Хліб-це життя
Проект підготувала:
вчитель початкових класів,
Малокопаніської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Бурячок Ганна Андріївна
Актуальність, тема, автор проекту; ключове питання, ідея, мета, завдання проекту; цільова аудиторія, учасники, база та термін реалізації, характеристика, етапи, форми роботи в межах проекту; наочне, музичне оформлення, обладнання (Додаток 1); висновки, використані джерела інформації (Додаток 15)
Девіз проекту:
Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм,
Хай буде більше в світі нас, братів!
Хай в кожній хаті пахне короваєм,
Щоб люд ніколи хліба не просив!
Олександр Будаш
Хід заходу
До зали заходить діти, одягнені в український одяг, виконують пісню
«Ой, зелене жито, зелене».
Ой зелене жито, зелене, Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене! Хорошії гості у мене.
Ой зелене жито, ще й овес, Ой зелене жито женці жнуть
Тут зібрався рід наш увесь. Хорошії гості мене ждуть.
Українка і українець
Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм,
Хай буде більше в світі нас, братів!
Хай в кожній хаті пахне короваєм,
Щоб люд ніколи хліба не просив!
Танець дівчаток із короваями
Українець: Добрий день вам, люди щирі!
Українка: Добрий день вам, друзі милі!
Українець: Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про те, що завжди було турботою і радістю людини.
Українка: Про те, без чого не уявити ні степової
долі, ні світанку, ні рідного дому.
Українець: Про те, що для кожного з нас
необхідне, як сонячне світло, чи дихання.
Українка: Про хліб поговоримо сьогодні,
Бо хліб – усьому голова.
Від хліба все – і радість, і пісня,
І життя, і зростання, і матері посміх,
І кроки дитини, і доля щаслива.
Українець: Візьму я в руки хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий.
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб рум`яний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він – скарб найбільший на землі.
Учитель. Ми – українці, бо живемо на цій славетній землі, основною гордістю якої є люди. І сьогодні мова йтиме про хліборобів, їх кропітку працю.
Хліб! Яке тепле і щире почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини! Скільки про нього сказано добрих слів, складено прислів’їв, загадок, пісень! Землю-годувальницю, славну працю хліборобів оспівано в багатьох казках і легендах. І це не дивно, бо хліб є найбільшим багатством країни, всього народу.
Українець. Виконує вірш Д.Павличка «Пахне хлібом»
Учитель: Сьогодні ми презентуємо проект «Хліб-це життя», над яким учні нашого класу працювали 2 місяці. Отже, дозвольте представити учасників проекту:
Група «Дослідники»
Група «Агрономи»
Група «Пекарі»
Група «Народознавці»
Група «Історики»
Група «Літератори і піснярі»
Група «Художники»
Мета нашого проекту: познайомитися з історією хліба, його національними особливостями і традиціями; розширити і уточнити знання про виробництво хліба і різноманіття булочних виробів. А головне, ми повинні зрозуміти, яку цінність має хліб, берегти його та шанувати.
Я запрошую групу дослідників. Завданням цієї групи було: дослідити, як хліб потрапив до нас на стіл.
Дослідник 1. (Додаток 3)
Дослідник 2. (Додаток 4)
Учитель: Давайте, діти, оглянемо шлях, який проходить хліб, перш ніж потрапити до нас на стіл.
Надаємо слово агрономам.
Агроном 1. Багато тисячоліть тому люди навчилися вирощувати жито, пшеницю, овес, просо, ячмінь та інші злаки. (Учень демонструє колекцію злаків.) Нині зернові займають величезні площі, але найбільше вирощується пшениця. (Перегляд презентації з поясненням)
Підготовка хліборобами ґрунту до посіву (внесення добрив);
оранка землі, боронування.
Агроном 2.
Пахнуть свіжістю поля,
Лискотить масна рілля.
Угрузає в землю ніж,
Горне борозну леміш.
(В.Довжик “Плуг”)
Висівання відбірного чистого зерна;
догляд за зерновими посівами;
перевірка зерна на стиглість.
