* Аже не купиш, та не никай
* Але, пушла позичити грани (вогню) в Олени, та й корінь там пустила — дуже довго не повертається
* Без когута хижа глуха
* Без комина хижа не хижа — Без димаря дім не дім.
* В би ти одна нога там, єнна туй — щоб ти швидко повернувся
* В кого пчоли — в того й мед у кого бджоли, у того й мед.
* Витко, уткі вихор дує –буквально: видно, звідки вітер дує.
* Вічно ти треба печеного леду — хотіти неможливого.
* Втікать як чіку (лошадко) – дуже швидко
* Голова ги у коня, а розуму мало — про дурня
* Голова уросла а ума не принесла про дурня
* Голова шапку носити
* Голова як диня, а в голові мох про дурня
* Голові здоровля нигда не шкодит
* Гонір голову несе, а голод ноги плете про тих, хто гроша за пазухою не має, але пихатий дуже.
* Гостям вичиря, а курці смирть що одним добре, іншим не дуже.
* Дав бог зайця, та даст му і корча — дав Бог зайця, дасть йому й куща.
* Дати на нигда вертання; дати на вічне отдавання — позичити і змирится з тим, що не повернуть
* Де вимня там і молоко
* Де вітер не віє, там і листя не шелестит — без причини нічого не буває.
* Де дівок сім, там і доля є усім, а де єнна — та й то нища (бідна), ги слива
* Де ниє тигра, там і заяць газда де нема тигра там і заєць господар.
* Дівка — усьому вина!
* Дівка ги верба де ї посадят там ся прийме
* Дівка як чічка, дівка як свічка, дівка як бабовка (лялька), дівка як огинь
* Дідо за палицю, а діти за лавицю
* Добре як у чорта за двирьми — дуже погано
* Добрі би го гнати за смиртьов — дуже довго ходить
* Доки дівка – тай псови води даст, а як ся отдасть, та й чоловікові не дасть — про жіночі метаморфози до заміжжя і після.
* Дурний як бота волоська
* Дурное волося скоро лишать розумну голову — лисіє від розуму
* Ждав кіт на мід та втратив обід — чекав на те, що найкраще, і пропустив усе інше.
* З дурним ся не вадь (не сварися) і не радь
* З пустої пиливні пустий вітер дує або Із дурної діри дурной вітер дує — дурний дурне говорить.
* З тобов говорити ги за зайцьом бігати — марна розмова
* Засватана дівка усім файна — коли вже засватана, тоді її всі хочуть
* І паця токоє ни є, як чоловік, кідь ся вп’є про п’яниць.
* Із пса солонини нигда не буде — ніколи погана людина не виправиться.
* Іщи тота команиця (конюшина) не зійшла, а наша вірна любов уже ся розойшла — про тих,хто скоро розлучився.
* Їст, як паця (поросятко) — неохайний
* Кіби ся тримав горі кунцьом, то би була за нього кажда пушла.
* Ко до меду ближе, той і локті лиже хто до меду ближче, то і лікті облизує.
* Ко чужим волом оре, той криві борозди тягне
* Кого гад укусив, тот ся вже й глисти боїт — кого вкусить змія, той вже й черв’ячка боїться.
* Коли баба дівков буде — себто ніколи
* Коли робити – дітина, а коли отдаватися – дівка
* Кому ся веде, тому й когут несе — кому таланить, тому і пвень яйця несе.
* Кому што, а циганові солонина
* Курит як з комина — про людину, що багато курить
* Куриця — не потя (пташка), баба — ни чоловік.
* Лем раз мож козу погнати на лед — обманути можна тільки один раз.
* Лиш гук свиня має, та всюди го пхає, а коби й роги мала, та всіх би повбивала (гук — свиняче рило)
* Лінива дівка товди хижу мете, кой сватачі йдуть
* Ліпше ниська воробок, чим завтра ворона — краще менше, але надійніше.
* Ліпше псови муха, як бота поза уха
* Меле язиком, ги пранником (знаряддя у вигляді дощечки з ручкою вибивання білизни при пранні у річці) — дуже багато говорить
* Міхом ударений по голові — дурний
* На голодний жолудок много ся не наробиш
* На кунцьови кербач (батіг) лускать. — кінець вирішує усе.
* На своїм сміттю і когут смілий
* На то курка й гребе, аби шось вугребла — для результату і робиться
* На язиці — мед, а в сирцю — лед — нещира людина.
* Наговорив сім міху оріху а й єден не повний — наговорив сім міхів оріхів і жоден не повний.
* Надувся ги попова пичиня — розсердився
* Написав ги куриця лабов — дуже поганий почерк
* Не все відти вітер віє, звідко го треба — не все в житті стається вчасно і так як хочеться.
* Не вшидко мед, шо солодкоє — не все те мед, що солодке.
* Не вшиткі пчоли мед носят — не від усіх користь буває.
