Сценарій для Нового року для дітей

Зал святково прикрашений “дощиком”, паперовими сніжинками, ялинковими прикрасами, гірляндами. У центрі залу стоїть велика новорічна ялинка. Навколо неї розташовано “кучугури снігу” (із картону, вкритого ватою). Праворуч від ялинки стоїть макет лісової хатки, перед ялинкою – великий пеньок (стілець, огорнутий розмальованим під березову кору картоном), під яким захована скриня з подарунками. Звучить лагідна музика. До залу заходять діти в новорічних костюмах і стають навколо ялинки. їх зустрічає ведуча.
 

Ведуча (звертається до дітей)
Знов прийшло до нас, малята,
Новорічне славне свято.
Гарно так ялинка сяє,
З Новим роком нас вітає!
Наперед виходять діти-читці.

1-ша дитина
Придивіться до ялинки:
Кожна гілочка в сніжинках,
І прикраси із срібла
Теж ялинка надягла.

2-га дитина
Ялиночка-красуня в казковому вбранні
Для діточок засвічує ліхтарики-вогні.
Ліхтарики, ліхтарики горять, мов зірочки,
Чарівним цим ліхтарикам радіють малюки.

3-тя дитина
Підійдем до ялиночки, зупинимось на мить.
Розглянемо ліхтарики – і пісня хай дзвенить!
І щоб ялинці радісно та добре було в нас,
Ми новорічну пісеньку їй заспіваєм враз.

Звучить музика, всі діти разом співають пісню про ялинку, потім сідають на свої стільці поруч із глядачами.

Звучить музика.

До залу вбігають сніжинки.

1-ша Сніжинка
Летять сніжинки, наче біле диво,
Мете пороша, бо її пора,
У лісі, в полі стало так красиво,
І казці цій радіє дітвора.

2-га Сніжинка
Закружляли скрізь сніжинки, як метелики прудкі,
Прилетіли до ялинки, почепились на гілки.
Голі кущики прикрили, притрусили поріжок
І доріжку побілили, зовсім іншим став лісок.

Сніжинки виконують танець, потім стають біля ялинки.

3-тя Сніжинка
Поглянь, як навколо красиво,
Змінився і сад наш, і луг…
Летить і летить біле диво,
Все стало чарівним навкруг.

4-та Сніжинка
А сніг і легкий, і лапатий,
Чарує, летить і летить.
Не клич нас, матусю, до хати,
Бо ми відкриваємо світ.

Сніжинки залишають зал.

Ведуча
Ходила лісом казочка у білім кожушку,
І забіліла стежечка від білого сніжку,
Гілля заквітло інеєм, і заіскрився лід,
Ходила казка в білому, лишала білий слід.
Що ж, діти, давайте разом помандруємо до Зимової казки.

Звучить весела музика, до залу вбігає Зайчик.

Зайчик
Якось чув я від Сороки, від лісної білобоки,
Що Снігурку в лісі вкрали, а Морозу не сказали.
Дід бідненький ще не зна, що така у нас біда!
Та скоро має він сюди прийти,
Тож треба швидко нам Снігуроньку знайти!

(Стає на пеньок, голосно промовляє.)

Гей! Хто в лісі мене чує,
Хай не дуже він сумує!
Швидше всі збирайтеся,
Терпінням запасайтеся.

Звучить музика, під її супровід до залу входять Ведмедик та Білочка.

Ведмедик (звертається до Зайчика)
Чому так голосно кричиш?
Та й на пеньочку ще стоїш?
Чи, може, лісовий ти командир?
А може, налякав тебе страшенний звір?

Зайчик
Та ні, ніхто мене не налякав,
Я просто звірів всіх гукав.
Снігурку вовк з лисицею забрали
Та й думають, що свято нам “зірвали”.

Білочка
Тож ходім її ми виручати,
Снігуроньку від злодієв звільняти.

Зайчик, Ведмедик та Білочка під музику обходять ялинку. У цей час із-за лісової хатинки виходять Лисичка та Вовк.

Лисичка (звертається до Вовка)
Яке чудове свято у нас будеї
Його ніколи ми з тобою не забудем.
Снігуронька дарунки подарує
Та новорічний бал організує.

Вовк
Ось яка ялиночка в хаті тут у нас,
Ми таку ялиночку бачим перший раз.

Лисичка
Гілочки в ялиночки начебто тремтять,
Задумала ялиночка з нами танцювать.