Агроном 3.
Поле прокидається
Ранком на зорі.
Колос наливається
У такій порі.
Жайворон здіймається
У небесну вись
– Колос наливається,
Сонце, подивись!
збір урожаю;
Агроном 4. (Додаток 5)
Учитель. Настав час надати слово нашим «пекарям».
Пекар 1. Національною їжею українців є житній хліб. Форма хлібини – кругла. Це пов’язано з давнім віруванням слов’ян у життєдайну силу сонця.
А чому це радість сяє
У очах діток малих?
Бо сьогодні – День врожаю,
Коровай гостює в них!
Він шишкатий і рум’яний,
Ліг на шитий рушничок.
А на тому короваї –
Солі білої дрібок.
У калини грона повні
Червоніють для прикрас…
Учитель. А зараз, діти, ми з вами розучимо народну гру «Печу, печу хлібчик». (Додаток 6)
Учитель. Ну що, діти, ми з вами випекли хлібчик. Сподіваюсь, він вийшов у нас рум’яним та смачним.
Пекар 3
Про те, як хліб прийшов на стіл знає кожний із нас. Раніше процес випікання хліба був дуже трудомістким. Праця пекаря була важкою і виснажливою, її можна було порівняти з працею металурга. У наш час створена машинна технологія випікання хліба. Без хліба не живе ніхто. В ньому міститься багато поживних речовин: білків, вуглеводів, вітамінів, мінеральних сполук, без яких неможливе життя жодного з нас. Дуже поживним і корисним є хліб, що випікають із борошна грубого помелу.
Давайте ознайомимося з виставкою зразків хлібобулочних виробів. Але перш ніж назвати їх, відгадайте загадки. (Слайди презентації)
Загадки (Додаток 7)
Учитель. Цікава розповідь «пекарів». А зараз я запрошую народознавців. Завданням цієї групи було дізнатися, яке ж значення має хліб у житті українського народу, а також вивчити традиції та обряди пов’язані з хлібом.
Народознавець 1,2,3,4. (Додаток 8)
Народознавець 5.
Ми знайшли чимало народних прикмет про хліб. (Додаток 9)
Народознавець 6. Загадує загадки. (Додаток 10)
Учитель. Шановні «історики», ознайомте нас з фактами з історії України, пов’язані з хлібом.
Бабуся. Не раз в Україні вершив свою чорну справу лютий голод, коли сім’я не мала чого їсти, не було ні крихточки хліба, ні картоплі чи бурячка, ні морквинки, ні зернинки. Та навіть лободу на городах було всю з’їдено. Затихла в Україні ніжна і чарівна пісня, перестав лунати сміх, навіть посмішка зникла з людського обличчя. Рот кривився від страшної муки, від голоду. Люди пухли без їжі і вмирали: старі, малі, молоді, бо не було хліба на такій родючій українській землі…
Дідусь. Це було в минулому столітті, у 1933 році. Українців хотіли винищити голодом. Цілими сім’ями, цілими селами вимирали люди страшною, лютою і повільною смертю — від голоду. І ніякої думки більше не могло бути у головах людей, окрім як про хліб. Ні про що тоді людина не може ні думати, ні мріяти, ні мислити — лише про хліб. Це була людська трагедія. Її назвали Голодомор. Цю трагедію народ добре запам’ятав, зберіг у своїй пам’яті й передає від покоління до покоління. Тому сьогодні ми повинні про це згадати і берегти хліб наш насущний, цінувати його та людську працю.
Внучка.
Хай палає свіча…Хай палає,
Поєднає нас вона в цей час.
Хай сьогодні спогади лунають.
Пам’ять чиста, світла і велична.
Презентація «Голодомор». Пісня О.Білозір.
(Бабуся, дідусь, онучка – додаток 11)
Учитель. Історію своєї країни потрібно знати, недарма в народі кажуть, що без минулого немає майбутнього.
Запрошуємо «економістів».
Економіст 1.
