Житомир, на думку дослідників, виник у VIII або XI ст. як центр одного з давньоруських племен, а саме — житичів (у літописі вперше згадується 1240 року). Якщо прийняти це припущення, то назва його означає «мир (місто) житичів». Існує також легенда, за якою місто заснував Житомир — радник київських князів Аскольда і Діра. Після їх загибелі він не захотів служити новому князеві, Олегу, а пішов зі своїм військом у ліси до древлян і заснував там поселення, назвавши його своїм іменем. Свідченням того, що назва міста походить від особового імені, можуть послужити й давньоруські джерела, у яких місто іменується Житомль, де ще зберігається присвійний суфікс -ль. Ім’я Житом може бути короткою формою повного імені Житомир.
Ось декілька легенд походження назви міста Житомир.
Легенда перша:
На березі Тетерева стоїть наш білокам’яний Житомир. Тихо в місті на світанку, мир навколо, спокій. Та це тільки так здається — місто кипить у праці.
Понад тисячу весен славних стрічає Житомир…
Ще за руських князів Аскольда і Дира був при дворі порадником старенький дідусь. Навчав жити мирно, тихо, дбати про державу. За це його Житомиром в Києві прозвали. Полюбили його князі, а він їх — ще більше. Та нагла Аскольдова смерть ранила серце старого. З тяжким смутком зібрав він воїв і в ліси подався. Довго йшов на захід сонця у ліси древлянські, аж у долині між річками зупинився, нарешті. Вода чиста, ліс дрімучий, трава — по коліна; де не глянеш — звіру, птиці.
Тут заклали поселення й назвали Житомир.
Легенда друга:.За місцевою легендою, яку записав історик ХІХ століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву одержало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам’янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам’янкою збудували дерев’яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).
Легенда третя:
Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик, доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам’ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.
У Житомирі, як і на всій древлянській землі в 945 році спалахнуло повстання, яке описане в Іпатіївському літописі. Незабаром, після цього древлянські землі остаточно ввійшли до складу володінь Київської Русі. Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв’язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано. Житомир страждав від татар ще кілька разів, до XVII століття.