Новорічне свято «Лісова і наша школа»
Дійові особи: Дід Мороз, Снігурочка,
Сніговики, Білки, Сороки,
Мишка, Ведмедик, Зайчик,
Їжак, Аліса, Вітер Сніговій,
Віхола Снігопадівна,
Сніжинкіна,
Бурулькин, Старий рік, Новий Рік,
Учні 5-7 класів
Сніговик 1: Зима прийшла з бадьорістю,
Із свіжістю, з прозорістю.
З прогулянками лижними
І ще з святами різними.
Сніговик 2: Еге-гей, хто в лісі є,
Хай нам голос подає.
Дарма часу не втрачає,
А на свято поспішає.
Сніговик 1: Там, де сосни і ялини
У лісочку стали вряд,
Новорічної там днини
Свято буде для звірят.
Сніговик 2: У лісочку, де ялинки,
Всі збирайтеся гуртом.
Білки тут – руденькі спинки
Із пухнастеньким хвостом.
Білка 1: Так, давно ми на ногах.
Ми ялиночку прибрали.
На її пухких гілках
Гірлянди й іграшки чіпляли.
Білка 2: Ми на гілочки зимові
Притрусили срібний сніг.
Тут сніжинки кольорові
І горішків цілий міх.
Білка 1: Вже стомилися ми трішки.
Прикрасили ж всю галяву,
І почистили всі шишки,
То ж приходьте на забаву.
Сніговик 1: Сніг ще поки не глибокий
І з-під інійових віт
Дві сороки-білобоких
Шлють палкий усім привіт.
Сорока 1: Ми літали дуже швидко,
Рознесли усі листи.
Всіх на свято під ялинку
Дуже просимо прийти.
Сорока 2: Снігурі дзвінкоголосі
Вам дорогу вкажуть вмить.
Де по стежці ходять лосі,
Там і вепр по них біжить.
Сорока 1: І вже сич узяв сопілку,
Подає усім сигнал.
Дятел стукає об гілку –
Кличе всіх на карнавал.
Сніговик 2: Он скачуть зайченята,
Ось пишнохвостий лис,
Он вовчик і ведмедик
Дарунків тягнуть віз.
Сніговик 1: Ялинка новорічна
Усіх зібрала нас:
Маленьких і великих
У цей зимовий час.
Білка 2: Хай ялинка в добрий час
Звеселяє нині нас.
Свято любе, свято красне
Принесе нехай всім щастя.
Сорока 1: Із лісу позбігалися
Білочки й зайчата.
У танок зібралися
Лісові звірята.
(танець лісових звірят)
Сніговик 2: Пропоную готуватись,
Розпочнемо в добрий час.
І вчимося посміхатись.
Бо сьогодні свято в нас.
Сніговик 1: Жде ось лісова вся школа
Танців, музики довкола.
Починає вже смеркати,
А Діда Мороза не видати.
Сніговик 2: Чи надії всі даремні?
Може ми були не чемні?
Мишка: Я грішити не хотіла,
Та шкварку в п’ятницю я з’їла.
І зерно понадгризала,
Та чесно в цьому я призналась.
Ведмедик: Я – малий ведмідь Бурмило,
Мав я з Лосенятком бійку.
Меду в бджілки трішки з’їв,
Не навмисно, дуже хтів.
Сорока 1: Ми – сороки невеликі
В школі ми зчиняли крики.
І запізнювались в клас –
Бо така вже вдача в нас.
Зайчик: Признаються всі зайчата.
Що не слухалися тата.
І капусту ми псували,
Що не не гарно це – не знали.
Їжачок: Каюсь, каюсь, каюсь знов,
Що когось я поколов.
Не моя то є провина,
Що Бог дав голки на спину.
Сніговик 1: Все буде добре, ми це знаєм.
І Дід Мороз до нас прийде.
Ми пісню дружно заспіваєм,
Він може швидше нас знайде.
(пісня)
Сніговик 2: Бачу, хтось до нас добирається, але це явно не Дід Мороз.
Аліса: Цікаво! Цікаво! Де це я є?
І чого мене ніхто не впізнає?