В стародавні часи у хазяйки не пропадало ні крихти хліба. Зачерствіє старий хліб – ось уже на столі ситний селянський суп димить. І чорним скоринкам хазяйка вживання знайде – зробить хлібний квас.
Економіст 2. Зберегти хліб свіжим зовсім неважко. У металевих, пластмасових, дерев’яних хлібниках свіжим хліб залишається 2-3 дні, а щоб він не пліснявів, хлібника треба мити раз в 7-10 днів.
Обов’язково зберігайте окремо білий і чорний хліб – вони краще зберігаються. Якщо все ж хліб зачерствів, не викидайте його, а здивуєте сім’ю новими блюдами. З черствого хліба можна приготувати багато незвичайних і смачних блюд.
Ми сьогодні презентуємо нашим гостям рецепти і блюда, виготовлені з черствого хліба.
Учитель. В нашому класі був оголошений конкурс малюнка на тему «Хлібом славиться земля». Діти активно прийняли участь. І сьогодні група «Художників», вони ж і журі, визначать переможців цього конкурсу. Надаємо їм слово.
Учитель. Настав час послухати «Літераторів» і «Піснярів».
(Додаток 12)
Учитель. Діти, до вашої уваги вікторина. (Додаток 13)
Учитель: Щоб смачний коровай щодня був у нас на столі, ми повинні визначити для себе чіткі правила поводження, спілкування з хлібом.
Давайте спробуємо їх вивести.
Допоможіть мені, я починаю речення, а вам треба закінчити, « включіть логіку». Пам’ятка (Додаток 14)
Учитель:Дорогі діти ! Я вважаю, що сьогодні ви взнали багато нового і цікавого, прослідкували довгу дорогу, яку проходить пшеничне зернятко, перш ніж перетвориться на смачні вироби, які ми з вами бачимо в їдальні, в магазині .
Багато років поруч з людиною хліб. І весь час ми не припиняємо поважати його і віддавати йому належне. Щодня, коли ви берете до рук скибку хліба, згадайте добрим словом усіх тих, хто створює цей продукт харчування, подумайте про те, яким великим багатством ви володієте і як його потрібного берегти. Нехай завжди на вашому столі буде запашний хліб.
«Хліб – усьому голова», так віддавна в народі казали.
Тож і не дивно, що люди без хліба вмирали.
Хлібові шану, як рідним батькам, віддавали.
Пісню про хліб на весіллі й обжинках співали.
З хлібом і сіллю гостей дорогих зустрічали.
В хлібові силу й могутність народу вбачали.
Звучить аудіо запис пісні «Хліб – усьому голова».
Шановні гості, запрошуємо вас про дегустувати хлібобулочні вироби на нашому столі.
Додаток 1
Актуальність проекту
Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм,
Хай буде більше в світі нас, братів!
Хай в кожній хаті пахне короваєм,
Щоб люд ніколи хліба не просив!
Олександр Будаш
Ми живемо у час, коли національно-культурне відродження нашого народу та виховання в учнів національної свідомості, почуття любові до Батьківщини, втілення в життя ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв українського народу в незалежній Українській державі стало необхідністю.
Свято « Хліб-це життя» проводиться з метою виховання національної свідомості, любові до землі свого народу, милосердя, співпереживання, а також з метою створення умов для реалізації творчих здібностей кожного учня, демонстрації національної духовності, потенціалу в сфері освіти й науки, культури та мистецтва.
Проект передбачає творчу роботу в групах, співпрацю з вчителями історії, інформатики, бібліотекарем, органами місцевого самоврядування.
Тема: «Хліб-це життя»
Автор проекту: Класний керівник 4 класу Малокопанівської ЗОШ
І – ІІІ ступенів Бурячок Ганна Андріївна
Ключове питання: Що є найцінніше в житті?
Метою проекту є:
формувати у дітей розуміння цінності хліба як мірила життя, як святині, як одного з найважливіших харчових продуктів;
виховувати бережливе ставлення до хліба, повагу до праці людей, які «зростили хліб»;
розширити уявлення учнів про значення хліба в житті української родини;
розвивати вміння чесно заробляти свій хліб та навички шанувати працю;
виховувати любов до праці й повагу до людей праці;
осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел, користуватися довідковою літературою;
розвивати творчі здібності школярів.
