У розпалі весни й початку літа
Привела матінка тебе на світ,
Частиночку душі подарувала,
Благала чашу щастя на весь вік.
Тоді вона ангелів з неба запросила,
Щоб принесли для тебе затишку й тепла,
Надію й віру в серце оселила,
В додачу дала повний міх добра.
Вона тебе, напевно, більше всіх любила
Недарма золотою серединкою ти був,
А те, що лиш Тебе Васильком називала
Здається, ти ще й досі не забув.
Сьогодні в тебе за плечима 50,
Ти, ювілейну вже стоптав стежину
Та спокою нема для твоїх ніг,
Бо пройдено життя лише частину.
Хай серце твоє завжди буде щедрим
І широко відкритим для людей,
Хай проліском весняним процвітає
В душі любов, і непочатий край ідей.
Бажаю я століття ще прожити.
Здоров’я доброго на сотню літ!
Не тільки синів й онуків одружити,
А благословити правнуків у світ!