До кінця року у григоріанському календарі залишається 353 дні.
Події:
1722 — Імператор Росії Петро I заснував новий державний орган — прокуратуру. Першим генеральним прокурором Росії став Павло Ягужинський.
1898 — Відкрито телефонний зв’язок між Петербургом і Москвою.
1910 — Юна пара з Китаю стала наймолодшими батьками в історії – батькові було 9 років, а матері – 8.
1913 — Йосип Джугашвілі вперше підписався псевдонімом “Сталін”.
1919 — Вступ до міста Чернігів частин Червоної армії. Встановлення радянської влади.
1919 — Київ. Єврейське національне зібрання, на якому були присутні представники єврейських громад з провінції, обговорило питання про погроми; висловило незгоду з тим, що призначення міністра єврейських справ УНР відбулось без відома і згоди єврейських організацій.
1920 — Умань, Київська губернія. Вступ до міста частин Червоної армії. Отаман О.Волох як командуючий військами ревкома Правобережжя видав наказ про входження його підрозділів до складу Червоної армії з метою “знищення петлюрівщини-партизанщини”.
1920 — Варшава (Польща). Засідання членів уряду УНР за участю голови Директорії С.Петлюри, на якому заслухано доповідь міністра праці О.Безпалка про діяльність уряду в Україні, становище в Україні, рішення уряду скликати предпарламент та про затвердження Брацлавської краєвої управи; обмірковано справу повернення на Україну міністерських апаратів, урядовців і громадян, що перебували на території Польщі. Після обмірковування питання про відносини України з Польщею визнано, що “посовування польських військ на Україну є небажаним і шкодливим”, а тому дипломатична місія УНР мала докласти зусиль для того, щоб “застерегти поляків від офензиви на Україну”.
1921 — Москва. При РНК РСФРР офіційно акредитовано дипломатичну місію УСРР у складі голови, секретаря та двох радників. Повпредом уряду УСРР було призначено Ю.Коцюбинського, його заступниками – В.Ляха і В.Ауссема, секретарем – Д.Богомолова.
1923 — Кривий Ріг. ДПУ викрило велику українську повстанську організацію. Заарештовано більше 200 осіб.
1923 — Харків. РНК УСРР прийняла постанову «Про вшанування сорокарічної сценічної діяльності М.Заньковецької». Їй було присвоєне звання народної артистки УСРР, призначено підвищену довічну пенсію та перейменовано на її честь колишній Троїцький народний будинок на Театр ім. Заньковецької.
1924 — ЦК КП(б)У надіслав місцевим партійним організаціям закритий лист №1, в якому повідомлялося про виникнення так званого „червоного бандитизму” – збройних формувань селян-незаможників і безробітних, які грабували заможних громадян, переважно селян або знищували їх господарства під гаслом „Геть НЕП, прямо до соціалізму!”. Причинами виникнення „червоного бандитизму”, на думку ЦК КП(б)У, стали майнове розшарування мешканців України, безробіття у містах і зловживання представників місцевої влади. Крім членів КНС і безробітних, до складу бандитських формувань входили колишні члени КП(б)У, незгодні з курсом НЕПу, й члени УКП. Найпоширенішою формою селянського „червоного бандитизму” було конокрадство, а бандитизму безробітних – пограбування потягів.
1928 — в США вперше стратили на електричному стільці жінку.
1928 — Москва. ОДПУ видало розпорядження своїм місцевим органам, у тому числі ДПУ УСРР, про реалізацію вилученого у приватників хліба.
1938 — німецький археолог Вільгельм Кеніг при розкопках під Багдадом виявив предмет, який виявився найдавнішою батареєю з гальванічних елементів.
1939 — Хуст. Відбулися установчі збори „Товариства греко-католицьких священників”. Ця організація духовенства поклала своїм завданням працювати над „поглибленням українського національного духу, займатися освітньою і господарською працею серед карпато-українського народу”. Окремою резолюцією молоді священники засудили „мад’ярофільство старої генерації”. Головою товариства обрано о. Ю.Станинця, відомого під письменницьким псевдонимом ”Зореслав”.