Я – Аліса. В Країні Чудес маю бути,
А де я є – не можу я збагнути.
Зайчик: Привіт, Аліса. Тебе я знаю.
На свято ми Діда Мороза чекаєм.
Та раді нині гостям всім,
Отож заходь на свято в дім.
Аліса: Гарна в вас ялинка, скрізь святкові шати.
Видно, що тут буде Новорічне свято.
Заспіваю вам я пісню від душі,
Щоб було яскраво, щоб раділи всі.
(пісня)
Вітер-Сніговій (залітає): Я – вітер Сніговій.
Готовий я до дій.
Люблю морозні дні,
В них весело мені.
Візьму білий сніжок,
Посиплю на лужок.
Всиплю снігом все навколо:
І шляхи, й дерева, й поле.
Свисну й пісню заспіваю
І дерева нахиляю.
Он і дуб скрипіти став,
Бо це я його обняв.
Аліса: Вітер, вітер, Сніговій,
Зачекай, постій, не вій.
Завітай до нас на свято,
Хочем тебе запитати:
Чи Мороза не стрічав,
Як по світу мандрував?
Щось Дідусь наш припізнився
І на свято не з’явився.
Вітер Сніговій: По білу світу я літав,
В місцях далеких побував.
Діда Мороза я зустрів
Серед криги і снігів.
Поспішає на гостину
В цю чарівну гарну днину.
Із Снігуркою своєю
Сипле срібло над землею.
Якщо будете співати,
Він почує де є свято.
Він на санях сюди мчить,
Буде тут мабуть за мить.
А я далі полечу –
Новину всім сповіщу.
(пісня)
Дід Мороз: Бачу в розпалі тут свято.
Добрий день, вам всім, малята.
Новий рік стрічати час,
Тож вітаю усіх вас.
Я до вас дуже спішив
І Снігурку запросив.
Мчали в санях по снігах,
По лісах і по річках.
І знайшли таки стежинку
До вас на свято, на Ялинку.
Снігурочка: Щоб ми в дорозі не блукали,
Чарівники нам помагали.
Місяць на небі зірки протирав,
А Грудень рівненький нам шлях прокладав.
З далеку ми чули співи і сміх
І радості бачу тут стане на всіх.
Бажаємо успіху, розуму, щастя
У Новому Році, що ось вже прийде.
Хай буде вам добре, хай все у вас вдасться
І радість із вами завжди буде
Дід Мороз: З Новим роком, друзі милі.
В новім щастю, в новій силі.
Радісно вітаю вас.
І бажаю, щоб в здоров’ю
В мирі, з братньою любов’ю
Відтепер ішов ваш час.
Хай в житті вам Бог поможе
І пошле вам все, що гоже.
Здоров’я, щастя вам усім,
Веселощів і сміху.
Хай Новий Рік до вас іде
І принесе лиш втіху.
Старий рік: Ось так, тепер вже проганяють.
Я ж цілий рік вам всім годив.
Вже Новий рік вони чекають,
Та я ще теж не постарів.
Нікуди йти я не збираюсь.
Хіба поганим був для вас?
Зі мною добре, я це знаю.
Тож я залишуся ще раз!
Снігуронька: Ти був хорошим, добрим, милим.
Трудився ти з всієї сили.
І кожен з нас тут добре знає,
Що дав їм рік, який минає.
Білка 1: Я підросла, стала красива.
Сорока 1: А я з птахами подружила.
Зайчик: А я страхи всі поборов.
Ведмедик: Я не хворів і був здоров.
Їжачок: Я брейк навчився танцювати.
Мишка: Я різні страви готувати.
Аліса: А я була щасливою…
Вітер: А я мірявся силою…
Снігурочка: Я у подорож ходила,
Кругозір свій збагатила.
Старий рік: Мене люблять, поважають,
Добрі справи пам’ятають.
Я не можу залишиться,-
Може час враз зупиниться.
Хто ж народиться, зросте,
Якщо час стоїть, не йде?
І не збудуться бажання,
Й заповітні сподівання…
Все, я йду. –Молодший брате,
Час тобі вже наступати.