Завдання:
залучення школярів до вивчення народних традицій України;
розкрити учням, чому хліб є оберегом;
познайомити з обрядами, в яких присутній хліб;
виховувати любов і пошану до хліба, до людей, які вирощували хліб;
формувати культурологічну, літературознавчу компетентність;
формувати між предметні компетентності: культура учіння, культура співпраці, культура роботи з інформацією, культура мотивації.
Очікувані результати:
учні знають обрядові свята в яких присутній хліб, вірші, прислів’я ;
учні вміють: визначати тему та головну думку свята;
працювати в групі, аргументовано висловлювати власні думки; оцінювати роботу товаришів у команді.
Прогнозований результат:
проведення виховного заходу « Хліб-це життя» в школі за сценарієм;
визначення ресурсів:
1. Людські – запрошення гостей ;
2. Матеріальні – оформлення класу, підготовка рушників, приготування різних видів хлібу, підготовка національних костюмів;
3. Інформаційні – відбір репертуару пісень, музичного супроводу, легенд та притч.
І група – «Дослідники» – дослідять історію виникнення хліба.
ІІ група – «Агрономи» – зберуть інформацію про «дорогу» хліба від поля
до млина.
ІІІ група – «Пекарі» – дізнаються, як виготовляють хлібобулочні вироби.
ІV група – «Історики» – зроблять презентацію «Голодомор в Україні».
V група – «Народознавці» – вивчать традиції та обряди пов’язані з
хлібом.
VI група – «Літератори і Піснярі» – підготують вірші, пісні.
VІIгрупа – «Художники» – проведуть конкурс малюнків
«Хлібом славиться земля».
Цільова аудиторія: учні 4 класу.
Учасники: педагогічний та учнівський колективи, представники сільської
громади.
База реалізації проекту: Малокопанівська загальноосвітня школа І – ІІІ
ступенів
Характеристика проекту:
• За кінцевим результатом: дослідницько-творчий;
• За кількістю учасників: колективний;
• За тривалістю: середньо тривалий;
• За характером контактів: зовнішній;
• Термін реалізації проекту: ІІ семестр 2014-2015 н. року.
Домінуючий у проекті вид діяльності: творча.
Предметно-змістовий напрямок: міжпредметний (природознавство, літературне читання , образотворче мистецтво, інформатика)
Характер координування проекту: безпосередній.
Форми роботи в межах проекту: мультимедійні та пішохідні екскурсії, творчі конкурси, акції, експедиції.
Етапи проекту
Пошуковий
Визначення теми, аналіз
проблеми, постановка
мети, обговорення
методів дослідження. Лютий 2015 р.
Аналітичний
Аналіз вхідної інформації,
пошук оптимального
способу дослідження
мети проекту, побудова
алгоритму діяльності. Лютий 2015 р.
Практичний
Виконання запланованих
кроків:
1. Історична експедиція «Походження хліба».
2. Віртуальна подорож «Голодомор в Україні».
3. Конкурс малюнків «Хлібом славиться земля».
4. Фотовиставка «Моя багата і щедра родюча земля ». Березень 2015 р.
Презентаційний
Оформлення остаточних
результатів. Березень 2015 р.
Наочне оформлення:
прислів’я і вислови про хліб для оформлення класу:
«Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так… коли маємо хліб на столі» (Борис Олійник.)
«Хліб — це кров життя, политий рясно хліборобським потом» (Дмитро Луценко.)
«В крихітках хліба — зерна життя, щастя людського цвіт» (Лада Рева.)
Хліб — батько, вода — мати.
Люди мруть не від хліба, а від голоду.
Літом такий сякий бур’янець та хліба буханець, та й чоловік ситий.
Як окраєць на столі, то і в житті веселій.
«Людина в світ добро нести повинна, як зерна носить людям колосок» (Григорій Коваль.)
На чорній землі білий хліб родить.