Вовк та Лисичка танцюють польку.

До хатки підходять Зайчик, Ведмедик та Білочка.

Білочка (звертається до Лисички)
Добрий день, руда Лисице,
Наша лісова дівице!
Знаєм ми, кого ховаєш,
Святкувати заважаєш.

Ведмедик
Ти Снігурку нам віддай
І до нас на свято завітай.

Вовк (лагідно)
Ви про що оце говорите?
Чом до хати не заходите?

Зайчик, Ведмедик та Білочка (разом).
Віддавайте ту Снігуроньку!

Лисичка.
Про яку таку Снігурку ви розповідаєте?

Зайчик.
Про онуку Діда Мороза, хіба її не знаєте?

Білочка.
Зараз Дід Мороз сюди приїде й заморозить вас обох (Прислухається.) О! Вже дідусь у двір заїхав і сходить із саней.

Лисичка, злякавшись, виводить із-за ялинки Снігуроньку.

Лисичка.
Ось Снігуронька, забирайте!

Вовк.
Та нас з Лисицею не забувайте.

Снігуронька (звертається до Зайчика, Ведмедика та Білочки).
Спасибі, друзі, що звільнили мене. Швидше їдемо в садок До малесеньких діток.
До залу вбігають коники, виконують танець, потім “везуть” Снігуроньку та звірят навколо ялинки.
Снігуронька виходить наперед до глядачів.

Снігуронька
Добрий день, а ось і я –
Снігуронька снігова.
Королевою зовуть
Всі мене і в гості ждуть.
Через ріки, через гори
Поспішаю в кожний дім
І казкові подарунки
Дітлахам дарую всім.

Ведуча (звертається до Снігуроньки).
Снігуронько, а де ж Дід Мороз?

Снігуронька (притуляєруку до вуха)

Чую, вже до нас іде,
Подарунки всім несе.

Звучить музика. До залу входить Дід Мороз.

Дід Мороз (звертається до глядачів)
Добрий день усім маляткам,
Любим хлопчикам й дівчаткам.
Через гори, через річки
Я зробив чималий крос.
Хто ж такий я?

Діти-глядачі відповідають:
“Дід Мороз!”.
Дід Мороз
Правильно мене назвали.
Дід Мороз я, відгадали.
В мене довга борода
Та й торбина чимала.
А у тій важкій торбинці
Новорічнії гостинці.

Але щоб дарунок мати,

Загадки слід розгадати. (Загадує загадки.)
Зелену сукню маю – ніколи не знімаю.
Один-єдиний раз на рік зірками прикрашаю.

(Діти-глядачі відповідають: “Ялинка”.)

Лід на річках,
Сніг на полях,
Віхола гуляє,-
Коли от так буває?
(Узимку.)

Хто малюнок на вікні
Уночі зробив мені?
(Мороз.)

У нас зимою білим цвітом
Сад зацвів, неначе літом.
(Іній.)

Удень вікно розіб’ється,
А вночі само вставляється.
(Ополонка.)

Молодці, дітки, всі загадки відгадали!

Ведуча.
Дідусю, спробуй тепер нашу загадку відгадати.
Він так морозить, так старається,
Що сам від холоду здр-р-ригається!

Дід Мороз.
Так це ж я! Дід Мороз! Буває, як морозу напущу, то й сам частенько замерзаю.

Вихователь.
Ні, Дідусю, неправильно! Діти, яка відгадка?

(Діти-глядачі відповідають: “Холодильник”.)

Дід Мороз.
Молодці! А я, бач, і не подумав, що крім мене ще хтось морозити вміє
Наперед виходить дитина-читець.

4-та дитина
На ялинку подивіться,
У якій вона красі!
Тож давайте веселиться,
В хоровод підемо всі!

Звучить музика. Дід Мороз та Снігуронька запрошують усіх дітей у коло і разом із ними ведуть хоровод навколо ялинки.

Снігуронька
Усі ми гарно танцювали
І загадки всі відгадали.
А тепер вже час зіграти,
Вашу спритність показати.

Дід Мороз та ведуча проводять ігри. Ігра “Прилаштуй сніговику ніс”

У залі встановлюють дві підставки, до кожної прилаштовують великий аркуш паперу із зображенням сніговика. Діти поділяються на дві команди. Від кожної команди виходить один гравець. Йому зав’язують очі, відводять від підставки на чотири кроки й дають паперову морквину (ніс для сніговика). За командою Діда Мороза ці гравці по черзі мають підійти до своїх сніговиків і приставити їм ніс-морквину. Інші учасники команд допомагають своїм товаришам, направляючи їхні рухи словами: “ліворуч”, “праворуч”, “вище”, “нижче”. Перемагає та команда, яка краще впорається із завданням.