Новий рік: Цілий рік я підростав,
А тепер мій час настав.
Я прийшов і – залишаюсь,
Мені раді сподіваюсь?
Я не йшов, а просто біг,
Дуже радий, що я встиг.
Щоки з морозцю щемлять,
Очі радістю горять.
Всіх зі святом я вітаю,
Щастя і добра бажаю.
Навчання хай вам вдається,
Доля хай до вас сміється.
Принесу я в вашу хату
Щастя й радості багато,
І здоров’я цілий міх
Теж поставлю на поріг.
Ну-мо, діти, в коло стати,
Будем гратись і співати.
(ігри)
Дід Мороз: Пісень і святковості в залі багато,
Бо хочеться всім Новий рік зустрічати.
Тож ще раз із святом вас щиро вітаю.
І справжньої дружби для всіх побажаю.
Дружіть між собою і з книжкою теж.
Хай радість дитинства зростає без меж.
Дружіть і з тваринами, квіти любіть,
Добро у серцях назавжди збережіть.
Снігурочка: Дійсно, це веселе свято!
Радості у нас багато!
Бо півроку ми навчались
І канікул дочекались.
Аліса: А скажи Снігуронько, ти також в школі вчишся?
Снігуронька: Звичайно. У казковій зимовій школі трьох ступенів морозу. Зараз я закінчую приморозковий ступінь школи. Потім перейду у бурулькову школу. А як закінчу крижану школу – отримаю атестат зимності і працюватиму помічницею матінки Зими.
Аліса: Я зрозуміла. Це все-одно як початкова, середня і старша школа.
Снігуронька: Саме так.
Аліса: А як у вас проходять уроки?
Снігуронька: А я вам зараз покажу «відео» з уроку у зимовій школі.
(Сценка із зимової школи)
Віхола Снігопадівна: Доброго дня, учні.
(Сніжинкіна крутиться) Сніжинкіна, що повинен робити учень, коли вчитель заходить до класу?
Сніжинкіна: Заховатися піж парту?
Віхола Снігопадівна: Ні. Всі діти підводяться і вітаються з вчителем.
Бурулькін і Сніжинкіна: (підвівшись) Доброго дня, Віхола Снігопадівна
Віхола Снігопадівна: Сідайте. Рада вас бачити. Чи підготували відповіді на запитання? Тоді, хто скаже, куди влітку дівається зимова холоднеча?
Бурулькін: Я знаю. Вона ховається у холодильник.
Віхола: А куди зникають сніжинки?
Сніжинкіна: Я читала, що їх посипають цукром і виготовляють смачне морозиво.
Віхола: Правильно. А що стається із прозорими бурульками?
Бурулькін: А їх фарбують і продають як льодяники.
Сніжинкіна: (піднімає руку) А скажіть, будь-ласка, де зайці щороку беруть гроші на нові літні та зимові шубки?
Бурулькін: Я скажу! Я скажу. Вони ж стрижуть на городах капусту, от і мають собі вдосталь зелені.
Віхола: Ви ж мої кмітливі! А зараз розказуємо зимові скоромовки, які ви мали вивчити вдома.
Сніжинкіна: Сніговик сніжинки сіяв:
Сині, срібні і біленькі.
І у сні завжди він мріяв
В сніжки гратися маленькі.
Віхола: Молодець, Сніжинкіна. А тепер ти, Бурулькін.
Бурулькін: Мороз, Морозко, Морозенко,
Заморозив лід раненько.
Холодком на вікна дихав,
Малював узори тихо.
Віхола: Молодці. А додому вам завдання: навчитися створювати гарну зимову погоду. А зараз можете відпочивати.
Снігурочка: Ось така школа у мене. А чи не хочете мені розказати про свою школу?
Дівчинка: Просим, просим всіх до класу.
Заходьте тихенько.
Тут живем й вчимося разом,
В нас тут веселенько.
(Сценка. Клас)
Учень 1: Ти скажи, мій друже,
Хто сказати правду може?
Хоч язика і не має
Та нічого не сховає?
Учень 2: Знаю я, як воно є
Це щоденник нас здає.