Без солі й без хліба немає обіду.
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
Вишиті рушники, фотовиставка на стендах у залі «Моя багата і щедра родюча земля», а також виставка малюнків «Хлібом славиться земля», ікони з свічкою.
Діти вбрані в українські костюми.
Музичне оформлення: українські пісні.
Обладнання: колекція злакових культур, виставка зразків хлібобулочних виробів, музичний центр, мікрофони 2, стільці, стіл застелений скатертиною, мультимедійний екран, комп’ютер.
Додаток 2
Вірш Д.Павличка
Пахне хлібом трава,
Що купала мене з дитяти,
Пахнуть хлібом слова,
Що мене їх навчила мати.
Пахне хлібом терпка
Пісня батькової стодоли,
Пахне хлібом рука,
Що водила мене до школи.
Пахне хлібом дитя,
Що любов його народила,
Пахне хлібом земля,
Що дала мені сонце й крила.
Додаток 3
Дослідник 1
На думку вчених, вперше людина почала збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам’яному віці люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою.. Перший хліб був у вигляді рідкої каші. Ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжарювати, а потім з’явився перший прісний хліб – коржі з густої зернової каші – тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення
Хліб із забродженого тіста з’явився пізніше. Його Батьківщиною вважають
Єгипет. Пекли його різної форми: круглий, довгастий, у вигляді пірамід, риб та інших тварин. Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття до нашої ери. Уже до ІX століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні знахідки.
Додаток 4
Дослідник 2
Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені вважають, що саме предки українців винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали борозну та спекли перший хліб.
Хліб – це свого роду реліквія. Є навіть музеї хліба. У музеї мистецтв
Нью – Йорка є круглий хліб, вік якого 3400 років, а в Цюріхському музеї виставлений хліб якому 6000 років. Перший в Росії музей хліба відкрився в 1988 році в Санкт – Петербурзі, де зберігається більше 18 000 експонатів. Деяким експонатам більше сотні років і в кожного своя історія! В Києві музей хліба відкрився у 1983 році.
Ми дослідили: для того, щоб хліб потрапив до нас на стіл прикладають зусиль люди 120 професій…
Додаток 5
Агроном 4.
Липень, сонцем оповитий,
Зупинився серед літа.
Зупинився, обдивився,
Хліборобам уклонився,
Привітався із житами,
З золотими пшеницями,
Та й узявся за жнива –
Липень – жниву голова.
(А.Загрудний. “Липень”)
Перевезення зерна на тік, де його очищають і просушують;
доставка зерна на елеватори;
перевезення зерна на борошномельні заводи;
перевезення борошна спеціальними машинами на хлібозаводи чи
пекарні;
доставка виробів та хліба в магазини.
Додаток 6
Гра «Печу, печу хлібчик».
Для проведення гри діти утворюють коло обличчям до середини. Перед кожним – умовна піч, під руками нібито діжа з тістом, праворуч – лопата.
Учні:
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик
Удають, що місять хліб у діжі.
Беру, беру папку,
Кладу на лопатку.
Учні присідають, опускають обидві руки вниз, щоб «набрати тіста», а потім усі підводяться, тримаючи «тісто на лопатці» – ліва рука спереду, права – дещо ззаду.
Шусть у піч!
Шусть у піч!
Учні кидають «тісто лопаткою у піч», виступаючи лівою ногою вперед, а праву залишають на місці.
Додаток 7
Загадки
Виріс у полі на добрій землі,
Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб)
Як навколо об’їси –
Серединки не проси.
Ми такі гостинці:
Дірка в серединці. (Бублики)
У кожнім колосі зерно
Світиться янтарно,
Бо трудились на селі
Люди всі не марно.
І на славу уродила
Золота пшениця.
Наче сонце, на столі
Свіжа … (Паляниця)
Додаток 8
Народознавець 1.
Хліб і сіль в українській хаті завжди були символом гостинності. Хліб, як і рушник, здавна в Україні служив оберегом. Кругла паляниця нагадувала сонце і була символом сонця, якому вклонялися наші далекі предки. Жоден із українських обрядів не обходився без хліба, тому що хліб – це життя, добробут, багатство.
