Не можна переходити вулицю перед покійником, як його везуть на цвинтар, бо погано буде тому, хто переходить.
Як буває часом мрець на весілля, то це погана прикмета: або розійдуться молодята, або якась інша біда на їх життя буде.
Коли є мрець у селі, то поки його не поховають (два-три дні), картоплі садити не можна, бо не буде врожаю.
За мерцем треба обов’язково зачинити ворота. Бо як не зачинити, то смерть знову когось ухопить.
Хто умре на Великдень, той буде на небі, буде святим.
Коли хто вмре в селі, то не можна співати, бо втратиш свій голос.
Не можна ставити хреста на могилі самогубця, бо буде посуха.
Не можна мертвому переходити дороги, бо ноги заболять.
Не можна, як сонце зайде, мертвого хоронити.
Не можна на похорон насіння лущити, бо зуби болітимуть.
Коли грає духова музика під похорон і дуже дзвенять труби, то скоро буде другий похорон у селі.
Не можна ніде торкати себе за тіло, як мерця несуть, бо буде наріст.
Із пожежі й похорону не можна нічого брати (красти), бо самому за це буде така ж біда.