Одного разу з коловерті морської піни з’явилась молода дівчина – Галатея. На березі на неї чекав стрункий і далекозорий юнак Ацис. Він був одягнений в сизо-зелені шати. Але замріяного юнака підстеріг горбатий циклоп Поліфем і розчавив його гранітною скелею.
З-під скелі раптово задзюрчало джерельце, утворилась річка, на смарагдових берегах якої зарясніли білі квіти.
Не дочекавшись коханого, Галатея пішла провідати названу матір. Посейдон, почувши, що в його царстві з’явилась невідома красуня, прийшов познайомитись з нею. Бог запропонував їй бути помічницею – володаркою кількох морів, проте Галатея відмовилась. Образився і розгнівався кучеряво-сивий Посейдон і вирішив помститися. На дівчину, яка купалась в морі, звалився страшний дев’ятий вал. Неначе кришталева ваза розбилась Галатея на дрібні віртуальні частинки, які розлетілись в різні куточки світу. Ті, що полетіли догори, утворили Молочний Шлях і далекі Галактики, а ті, що впали на землю, проросли підсніжниками – рослинами з білосніжними, як тіло Галатеї, квітами та сизо-зеленими листочками, неначе одяг Ациса.
Легенда стверджує, що ті, хто їх зриває, і ті, хто їх дарує, а також ті, хто їх продає і купує, ніколи не будуть щасливими в коханні. Правда це чи ні? Не відомо.
Латинська назва підсніжника – галантус – походить від грецьких слів “гала” – молоко і “антос” – квітка. Тому інколи його і називають “молочною квіткою”.