* Не каждий тот чоловік, што шапку на голові має — не все те чоловік, що шапку носить.
* Не набий собі на тому кокуш (шишку) — зазнати невдачі.
* Не товди капова годовати, коли вже йде на заяці про роботу яку роблять уже запізно
* Не хочу, же би до тя і вітор дув — не хочу про про тебе нічого знати
* Нигда правдов не дихне — про брехунів
* Ні поле, ні ораниця, ні дівка, ні молодиця — ніяка
* Но, пішов дід на мід — пішов і пропав
* Один батуг (батіг) сто коров завертає —
* П’є, гі дуга (дуга-веселка); п’є паленку, як веселка воду (паленка – горілка) — про п’яниць
* Парує, як п’ятоє колесо до воза — зайвий
* Перша жона — мед, а друга — лед — про одруження
* Пес бреше, а вітер несе — про плітки, або зайві розмови.
* По Яри не ори, стару дівку не бери
* Побив ня бог, щи й палицю на мині лишив
* Позерять ги тиля на нові ворота
* Посікла ги січка — поїла але недоїла.
* Потрафив як сліпа куриця на просо — випадково дуже поталанило.
* Проти вітра не плюй, бо впаде на ноги
* Пувілась такоє, шо лим у комино записати дурню говориш.
* Розумієся, ги куриця до пива — некомпетентна людина.
* Рот такий ги верета (простиня) — великий
* Свиня нигда небо не видить
* Се би треба на комині записати — коли неочікувано прийде бажаний але нечастий гість.
* Сийсь чоловік жиє якось наруби — не так як усі.
* Силованим псом заяця не влапиш — примусом нічого не досягнеш.
* Скупий кіби муг, та двічі би єнно їв — про жадних
* Сокотиш ня як мачуха пасербицю — не шануєш, не бережеш, примушуєш робити усіляку брудну роботу
* Солодкий мед та пчоли гуркі — солодкий мед, але бджоли гіркі.
* Старий тхурь, а за дівками ся позерать — сідина в голову, біс в ребро.
* Стрий бабі уйко — такі родичі що взагалі не родичі
* Так гріє сонце як мачуха на діти — зовсім не гріє
* Так на нюм стоїт, ги би на нюм уросло — про одяг, що дуже пасує
* Така розумна, як попово паця — про розумові здібності.
* Така темна нуч, шо вили бим у нюй забув
* Такий дужий що адови би голову урвав — такий дужий, що пекло би переміг
* Такий ись замащений як комин — про дуже брудну людину
* Такий скупий, шо гнав би козу через стернянку до Мукачева
* Такий у тя писок, ги помивалька (ганчірка, якою миють посуд) — ти дуже погано виглядаєш.
* Такі в ниї очи чорні ги комино — такі у неї чорні очі, як димар.
* Таку на тя дяку маю, ги яструб на курицю — ти мені дуже подобаєшся
* Тко ділить, тот не вибирать — хто ділить, той не вибирає
* То ни горниць (кастрюля), што в нюм їсти не варят, то ни дівка, што за ню не говорят.
* Тогди му заплачу, як на діравім мості найду ніколи з ним не розрахуюся
* Тоди то буде, як на долони волосся уросте — себто ніколи
* Тот такий, шо не носить крисаню на голові, а жона му носить — про чоловіка у дружини під каблуком
* Треба розум гнати з пят у голову — порада тим, у кого голова не працює
* Треба ти колодицю на рот — дуже багато говориш
* Туй пинь, там пинь — пушов динь
* Тулько много діла, шо голова біла — дуже зайнятий
* У мачухи прості очі, а позират криво
* У медвідя сало пхати — робити зайву роботу
* У попа вся долоня свербит — жадібний
* Убирать, ги ковдош у палицях — про перебірливих
* Уд пива голова крива — від пива голова крива
* Упив і не кліпнув — звичний до пияцтва
* Хижа начинаєся з комина — Дім починається з димаря
* Ходит як жонатий воробиць — ходить як одружений горобець, занадто пихатий.
* Хоть би на нюм гад сидів, та й так украде — про людину, що вкраде в будь-якому випадку.
* Хто не пролупит очи, тот пролупит жеб — якщо не будеш уважний, то матимеш збитки.
* Хто подслухать, сам собі вислухать — не можна підслуховувати
* Чкода розумним пличам дурну голову носити
* Шо в хижі говориш, на пути буде виголошено — нічого не можна втаїти
* Што я то, то я, а ледве із землі видко — про хвальків
* Я тобі в зуби позерати не буду
* Як не головов у пинь, та товди пньом у голову — як не так, то інак, а результат все-одно той самий
* Як ся маєш? так, ги миш у сметані — дуже добре
* Яка дівка, така мати, і чорт їх не годен розобрати
* Який косарь такое сіно
“Лінгвістичний атлас” Й.О. Дзендзелівський