Народознавець 2.
Коли народжувалася дитина, то провідувати її йшли з хлібом, щоб дитина була щасливою, багатою. На хрестини також йшли з хлібом. Сватали дівчину із хлібом, яким обмінювалися при згоді дівчини на шлюб. Перед весіллям у суботу пекли коровай, який оздоблювали калиною, барвінком, червоними стрічками. Крім короваю, пекли калачі, шишки. Мати благословляла молодих хлібом, коли вони йшли до церкви, обсипала їх пшеницею на щасливе й багате життя.
Народознавець 3.
Найбільше хліб використовували у різдвяному обряді. По-перше, символ Різдва – це дідух, житній або пшеничний сніп, який стояв на покуті до Водохреща. По-друге, це обрядова їжа – кутя, яку готували на всі святі вечори (6 січня – святвечір, 13 січня – щедрий вечір, 18 січня – голодна кутя). Кутю готували із товченої пшениці, додавали мед, мак, горіхи. Ще одна обрядова страва – пироги, які обов’язково пекли на щедрий вечір 13-ого січня.
Народознавець 4.
На Великдень пекли із здобного тіста обрядовий хліб – паску, прикрашали фарбованим пшоном, маком, цукровою пудрою. Хліб використовували і в обрядах зустрічі весни на свято 40 святих (22-ого березня). Господині пекли із тіста жайворонків, з якими діти вибігали надвір і закликали весну. Обрядове печиво пекли і на свято Маковія (14-ого серпня) – це коржі з маком та медом. І нарешті – калита, яку пекли на Андрія (13-ого грудня). Калита – круглий корж з діркою посередині, який символізував сонце. І кусання калити не випадкове, адже сила осіннього сонця зменшувалася і, очевидно, це символізувала собою надкушена калита.
“Хліб наш насущний, дай нам на кожен день”, – молили Всевишнього наші предки і дякували Богові щоденно за хліб на столі.
Додаток 9
Народні прикмети про хліб.
1. Не можна починати роботу, коли господар хворий – «буде мізерне
зерно».
2. Не можна лихословити та лаятись, «щоб чорт не ходив слідом та не
розсівав бур’янів».
3. Не можна губити крихт від їства, бо «миші трубитимуть збіжжя».
4. Не можна в цей день позичати посівного зерна, «аби до нового
врожаю не йти в позички».
5. Не можна доїдати хліб після когось – забереш його силу та щастя.
6. Якщо хліб упав на підлогу, потрібно підняти його, поцілувати і з’їсти.
7. Якщо на дорозі лежить окраєць не можна через нього переступати.
Потрібно підняти, обтрусити і дати птахам.
8. Даси хліб собаці – будеш бідувати все життя.
9. Люди, переломивши кусок хліба, на все життя стають друзями.
Є багато приказок і прислів’їв про хліб.
На чорній землі білий хліб родить.
Без солі й без хліба немає обіду.
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Як окраєць на столі, то й життя веселіше.
Хліб – батько, вода – мати.
Люди мруть не від хлібу, а від голоду.
Без хліба суха бесіда.
Без солі не смачно, без хліба – не ситно.
Паляниця – хлібові сестриця.
Зима із снігом – літи із хлібом.
Яка пшениця, така й паляниця.
Сій вчасно, вродить рясно.
Де хліб і вода, там немає голоду.
Хліб – всьому голова.
Сила від хліба, хліб від землі.
Додаток 10
Загадки
Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)
Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса. (Ячмінь)
У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)
Ріжуть мене ножакою,
Б`ють мене ломакою,
За те мене отак гублять,
Бо всі мене дуже люблять.(Хліб)
Без рук, без ніг, а підперезаний.(Сніп)
Б`ють мене, топчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)
Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть – красується. З печі – на блюдо, їжте мене, люди, на здоров`ячко. (Коровай)
Додаток 11
Бабуся
Вічна опора у небі, на морі і суші.
