Міф. Імідж сучасного Санта-Клауса (благодушний товстун з білою бородою, в короткій червоно-білій куртці) був винайдений компанією Coca-Cola.
Факти. Це неправда. У 1931 році компанія “Кока-кола” дійсно найняла актора, який зображав Санту, що вживає “коку”. Ці зображення стали настільки популярними серед американців, що “Кока-кола” привласнила собі славу створення іміджу сучасного Санта- Клауса. Проте червоно-білий бородань існував ще в 19 столітті. Наприклад, збереглася вітальна картка з його зображенням, послана в 1885 році. Стаття, опублікована в газеті New York Times в 1927 році, описує Санта Клауса як “Фігуру великого росту та ваги, з білою бородою, в червоному одязі. Він несе мішок з подарунками. Невід’ємною частиною його іміджу є яскраво-червоні щоки і ніс, а також пухнасті брови”.
Міф. Кожне Різдво Північно-Амеріканське Командування Аерокосмічної Оборони North American Aerospace Defense Command (NORAD) відстежує пересування саней Санта-клауса.
Факти. Це правда. Головною задачею NORAD є протиповітряна і протиракетна оборона США і Канади. Проте ця структура впродовж 50-ти років також стежить за різдвяною подорожжю Санта-клауса. Все почалося тоді, коли один з універмагів Колорадо помилково надрукував телефонний номер NORAD, як номер телефону Санта-Клауса в своїй різдвяній рекламній брошурі і в організацію почали телефонувати малюки, що жадали спілкування з Сантою. Не бажаючи розчаровувати дітвору, військові узяли на себе зобов’язання щорічно стежити за Санта Клаусом і повідомляти про його маршрут. Ця інформація доступна на спеціальному сайті NORAD: www.noradsanta.org.
Міф. Сторіччями вважається, що Санта-Клаус пересувається на санях, в які запряжені вісім північних оленів. Найвідомішим з них є олень по імені Рудольф. Він (Рудольф) з’явився на світ в результаті рекламної акції.
Факти. Це правда. Імена північних оленів, якими управляє Санта-клаус, довгий час не були відомі широкій громадськості. Вперше ця серйозна прогалина була заповнена в 1823 році, коли була написана пісенька “Ніч Перед Різдвом”. У ній Санта звертається до своїх оленів, називаючи їх по іменах: “Now Dasher! now, Dancer! now, Prancer and Vixen! On, Comet! on, Cupid! on Dunder and Blixem! To the top of the porch! to the top of the wall! Now, dash away! dash away! dash away all!” (імена оленів – Дешер (“Приголомшливий”), Денсер (“Танцюрист”), Пренсер (“Гарцюючий”), Віксен (“Злобний”), Комет (“Комета”), Кюпід (“Купідон”), Дандер (“Бовдур”) і Бліксем (“Блискавичний”). Проте ці імена нічого не говорять американським дітям, які, проте, чудово знають оленя Рудольфа.
Рудольф з’явився на світ в 1939 році, коли один з крупних універмагів міста Чікаго Montgomery Ward готувався до проведення різдвяної рекламної акції – всім покупцям було вирішено дарувати (за іншою версією, продавати) барвисті буклети із забавними історіями і рекламою універмагу. Копірайтер Роберт Мей одержав завдання створити текст відповідного змісту. Мей і придумав оленя Рудольфа, у якого був дуже великий червоний ніс, що світився. Через цей ніс Рудольфа сторонилися інші олені. Проте одного разу Рудольф допоміг Санта-Клаусу знайти дорогу в темноті, що дозволило вчасно доставити дітям подарунки і “врятувати” Різдво. Мей, фактично, висловив історію свого дитинства – у нього теж були проблеми в спілкуванні з однолітками. Цікаво, що замовники залишилися незадоволені творінням Мея і довго відмовлялися друкувати історію Рудольфа. Проте, в 1939 році вірші Мея про Рудольфа розійшлися тиражем в 500 тис. екземплярів. Згодом тиражі стали багатомільйонними. Популярність оленя ще більш виросла в 1949 році, коли друг (за іншою версією – родич) Мея – Джоні Маркс поклав вірші на музику, і пісеньку, що вийшла, виконала співачка Джин Отрі. Згодом історію Рудольфа переклали 25 мовами миру. З 1964 року американські телеканали напередодні Різдва традиційно показують фільми і мультфільми про Рудольфа.
Міф. У штаті Массачусетс довгий час було заборонено святкувати Різдво.
Факти. Це правда. Пуритан, що створили цю колонію, обурювала веселість і узливання, якими супроводжувалося свято. У 1659 році був прийнятий закон, відповідно до якого святкування Різдва вважалося кримінальним злочином і каралося штрафом в 5 шилінгів. Цей закон був анульований в 1681 році. У США Різдво стали святкувати повсюдно лише у середині 19 століття.
Міф. Президент США Теодор Рузвельт (1901-1909) не дозволяв встановлювати ялинку в Білому Домі.
Факти. Це правда. Президент Рузвельт був ярим захисником навколишнього середовища і не схвалював рубку дерев. Сподіваючись на те, що його вчинок стане прикладом для всієї Америки, він заборонив різдвяні ялинки в Білому Домі. В результаті, Рузвельт зіткнувся з опором навіть у власній сім’ї – його діти змогли таємно доставити ялиночку додому. Тоді президент попросив главу Лісового Департаменту США Пінчо пояснити малолітнім Рузвельтам яку шкоду наносить вирубка дерев лісам країни. На його здивування, Пінчо запевнив, що якщо все робити продумано, то обмежена вирубка лісів може благотворно вплинути на їх стан. Після цього Рузвельт відмінив своє рішення.
Міф. Християни святкують Різдво 25 грудня, тому що саме тоді народився Ісус Христос.
Факти. Це неправда. Дата народження Христа не відмічена в Біблії. Більш того, швидше за все Ісус з’явився на світ весною. Існує багато теорій чому Різдво святкують саме 25 грудня. Найбільш популярна версія, що християни вибрали саме цей день, щоб “замістити” язичницьке свято – день зимового сонцестояння.
Міф. Санта-Клаус, він же Святий Миколай (у православній традиції Миколай Мірлікійський) – вихідець із Туреччини.
Факти. Це правда. Святий Миколай народився в 280 році недалеко від міста Світи Лікійські, що знаходився в Малій Азії, на території сучасної Туреччини. Святий Миколай допомагав бідним, робив подарунки дітям, причому прагнув творити добрі справи таємно. Одного разу Святий Миколай кинув золоті монети в трубу будинку, де жили три бідні сестри. Монети потрапили точно в панчохи, що сушилися біля вогнища. Звідси і пішов звичай в ніч перед Різдвом ставити до дверей черевики або вішати панчохи біля ліжка, щоб вранці знайти в них подарунок. Святого Миколая стали вважати святим-покровителем дітей і мореплавців. В епоху Відродження Святий Миколай став одним з найпопулярніших святих Західної Європи. Американське ім’я Санта-клаус він одержав завдяки вихідцям з Нідерландів, які називали його “Синтер Клаас” (Клаас – коротка форма імені “Микола” або “Ніколас”).
За матеріалами Washington ProFile