«Зістарившись у битвах, старий запорожець Ухват поставив корчму на шляху з Січі до Черкаська, біля витоків Кальміуса.
Справи в нього заладились, і через який час, мало який козак з Запоріжжя чи з Дону не знав про корчму Ухвата… Час минув, старий Ухват помер, i його син успадкував корчму. Коли тепер до корчми заходили козаки, то бачили замість звичної постаті Ухвата невідому до цього людину, та питали: «ти хто?», і отримували відповідь:
«Я- син Ухвата». Стомившись кілька разів на день повторювати те й саме, зробив Ухватів син напис великими літерами, і повісив його над входом до корчми. А хоч і письменний він був, та не дуже, і букву «Х» у напису пропустив. От і вийшло: «Я СИН УВАТА».
