіссям.

Але Бистрянки, не втрачаючи надії, шукали стежки одна до одної: пробиралися хащами, бігли гірськими зворами, та їх грізно розділяли Горгани і Бескиди. Не могли пробачити непослух своїм дочкам батьки, і як прокляття кинули їм навздогін: "Будьте вічні, як час!...Біжіть і не вертайте назад...".

Зашумів буковий і смерековий ліс Бескиду, прогриміли кам'яними розсипами Горгани, а там, де бігли їхні дочки, появились два гірські потічки, які продовжували перекликатись, шукаючи зустрічі. Земля надавала їм сили і наснаги, а в їхніх водах відбивалася синь небес і темінь хащів. Вічні, як час, і біжать, не повертаючись. Люди назвали їх Бистрицями.

А там, де стояли їхні батьки, і по цей час височіють гірські масиви, що так і називаються: Горгани і Бескиди.
Реклама

Категорія: Легенди про воду | Додав: serhio (13.05.2013) | Автор: Сергій E
Переглядів: 3045 | Теги: Легенда про річку Бистриця | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

avatar
Профіль
Середа, 21.02.2018  11:53
no_avatar
Гость,
ми раді вас бачити.

Мій профільВи зайшли як: Гость
ГрупаГрупа: Незнайомець
ЖінкаЧоловікСтать:
Зареєстрований на сайтіНа сайті: днів
користувачТи користувач №
Особисті повідомленняОсобистих повідомлень:
Ваш IРВаш IР: 54.221.17.234
БраузерБраузер:

Додати:


Додати зображення Додати статтю Додати новину Інформація про додавання Вихід
© Зоряна Слава Україні! Героям Слава! 2018
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за наявності активного гіперпосилання на джерело.
Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Вгору