А мені Біг, та поміг.
Аби щастя, а розум буде.
Бог дасть долю і в чистім полю.
Бог як схоче, так і в грязі поставить в князі.— Із грязі у князі, а із князі у грязі.
В чуже щастя не вкупитися.
В щасті не без ворога.
В щастю не вміє чоловік статкувати.
Гуляє, як риба в морі.
Дехто легко робить та гарно ходить; а деякий робить, то й піт кривавий його обливає, а нічого не має!
Дитинка спить а доля її росте.
До щастя!— Як до щастя!— Кому яке щастя!
Добре ніколи не навкучиться.
Довелось свині на небо дивитись.
Доля лучша Божая, ніж матчиная.
Живи, та Бога хвали.
З щастя не мруть.
З щастям по гриби ходити, з щастям в рибу бродити, а без щастя нігде, ані за поріг.
Їм життя, як у Христа за пазухою.
Його і мило голило, а моя і бритва не бере.
Його і шило голило, а наша й бритва не бере.— Одному шила голять, а другому і бритви не хотять.
Його і шило голить.
Йому б жить, та Бога хвалить.
Коли Біг дасть, то і в вікно вкине.
Коли на те піде, то й серед битого шляху поломається.
Коли не ведеться, то й курка не несеться.
Кому ведеться, то й на скіпку прядеться.
Кому на добро ідеться — каша в самому молоці, ще і грудку масла положать; а кому на горе ідеться — велика дірка та мала латка: і сюди тягни і туди тягни — не зходиться.
Кому щастя, той на києві виплине.
Кому щастя, тому і півень несеться.
Кому щастя, тому й доля.
Кому як на роду написано, Щасливому сир на колоді.
Лежух лежить, а Бог для нього долю держить.
Лежухові Бог долю дає.
Ловися рибко велика і маленька.— … бери чорте Дениса і Омелька.
На чуже щастя не впасти.— … кому добре, а нам зле.
На щастя всяке, май серце однаке.
Не всім же панам бути.
Не всім однаково дано: одному ситце, другому решітце.— Одному Бог дасть ситце, а другому решітце.
Не знаєш де знайдеш.
Не знаєш, звідки на тебе впаде.
Не купуй лою, та купуй долю.
Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.
Не родись в платтячку, а родись в щастячку.
Не родися красна, та родися щасна.— Не родись гарний, а родись щасливий; рости великий та будь богатий.
Нема щастя без заздрості.
Один гроші складає, а другий мішок шиє.
Одному Бог дасть так, а другому інакше.
Одному і на трісочці прядеться, а другому і веретінце не хоче.
Оттак не бродячи качку піймав (оттак я вигадав).
Пархоме, в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Половина світа скаче, а половина плаче.
Сегодня пан, а завтра пропав.
Такий доюн, що куди.
Тобі вовче, кози пасти.— … а овечки давити.
Тобі твоя доля робить.
Убила баба лося, так їй довелося.
Уже йому як везе, так везе!
Упав в гаразд, як муха в сметану.
Упав в гаразд, як сливка в болото.
Упався в добро, як у тісто.
Уродись та й удайсь.— Уродися-вдайся, а ні, то скапарайся.
Фортуна йому служить.— Йому фортунить (щастить).
Хоч би я і за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться; а як моя доля добра, то піду за пяницю, то й пяниця поправиться.
Хоч не почесний, але щасливий.
Хоч ряба і погана, та її доля кохана.
Хоч сопливий, так щасливий.
Хто плаче, а хто скаче.— Один плаче, другий скаче.
Чого хотів, того і дістав.
Чому йому не пить, коли його доля не спить, (коли йому Бог годить).
Щасливий, в сорочці родився.
Щасливому по гриби ходити. —… а нещасному по лісі блудити.
Щасливому щастя.
Щастя має роги, біда має ноги.
Щастя на коліні не ломиться.
Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає.
Щастя як трастя: кого схоче на того й нападе.— … кого нападе того й трусить.
Як вродилась щастниця, так поправиться і пяниця.— Вже як щастя то й пяниця поправиться.
Як Настя, то й буде щастя (“прийшла молода”! — “А як зовуть”? — “Настя”! — “Як Настя і т.д. …”).
Як не ладиться, то й в печі не гориться.
Як рибу в сак половив.
Як твоя доню доля, то накупить чоловік поля; а як безділля, то продасть і подвіря.
Як у батька за пазухою.
Як у бога за дверима.— …за пазухою.— …за плечима.— … під покришкою.
Як у раю!