Свята жде чемненька Доня.
Мiцно стиснула долонi,
На колiнця Доня стала,
До святого промовляла:
–Я вже, Отче Миколаю.
Про горобчикiв подбаю,
Кину iм насiння жменьку.
Нашу киценьку маленьку
Напою i нагодую.
І сама не вередую,
3їм усе, що дасть матуся,
Потiм Бозi помолюся.
Бути чемною я хочу
Ї не хочу пустувати.
Чи не можна, Добрий Отче,
Подаруночок дiстати?
А на рацок – два пакуцки,
Два пакунки – прямо в лiжко!
А в пакунках подарунки:
Лялька, мяч i гарна книжка.
Галина Чорнобицька