1939 — Полтава. У місті почали курсувати перші шість таксі.
1942 — Рейхскомісар України видав постанову про застосування суворих заходів покарання щодо гірників, що ухиляються від реєстрації на біржі праці і тим самим саботують наказ окупаційної влади про обов’язкову трудову повинність.
1942 — ЦК ВКП(б) і РНК СРСР прийняли постанову “Про штати, ставки заробітної плати і введення премій для працівників МТС за виконання і перевиконання планів машинно-тракторних станцій”.
1942 — Рейхскомісар України Е.Кох видав директиву всім генерал- і гебітскомісарам про умови відкриття початкових шкіл. Навчанням охоплювалися діти віком до 11 років. Але школу дозволялося відкрити при дотриманні певних умов, зокрема: наявність палива, відсутність небезпеки поширення інфекційних захворювань, наявність достатньої кількості благонадійних учительських сил, відсутність потреби використання шкільних будинків для інших необхідних цілей. Запроваджувалася українська мова навчання. Заборонялося використовувати радянські підручники, посібники, плани, програми.
1943 — Сумська область. Окупанти спалили повністю село Антонівка Ямпільського району, загинуло 97 жителів.
1944 — Війська 1-го Українського фронту зайняли райцентри Сарни, Степань та за участі партизанського з’єднання О.Сабурова здобули райцентри Висоцьк і Володимирець (Рівненська обл.).
1944 — Опубліковано звернення президії Верховної Ради Урср і ЦК КП(б)У до населення окупованих областей України. У ній виголошено заклики до боротьби з окупантами та українськими націоналістами.
1945 — Розпочалася Сандомирсько-Сілезька стратегічна наступальна операція військ 1-го Українського фронту, що тривала до 3 лютого. Метою операції було розгромити кельце-радомську групу ворога, звільнити південну частину Польщі, вийти до р. Одер і захопити плацдарм на її лівому березі.
1945 — Розпочалася Західно-Карпатська стратегічна наступальна операція військ 4-го Українського і головних сил 2-го Українського фронтів, що тривала до 18 лютого. Метою операції було розбити угрупування військ ворога, що знаходилися в Західних Карпатах, подолати силами 4-го Українського фронту Західні Карпати і вийти на підступ до Моравсько-Остравського району.
1945 — Розпочалася Вісло-Одерська стратегічна наступальна операція радянських військ, яка тривала до 3 лютого. Метою операції було розгромити групу армії “А”, завершити визволення Польщі і створити добрі умови для удару на Берлін.
1950 — В СРСР знову запроваджена смертна кара за зраду, шпигунство і саботаж.
1954 — В австрійській провінції (землі) Форарльберг внаслідок сходження лавини загинули 200 людей. Через 9 годин друга лавина поховала під собою ще 115 осіб.
1954 — Опубліковані “Тези про 300-річчя возз’єднання України з Росією”, схвалені ЦК КПРС. Тези були написані на замовлення голови агітпрому спеціально організованою з цією метою в 1952 р. групою провідних московських і київських істориків.
1955 — Дніпропетровськ. Відкриття регулярного руху поїздів по новому залізничному мосту через Дніпро, довжина мосту – 1,5 км.
1964 — Римський Папа Павло VI призначив митрополита Йосипа Сліпого членом конгрегації для Східної церкви.
1965 — Мер міста Торонто (Канада) підписав прокламацію про проголошення 22 січня “Днем української незалежності”.
1972 – КГБ провело в Україні серію арештів молодої інтеліґенції (операція «Блок»). Були заарештовані В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Зіновій Антонюк, Данило Шумук, Микола Плахотнюк, Леонід Плющ, Олесь Сергієнко, Іван Коваленко, Іван Гель, Ірина Калинець, Михайло Осадчий, Стефанія Шабатура.