Хлібе єдиний для всіх поколінь і світів —
День мій грядущий, день про минулий і сущий
Благослови. І освяти. І освіти.
Дідусь
Образу хліба вклонімося. Праці й людині —
Високочолому сіятелю землі.
Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним.
Істинно так… коли маємо хліб на столі.
(Борис Олійник)
Внучка
Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
В суворості ласкавій,
Бувало каже дід старий
Малечі кучерявій.
— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські родить мови.
Додаток 12
Пісня «Чи я не українець, чи я не козак?»
Вірш «Як пахне хліб».
Як пахне хліб? Ви знаєте , як пахне хліб?
Диханням сіяча, вогнем безсонних діб,
Трудом і творчістю, людським гарячим потом
Він пахне так, як пахнуть меду соти.
З труда важкого виросло зерно,
Із дум помислів-достаток, благо світу,
І хліб зійшов, як гімн весні і світу,
Запах в печі, як молоде вино.
Він пахне степом, сонцем у жнива.
Коли, мов князь, сповзає із лопати,
Вже хліб печуть і дух життя багатий
Поволі завойовує права.
Чи капустяний лист, чи лист в печі пече,
Чи хліб на двох, чи на велике місто.
Та пахне він завжди єдиним змістом,
Трудом безсонних ранків і ночей.
Вірш «Золоті слова»
Забувать нема права,
Хліб – всьому голова.
В полі, в домі, в державі
Честь і слава хліборобам,
Що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Знайте ви про це усі.
В пору літню, в час осінній.
Навесні – в гарячий час
Косять. Жнуть вони і сіють.
Лан орють – котрий раз?
Хлібороб в широкім полі
Нам вирощує врожай,
Пшениці шумлять на волі
Де початок їм, де край?
А їсте ви паляницю,
Калачі смачні їсте ,-
Не забудьте уклонитись
Хліборобові за те!
Притча про хліб
Якось один чоловік знайшов велику грудку золота. У своєму господарстві він, звичайно, не міг його застосувати і вирішив продати, але боявся продешевити. І пішов чоловік до мудреця з проханням допомогти визначити вартість золота. І сказав йому мудрець:
– Ти що – не будь сьогодні їв?
– Нічого не їв.
– А вчора?
– І вчора не їв.
– А позавчора?
– Позавчора їв.
– От коли поголодуєш три доби, своє золото віддаси за шматок хліба.
Уміймо цінувати не примарне, а справжнє наше багатство – хліб. Кожного разу, беручи в руки запашну скибку хліба, згадуймо його творців.
Шануймо їхню працю!
Хліб і золото (легенда)
Колись ще давно на галицькій землі жив-панував король Данило. Був король багатий та мав власного майстра, який виготовляв йому срібні та золоті гроші. Майстер працював у залі, де була каса під суворим наглядом короля, який відкривав залу, аби майстер зайшов і мав змогу працювати, та зразу ж закривав за ним двері. Лише після роботи король власноруч випускав майстра із зали з касою. Тож лише він знав про справжнє багатство Данила, і так розжився, що геть забув як це голодним бути, і каже королю:
– Золото — то цар.
– Ні, майстре, то хліб — усьому голова, – виправляє його Данило.
– Та ні, золото та срібло, – сперечався з королем майстер.
Сперечалися чоловіки, аж поки королю це не обридло і не пішов він геть з майстерні. А наступного дня бачить Данило — а на стіні майстерні напис: “Хліб — болото, а всьому голова — срібло й злото”.
На це король лише промовчав. А наступного ранку, як зазвичай, він привів майстра, замкнув його, а тут новини від гінця — ворог наближається, треба рушати у похід. Так Данило зібрав військо та відправився захищати рідний край, а от про майстра забув зовсім. А відчинити його ніхто не мав права, бо був такий наказ короля, інакше — смерть.
Минуло кілька місяців. Данило з військом повертаються додому, перемога дісталась їм. Але ні майстра, ні подарунка на честь перемоги, на який король так чекав, не було. І ось Данило згадав. Швидко зістрибнув з коня та підбіг до каси, відчиняє, а там кістяки на купі золота — все, що залишилось від майстра. А на стіні золотом написано: “Срібло, золото — то болото, а хліб — цар”.
