Skip to content
- Хату руки держать.
- Нова хатка – нова гадка.
- Без хазяїна й двір плаче.
- Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки – хата.
- Всякий двір хазяйським оком держиться.
- Хазяйське око товар живить.
- Свій глаз – алмаз, чужі руки – круки.
- В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
- У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
- Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
- Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
- Роби на дворі – буде й в коморі.
- Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
- Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
- Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
- На чорній землі білий хліб родить.
- На добрій землі що не посієш, те й вродить.
- Жита ростуть, як з води йдуть.
- Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
- Хліб на хліб сіяти – ні молотити, ні віяти.
- Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
- Не земля родить, а руки.
- Хто землі дає, тому й земля дає.
- Дай землі, то й вона тобі дасть.
- Давай нивці, то й нивка дасть.
- Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
- Де господар не ходить, там нивка не родить.
- Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
- Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
- Як мілко орати, краще випрягати.
- Де оре сошка, там хліба трошки.
- Глибше орати – більше хліба жувати.
- Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
- Сій не пусто, то збереш густо.
- Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте – собі шкоди надієте!
- Хто хоче збирати – мусить добре засівати.
- Що посіяв, те і вродить.
- Яке посієш, таке і пожнеш.
- Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
- Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
- Хліб усьому голова.
- Як хліб буде, то й все буде.
- Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
- Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
- На вітер надіяться – без мелива бути.
- Зерно до зерна – та й мірка повна.
- Де борошно, там і порошно.
- З гречки та проса – і каша й паша.
- З поганої трави – погане й сіно.
- Яка трава, таке й сіно.
- Яка пшениця, така й паляниця.
- Яка яблунька, такі й яблука.
- Яка грушка, така й юшка.
- Яка прядка, така й нитка.
- Яка пряжа, таке й полотно ляже.
- Кожному овочеві свій час.
- Аби цвіт, а ягідки будуть.
- Не з кожного цвіточка ягідочка!
- Терен груш не родить.
- Буряк – не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
- Пусти осот в огород – огірків не буде.
- Не вродив мак – пробудемо й так.
- Сади дерево ззамолоду – на старість як нахідка.
- Корова в дворі – харч на столі.
- Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
- Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
- Сінним конем, а солом’яним волом не далеко заїдеш.
- Любиш поганяти, люби й коня годувати.
- Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
- Даси коневі полови – будеш робить поволі.
- Гладь коня вівсом, а не батогом!
- На батозі далеко не поїдеш.
- Сип коневі мішком – не ходитимеш пішком!
- Хто коня годує, той дома ночує.
- В дорозі, у гостині пам’ятай о худобині.
- Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
- Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
- На те коня кують, щоб не спотикався.
- Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
- У доброго коня верстви не довгі.
- Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
- Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
- Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
- Пропав батіг – пропадай і пужално!
- Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
- Як снасть ламається – то чоловік ума набирається, а як худоба пристає – то чоловікові ума не стає.
- Як добрий став – риба буде, а стече став – болото буде.
- Погана сітка – для риби не клітка.
- Час не віл – його не налигаєш!
- Згаяного часу і конем не доженеш.
- На годину спізнився – за рік не доженеш.
- Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
- Згайнуєш на жнивах хвилину – втратиш не одну зернину.
- Літом хто гайнує, той зимою голодує.
- Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
- Десять років мак не родив і голоду не зробив.
