Котики пухнасті, гілочки вербові,
Стелимо сьогодні Йсусові під ноги,
А душа радіє,скоро Воскресіння,
Але попереду надлюдські терпіння.
Люди,що сьогодні кликали:”Осанна”,
Завтра,відречуться й вигукнуть”Варава”.
Насміх,глузування,бичування й муки,
Мантія червона і тростина в руки.
Та дорога Хресна і удари в спину,
І слова тужливі:Сину ,Ти мій Сину.
Ще й пробиті руки,ноги ,бік і серце,
На Хресті, за людство має Бог померти……
Будьмо й ми з Ісусом в дні Його останні,
Кожну хвилю серцем з Ним, в Його стажданні,
Бо пройшов за нас Він ті страшні терпіння,
І своєю смертю, нам дає спасіння.