Отак життя навчило..
Учитель : – А тепер до вашої уваги сценка.
Сценка «Хліб від зайчика»
Мати. Діточки, біжіть до столу. Я хліб із печі вийняла, як вистигне, то поїсте з молочком. (Вбігають хлопчик і дівчинка.)
Дівчинка. Ой матусю, як пахне хлібчик! Так смачно! Мені так подобається цей запах!
Хлопчик. І я так само — дуже люблю запах свіжого хліба. І їсти хліб люблю, бо це так смачно…
Сідають за стіл, мати відламує їм по куску хліба, і діти їдять.
Мати. Хліб, діти, і справді запашний та смачний, бо в ньому живуть пахощі нашого рідного поля і вітру, сонечка і дощику, запах квітів і людської мрії. Важкою працею дістається він людям завжди, але без нього немає життя.
Хлопчик. А чому, матусю? Та ж хліб можна замінити чимось іншим…
Дівчинка. Ага… Можна замінити булочками, печивом…
Мати. Ой, діточки, які ви ще маленькі у мене. А булочки, печиво, тістечка — це і є наш хліб святий, тільки здобрені ці вироби яйцями, маслом, цукром, тому по-іншому називаються. Але в основі їхній — таке ж борошно, а це і є хліб. От те борошно, яке роблять із зерняток жита і пшениці, дуже важко діставалося людям завжди. Без нього був голод, вимирали люди цілими сім’ями, а тому старалися, щоб хліб завжди був у господі.
Хлопчик. А я знаю, як росте хліб. Його спочатку сіють.
Дівчинка. Спочатку поле готують до посівів: орють, скородять, а потім у пухку землю зерно сіють, щоб легко йому було рости. Зрозумів?
Хлопчик. Зрозумів. Потім посіви доглядають, удобрюють.
Дівчинка. А коли колоски наллються тугим зерном, його збирають комбайнами.
Хлопчик. Не поспішай! Спочатку роблять зажинки. А знаєш, що це таке?
Дівчинка. Знаю-знаю. Виходить в поле господиня і жне серпом перший сніп, приносить його додому і ставить під образами, де він стоїть аж до кінця жнив.
Хлопчик. А потім починаються жнива. У цей час люди працюють і вдень, і вночі, щоб зберегти вирощений урожай і щоб не пропала жодна зернинка. Бо в них — важка праця хліборобів. А коли поверталися косарі зі жнив, їх бігли зустрічати діти, бо кожний косар мав скибочку «хлібця від зайчика». Цей хліб дітям був дуже смачний.
Дівчинка.
Жнива — то найважча робота.
Машини натомлюють шлях,
Як краплі гарячого поту,
Пшениця у сірих мішках.
(Ганна Чубач)
Мати.
Горджуся родом хліборобів,
Майстрами хліба і землі
Шаную скромний їх доробок,
Діла великі і малі.
Ось дар священний їх — хлібина
Лежить у мене на столі,
Неначе пісня голубина,
Неначе сонце на крилі.
(Іван Турчак)
Хлопчик. І я знаю вірші про хліб, ось послухайте.
Чи є ще більше щастя на землі,
Як сіять хліб, виплекувать достаток?
У хлібі тім життя бере початок,
В нім нездоланна сила трударів.
Нехай же з року в рік, із роду в рід
Не буде хліборобам переводу!
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж доки сонце ллє на землю світ!
Дівчинка. І я вірш про хліб знаю.
Як пахнуть свіжі ще булки
Чи підрум’янена хлібина!..
Хліб не дається залюбки,
Над ним чиясь згиналась спина.
Я просто думаю собі,
Торкаючись земного плоду,
В якій натхненній боротьбі
Кується щастя для народу!
Є хліб у тебе на столі.
Подумай часом, не соромся.
Є люди, що достойні сонця.
А ти! Що ти