1974 — В’ячеслав Чорновіл звернувся з заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялося, що, починаючи з 12 січня 1972 р. (дня його арешту і початку широких репресій проти течії шістдесятників в українському літературно-громадському житті), він щорічно, як в ув’язненні так і після, відзначатиме одноденною голодівкою аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.
1981 — Відбулася прем’єра серіалу «Династія» на телеканалі Ай-Бі-Сі.
1990 — Румунія стала першою з країн Східної Європи і колишніх членів Організації Варшавського договору, яка заборонила комуністичну партію.
1998 — 19 країн – членів Євросоюзу підписали протокол про заборону клонування людини.
2004 — Найбільше (на той час) у світі круїзне судно «Queen Mary 2» вирушило у своє перше плавання через Атлантичний океан.
2007 — Китай збив власний метеорологічний супутник, здійснивши, таким чином, перше застосування зброї у космосі за останні двадцять років.
2010 — Близько 17-00 за місцевим часом, в центральній частині Гаїті з незначним інтервалом відбулись два землетруси магнітудою 7,0 і 5,9 відповідно. Паралізований телефонний зв’язок і лінії електропередач, зруйновано і пошкоджено багато будівель, у тому числі президентський палац і будинок штаб-квартири миротворчої місії ООН. Забрав життя щонайменше 250 тисяч осіб. Збитки від природного катаклізму сягнули 9 млрд. доларів.
Прийшли у цей світ:
1628 — Шарль Перро, французький письменник-казкар.
1777 — Давидов Степан, композитор, співак і диригент (+ 1825)
1822 — Ленуар Етьєн, винахідник двигуна внутрішнього згоряння.
1873 – Василь Кричевський, український художник і архітектор, патріарх родини Кричевських, яка дала українському мистецтву ряд видатних особистостей.
1876 — Джек Лондон, американський письменник.
1878 – Гнат Хоткевич, український письменник, бандурист, композитор, театральний і громадсько-політичний діяч, мистецтвознавець, етнограф.
1893 — Герман Герінг, діяч Третьго Рейху.
1903 — Ігор Курчатов, російський фізик, розрозбник радянської атомної бомби.
1907 — Сергій Корольов, видатний український вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор († 1966)
1908 — Жан Делануа, французький актор, кінорежисер, сценарист, володар золотої пальмової гілки Каннів/
1913 — Парасковія (Паша) Ангеліна, радянська трактористка, знаменита учасниця стахановського руху в роки перших п’ятирічок.
1929 — Мащенко Микола Павлович, український кінорежисер, народний артист УРСР (1983).
1936 — Раймонд Паулс, латвійський композитор.
1944 — Джо Фрейзер, американський боксер, олімпійський чемпіон 1964, чемпіон світу у важкій вазі 1970-1973 (версії WBC та WBA)
1949 — Харукі Муракамі, популярний японський письменник і перекладач.
1956 — Микола Носков, російський і радянський співак, музикант, композитор.
1967 — Рената Литвинова, російська актриса, режисер, сценарист та телеведуча («Богиня: як я полюбила», «Жесть», «Мені не боляче»).
1985 — Артем Мілевський, український футболіст білоруського походження, нападник київського «Динамо» та збірної України.
1986 — Джемма Артертон, англійська актриса, знялась у фільмах «Квант милосердя», «Битва титанів», «Принц Персії: піски часу» та інших.
1990 — Сергій Карякін, український шахіст. У віці 12 років і 211 днів став наймолодшим гросмейстером в історії, внесений у Книгу рекордів Гіннесса.
Пішли з цього світу:
1665 — П’єр Ферма французький математик, основоположник аналітичної геометрії і теорії чисел
1909 — Герман Мінковський, німецький математик.
1940 — Бубнов Андрій Сергійович — російський революціонер, радянський, партійний, державний і військовий діяч; член Реввійськради Українського фронту з 15 квітня по 4 червня 1919 р.
1976 — Агата Крісті, англійська письменниця.
1983 — Підгорний Микола Вікторович, голова президії Верховної Ради СРСР.
1986 — Людвіг Бірман, німецький астроном.
2009 — Клод Беррі, французький кінорежисер.