Рік тому назад, у осінню пору,
Коли всі дітки йдуть у садочок й школу,
Засвітило для нас ще раз ясне-ясне сонечко,
Народилася у нас красотулька-донечка.
Дев’ять місяців чекали Твоєї появи,
Щоб по швидше, донечко, Ти вже була з нами.
Так хотілося Тебе міцно обійняти,
Теплоту Твою відчути і не відпускати.
І ось народилося малесеньке чудо,
Я Тебе побачила, і вже не забуду,
Малесенькі пальчики, щічки, оченята,
Принесла Ти нам радості і щастя багато.
Так швидко час летить, нема йому спину,
Дні за днями, місяці, години, хвилини…
Зима, весна, літо , і знову вже осінь,
Доня бігає по хаті, і в тата щось просить.
Тобі донечко сьогодні виповнився рочок,
Ти стараєшся робити свої перші крочки,
Вимовляти перші слова, щось нове навчатись,
Книжечки читати, малювати, з сестричкою гратись.
Тож удачі Тобі, доню, у всіх починаннях,
Щоб ніколи ти не відчувала болю і страждання,
Щоб весела завжди була, нам росла на втіху,
Щоб ми могли за тебе завжди порадіти.
Ти наша красуня, наша розрада,
Наше ясне сонечко, любов і порада ,
Наше все, що може бути найкраще у світі,
Щастя в домі у нас є – це є наші діти.
Тож ми Тобі щиро бажаємо в свято,
Море сонця, море сміху, усмішок багато,
Хай Тебе хоронить Бог від бід і напастей,
А дарує добру долю, радості і щастя.
16.10.2013
© Зоряна