Гра “Спіймай сніжок”

У цій грі беруть участь кілька пар. Діти кожної пари стають один навпроти одного на відстані приблизно чотири метри. Один гра¬вець тримає порожнє відерко, другий – торбинку зі “сніжками” (десять тенісних м’ячиків). За сигналом ведучої другий гравець кидає “сніжки”, а перший намагається впіймати їх відерком. Пе¬ремагає та пара гравців, яка першою закінчить гру та назбирає більшу кількість “сніжків”.

Дід Мороз
Так я хочу станцювати!
З дітворою погуляти!
Хоч на вигляд я старий,
Та душею молодий.

Ведуча.
Що ж, запрошуйте, хлопчики, дівчаток на веселу польку.
Всі діти, присутні на святі, танцюють для Діда Мороза польку. Дід Мороз пританцьовує на місці.

Дід Мороз.
Оце я з вами натанцювався, сяду відпочити. (Сідає на стільчик.)
Діти-читці читають вірші.

5-та дитина
Білий сніг пухнастий
Падає, кружляє
І на землю тихо
Стелиться, лягає.

6-та дитина
І на ранок поле
Білим-білим стало,
Ніби пеленою
Все його заслало.

7-ма дитина
Дні такі короткі,
Світить сонце мало,
Ось прийшли морози,
І зима настала.

8-ма дитина
Зимонько-голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

9-та дитина
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.

Ведуча (звертається до Діда Мороза).
Діти нашої групи підготували для тебе, дідусю, ще й музичний номер.
До залу входить дитячий оркестр, виконує музичний номер.

Дід Мороз (піднімається зі свого місця).
Ну й повеселили мене малюки! Потішили старого, дякую вам. А тепер моя черга порадувати вас. (Показує посох.)

Посох маю незвичайний,
Секрет чарівний у ньому є.
Він всі дитячі побажання
Безпомилково впізнає.

Хай підійде хтось до мене. (Звертається до Зайчика.) Ось хоч ти – ходи скоріш.

Зайчик (підходячи до Діда Мороза)
А мені не зрозуміло,
Як же робиться це діло?!

Дід Мороз.
Дуже просто, подивись.
Дід Мороз посохом поводить біля ялинки, дістає з гілки ключик.

Зайчик.
Дідусю, що це в тебе?

Дід Мороз.
Це подаруночок від мене.

Ведмедик.
Але ж це лише ключик. Що ж він відмикає?

Дід Мороз.
Цей ключик не простий, а чарівний і відмикає мою скриню з подарунками. Але спочатку треба здійснити маленьке чарівництво. Ану, хто мені, старому, в цьому ділі допоможе?

Дід Мороз викликає до себе трьох дітей-глядачів. Одному з них дає свій посох, іншим двом – велике полотно, прикрашене сріблястими зірочками. Діти накривають полотном пеньок.

Дід Мороз (звертається до дитини із посохом).
А тепер торкнись пенька моїм посохом чарівним та скажи такі слова: Чари, чари чарівні, Подаруночки смачні! (Звертається до глядачів.) А ви, друзі, допоможіть нам.

Діти виконують прохання Діда Мороза.

Дід Мороз підхоплює покривало та пеньок і прибирає їх за ялинку. Перед глядачами лишається скриня.

Снігуронька бере ключ і відмикає її. Дід Мороз дістає подарунки зі скрині.

Дід Мороз.
А от і мої подарунки для малечі. (Діти-глядачі відповідають: “Дякуємо!”)

Звучить музика. Дід Мороз із Снігуронькою роздають подарунки всім дітям.

Дід Мороз
Любі діти, милі діти,
Виростайте, наче квіти.
Білочубі, чорноброві,
Виростайте всі здоровії

Снігуронька
І на радість всій родині,
І на славу Україні.
Хай щастить усім весь рік,
Процвітає увесь ваш рід!

Дід Мороз
Весело було у вас.
Та прийшов прощатись час.

Дід Мороз і Снігуронька (разом).
До побачення, діти. До побачення!

Ведуча.
Спасибі і вам, Дідусю Морозе та Снігуронько, за чудове свято, що подарували нам.

Свято закінчується.