Ми п’єм горілку в шалених дозах, Завтра прокинемось у різних позах,
Ми пам’ятаєм щасливі моменти,
Це все називається словом СТУДЕНТИ!!!
* * *
За тих, хто думає, що ми тут вчимося!
* * *
Тримаймося, як цвяхи в дошці,
Тулімося, як огірки в бочці,
Кохаймося, як коти в марті,
Шануймося – бо ми того варті!
Тулімося, як огірки в бочці,
Кохаймося, як коти в марті,
Шануймося – бо ми того варті!
* * *
Пливли на кораблі купець і учений. Купець був багатий і віз собою багато товарів, а вчена людина нічого не мала. Піднялася на морі буря, і корабель потерпів крах. Врятувалися тільки купець і учений. Вони учепилися за колоду, і хвиля винесла їх на берег. Бачить купець, що учений зажурився, і говорить йому:
– А що тобі сумувати? Це я своє багатство втратив, а твоє – все з тобою.
Піднімемо келихи за те багатство, яке не можна втратити – за розум!
* * *
Перший курс здає іспити. Всі посилено списують зі шпор, професор читає газету. Та варто йому тільки опустити газету, всі відразу ховають всі шпори. Другий курс списує з підручників, але все ще уважно стежачи за професором. Третій курс спокійно списує не звертаючи на професора уваги.Професор опускає газету і злегка покашлює – всі неохоче закривають підручники. Hа четвертому курсі професор опускає газету, чується покашлювання із задніх рядів і професор знову піднімає газету.
За те щоб професори частіше розуміли тонкі натяки.
* * *
І з’явився в ніч під Різдво до хлопця ангел. І сказав ангел: – Добрий я сьогодні, і тому виконаю одне твоє бажання. Вибирай. Що хочеш ти? Багатства, рівного якому немає ні у кого з тих, що живуть? Мудрості, ні з чим не порівнянної? Або любові такої, що запалює зірки і серця поетів? І розсудливий хлопець вибрав мудрість. Виконав ангел бажання. І запитав: – Hу а що ти скажеш тепер, о Наймудріший? І сказав Наймудріший: – Грошима брати треба було.
Але я піднімаю келих не за тих “розумних” людей, які ходять в інститут тільки раз в місяць – за стипендією… А за найрозумніших, які вмудряються одержувати при цьому підвищену стипендію.
* * *
Зустрілися два злодії: молодий і старий. Старий говорить: – Якщо ти підіймешся на дерево і вкрадеш під сидячим птахом шість яєць, тоді ти будеш зі мною на рівних. Молодий злодій зняв одяг і змією поліз по дереву. Протягнув руку до кубла, але птах прокинувся і скрикнув. Тоді старий злодій показав майстерність молодому – зняв одяг, заліз на дерево і вкрав у птаха шість яєць. Спустившися з дерева, він не побачив свого одягу.
Тож вип’ємо ж за відмінних учнів!
* * *
Іспит. Професор: “Що ви замовили б у золотої рибки? Розум або гроші? Ось я б – розум.” Студент: “А я гроші.” Так хай у нас буде те чого нам не вистачає! Професорам бажаю того ж!
* * *
У однієї людини був кіт. Кіт як кіт, найзвичайніший. І як і належить котам, кожного березня місяць кіт проводив невідомо де, і повертався додому брудний, худий, облізлий! Людині цій набриднули пригоди кота, і він виконав над ним відому операцію. Але приходить березень, і кіт знову пропадає з дому, і повертається лише через місяць – брудний, голодний і обідраний! Господар у нього питає: – Але зараз-то, зараз що ти там робив?! – Я керував! – гордо відповів кіт.
Так вип’ємо ж за наших наставників, керівників і викладачів!