Всі показує оцінки
І погану поведінку.
Учень 1: Взагалі, я про дзеркало питав,
Та ти теж в точку попав.
Хоч щоденник і мовчить,
Зате батько як кричить!
Учень 2: До речі, де мій щоденник? Хто вкрав мій щоденник?
Учень 1: А ти у вчительки питав?
Учень 2: Питав. Каже, що вона не брала. Невже справді загубив?
Дівчина: Не переживай, не треба.
Ти іще не все згубив.
Поглянь, он там, далеко в небі
Дах не твій там полетів?
Учень 2: Ха-ха! Не так вже й смішно.
Ти на паузу нажми.
І заткнись, будь-ласка, «Твіксом»,
А то, глянь, поможем ми.
Дівчина: І чого ви такі сердиті, не виспалися? Ось беріть приклад з Андрія (спить за партою)
Співають йому (свят усталиє ..)Спить Андрій наш зранку знову,
Тихо спить.
І хоча вже на урок
Дзвінок дзвенить.
Спи-відпочивай,
Баю-бай…
Вчителька (готується зайти): Знову туди, де не світло, а тьма.
Вчи, чи не вчи – інтелекту нема.
Як на Голгофу у клас мені йти.
Проблисків знань мені тут не знайти.
Ох і важко їх навчити,
Бо не хочуть ніц робити…
Починай мій клас тремтіти –
Навч.процес іду вершити(заходить у клас)
Вчителька: О, а цей чого дрімає?
Чуєш? Я тебе питаю? (той спить далі)
Учень 1: Я знаю, як його можна розбудити: давайте голосно крикнемо: «Гол!». Три – чотири. (кричать «Гол!»)
Андрій: (спросоння співає) Ти мене на уроці розбудиш,
Йти до дошки зпросоня заставиш.
І питаннями мучити будеш,
В результаті ти двійку поставиш.
Дуже хочеш, щоб краще учився.
Та нічого пока не добилась.
Видно, я в понеділок вродився,
Видно, ти в понеділок вродилась.
(Впав спати далі)
Вчителька: Так, тут ти не помилився. Хоча в науці – ти не дуже, а на рахунок понеділка – це точно.
(читає вірш)
Я вам скажу, допоки можу
І маю сили говорити:
До школи я щоденно ходжу
Розумного дітей учити.
Ви уявіть: що я – одна,
Учні мене не розуміють.
Не маю спокою і сна
Та вічне я щоденно сію.
Я понеділок зневажаю
І на урок іду, як в бій.
Моя провина в чім, не знаю,
Що народилась в день такий.
Учень 2: Та не хвилюйтеся ви так. Хочете, ми в понеділок не будемо приходити в школу?
Вчителька: Ні! Ні! Не треба, бо як же ви без мене, а я без вас і ми разом без школи?
(співає) Бо якби не я, не я, не я
Не було б тебе, тебе, тебе
Не була б моя шкільна сім’я
Розумна і весела.
Учень 2: Бо якби не ти, не ти, не ти
Не було б у нас в житті мети,
Не було би свята, як тепер,
Чудового такого.
Приспів (разом): Це – є наш клас, що дає нам радість спілкування.
Це – є наш клас, де учитель нам дає завдання.
Це є наш клас, що дарує вам свої вітання.
Це є наш клас….
(обнявшись виходять)
Снігурочка: Школа – це завжди чудово.
Все, що тут трапляється.
Згадаєте обов’язково
Коли повиростаєте.
Дід Мороз: Радість і спокій побачив я тут,
На серці стає веселенько.
Та вирушати пора мені в путь,
Тож будьте ви всі здоровенькі.
Снігуронька: Так, у вас тут дуже мило,
З вами ви відпочивали.
Щоби щастя вас зустріло
Щоби друзів вірних мали.
Дід Мороз: Хай рік буде щасливим,
Життя хай розцвітає.
І хай у вашім домі
Достаток кожен має.
Ми підемо – ви святкуйте,
Весело проводьте час.
Юні роки не марнуйте.
Бо життя одне у вас.
(Пісні, ігри)