| …заснула Вкраїна,Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла,В калюжі, в болоті серце прогноїлаІ в дупло холодне гадюк напустила,А дітям надію в степу оддала. Тарас ШЕВЧЕНКО”Чигирине, Чигирине…”, 1844 |
| А в серці тільки ти,Єдиний мій, коханий рідний краю! Леся УКРАЇНКА”Іфігенія в Тавриді”, 1898 |
| А все ж твоя втіха — поплакати стиха,Згадавши веселий свій край. Іван МАНЖУРА”Лелії”, 1889 |
| А я мушу незморено-просто -Смолоскипом Тобі ОднійЯ — кривавих шляхів апостол —В голубі невечірні дні. Євген МАЛАНЮК”Мушу випити…”, 1954 |
| Ах,нікого так я не люблю,як вітра вітровіння,його шляхи, його болінняі землю,землю свою. Павло ТИЧИНА”Вітер з України”, 1923 |
| Бо тінь журби української впала і мені на плечі… Микола КУЛІШ”Народний Малахій”, 1928 |
| Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури? Микола КУЛІШ”Патетична соната”, 1931 |
| В біді твоїй рідніша ти мені;Тобі несу я сили всі, що маю;І працю тиху, і мої пісніНа вівтар твій побожно я складаю. Володимир САМІЙЛЕНКО”Україні”, 1888 |
| Верни до мене, пам’яте моя,Нехай на серце ляже ваготоюмоя земля з рахманною журбою.Хай сходить співом серце солов’я в гаю нічному. Василь СТУС”Верни до мене, пам’яте моя…”, 1977 |
| Він українець — це запевне,Бо хвалить сало й галушкиТа ще вишиванії домаБере він на ніч сорочки. Борис ГРІНЧЕНКО”Українець”, 1892 |
| Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -не може ж так буть! Павло ТИЧИНА “І Бєлий, і Блок…”, 1919 |
| Вона в труні лежить, прекрасна Україна,Лежить, немов жива, ще тепла на столі,З стражданням на устах і кров’ю на чолі. Олександр ОЛЕСЬ”Поставте келихи і оргії спиніть…”, 1908 |
| Воскреснеш, нене, встанеш з домовини…Тебе я словом правди привітаю,І розіллється слава УкраїниПо всій вселенній, од краю до краю. Пантелеймон КУЛІШ”Слово правди”, 1882 |
| Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації. |
| Гей, розіллялось ти, руськеє горе,Геть по Європі і геть поза море! Іван ФРАНКО”Гей, розіллялось ти, руськеє горе…”, 1898 |
| Горе ж тому кораблеві,Та у море занесенному,Горе тому сиротині,Від родини відлученному! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ”Журба”, 1830 |
| Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь!Догоряють українські ватри, догоряє український весь край… Василь СТУС”Даждь нам, Боже, днесь!”, 1977 |
| Де ти, де ти, циганська приблудо,Де ти, ніжна моя Батьківщино?.. Михайло ОСАДЧИЙ”Де ти, де ти, циганська приблудо…”, 1960 |
| Дзвін шабель, пісні, походи,Воля соколина,Тихі зорі, ясні води —Моя Україна. Володимир СОСЮРА”Україна”, 1939 |
| Дніпро, Україну згадаєм,Веселі селища в гаях,Могили-гори на степах —І веселенько заспіваєм… Тарас ШЕВЧЕНКО”Чи, не покинуть нам, небого…”, 186 |
| Доборолась УкраїнаДо самого краю.Гірше ляха свої дітиЇї розпинають. Тарас ШЕВЧЕНКО”І мертвим, і живим…”, 1845 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Єсть у світі правда чиста,І добро, і воля -Іззивай їх, моя думо,На ріднеє поле. Пантелеймон КУЛІШ”Сам собі”, 1862 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| За обрієм обрій, за далями далі, -допоки напруглий не вигасне день, —погребли тополі в глибокій печалісвоїх калинових, вишневих пісень,бо вже ослонився безокрай чужинний,і гнеться в жалобі кривавий розмай.Прощай, Україно, моя Україно, чужаУкраїно, навіки прощай! Василь СТУС”Остання пісня”, 1977 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці! Микола КУЛІШ “Патетична соната”, 1931 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І все-таки до тебе думка лине,Мій занапащений, нещасний краю,Як я тебе згадаю,У грудях серце з туги, з жалю гине. Леся УКРАЇНКА”І все-таки до тебе думка лине…”, 1895 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар. Микола КОСТОМАРОВ”Книги битія українського народу”, 1846 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І забудеться срамотняДавняя година,І оживе добра слава,Слава України,І світ ясний, невечернійТихо засіяє…Обніміться ж, брати мої,Молю вас, благаю! Тарас ШЕВЧЕНКО”І мертвим, і живим…”, 1848 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І на оновленій земліВрага не буде, супостата,А буде син, і буде мати,І будуть люде на землі. Тарас ШЕВЧЕНКО”І Архімед, і Галілей…”, 1860 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І над полями вітряки…Знов невідкличність і руїна…О, казнь незримої руки!О, четвертована Вкраїно. Юрій КЛЕН”Україна”, 1943 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина. Олександр ДОВЖЕНКО”Україна в огні”, 1943 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І ти колись боролась, мов Ізраїль,Україно моя! Сам Бог поставивсупроти тебе силу невблаганнусліпої долі. Леся УКРАЇНКА”І ти колись боролась, мов Ізраїль…”, 1904 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі. Валентин МОРОЗ”Хроніка опору”, 1970 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов’янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: “От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла”. Микола КОСТОМАРОВ”Книгa битія українського народу”, 1846 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| І чужі ми чужениціВ рідній Україні,Як пташина без гніздечкаНа німій руїні. Пантелеймон КУЛІШ”Ключ розуміння”, 1882 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ідіте на Вкраїну,Заходьте в кожну хату -Ачей, вам там покажутьХоч тінь його розп’яту. Павло ТИЧИНА”Скорбна мати”, 1918 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам. Євген СВЕРСТЮК”Собор у риштованні”., 1970 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Коли скінчиться той полон великий,що нас зайняв в землі обітованій?І доки рідний край Єгиптом буде?Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА”І ти колись боролась, мов Ізраїль…”, 1904 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країно рідная! ох, ти далека мріє!До тебе все летять мої думки.Їм страшно й радісно, якась надія мріє…Так з вирію в свій край летять пташки. Леся УКРАЇНКА”Поворіт”, 1899 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Краю мій рідний, зневажений краю!Де ж те сподіване щастя твоє?Крається серце від болю, одчаю,Як тільки долю твою нагадаю, -Горе моє! Микола ВОРОНИЙ”Краю мій рідний!..”, 1908 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кубло гадюче! перед ворогамипід ноги стеляться, мов поздихали,а перед братом сторчака стаютьі раді закусати! Скорпіони! Леся УКРАЇНКА”Руфін і Прісцілла”, 1908
|