Повільно пелюстки зриваю,
Потрібна відповідь мені,
Чому ж у квітки я питаю,
Чи любиш ти мене, чи ні?
Пробач, що я на світі є,
Що часто поглядом тривожу.
Пробач, що ти життя моє,
Інакше жити я не можу…
Я так тебе люблю,
Що стримати не в силах
Моїх бажань і мрій політ,
І в день любові Валентинів
Наважилась освідчитись тобі…