Після прийняття присяги 12 грудня новообрані народні депутати запланували собі аж шість засідань – того ж таки 12-го, а відтак 13, 18 і 25 грудня, а ще 10 та 11 січня.
Могли б збиратися й частіше – але їхня добра воля була на те, аби скоротити собі марудне ходіння “під купол” та пролонгувати свята – від католицького Різдва починаючи та православним закінчуючи.
Втім, річ не тільки у вакаціях. Як зауважив політолог Дмитро Видрін, оскільки незаможних людей серед депутатів нема, левову частку часу вони змушені приділяти своїм активам, підприємствам та бізнес-партнерам. Так що “первым делом – самолеты”, а законотворчість – потім, коли (і якщо!) на неї буде час.
Так чи інакше, а напрацювали депутати небагато. Сайт Верховної Ради представив увесь обсяг трудів народних обранців, зафіксувавши аж 14 актів, прийнятих під час І сесії VII скликання. Це, щоправда, без урахування іще двох – сьогоднішнього та завтрашнього – засідань ВР.
Що ж стосується змісту прийнятих документів, то всі вони є постановами або про складення повноважень народними депутатами (тими, хто пішов працювати в уряд), або ж про обрання лічильної комісії, голови ВР та його заступників, затвердження персонального складу комітетів тощо. Жодного закону за перший місяць своєї роботи український парламент не розглянув та не ухвалив.
Щоправда, зареєстровано законопроектів чимало – за підрахунками громадянської мережі “Опора”, на сьогодні їх близько восьми десятків. При цьому, як видно з інфографіки, рекордсменами з законотворчості є комуністи, за ними йдуть позафракційні, далі – “регіонали”, з великим відривом плетуться УДАРівці, а окремих законопроектів від “Батьківщини” чи “Свободи” не видно взагалі. Є, щоправда, продукти спільного мозкового штурму.
Є і окремі “стахановці”, як видно з наведеної нижче схеми. Причому четверо з шести найбільш плідних депутатів належать до БЮТу – могли б належати і всі п’ятеро, якби Сергія Міщенка керівництво “Батьківщини” не викинуло з прохідної частини.
Тепер незалежний депутат Міщенко, вочевидь, демонструє колишнім однопартійцям, кого вони втратили… Ну а на лаври Юрія Кармазина (найактивнішого парламентаря минулих скликань) претендує, мабуть, Петро Симоненко. Принаймні поки що комуніст №1 – “впереди планеты всей”.
Про що ж писали депутати?.. Про різне. Арсеній Яценюк та Григорій Немиря, приміром, спорудили проект постанови ВР “Про підтримку курсу України на інтеграцію до Європейського союзу”. А адвокат Юлії Тимошенко Сергій Власенко розродився цілою низкою документів, серед яких – проект закону про заборону експорту природного газу, видобутого на території України; про повернення у державну власність 93% акцій “Укртелекому”; про скасування старого пенсійного законодавства тощо.
Порадував депутат Геннадій Москаль – цей парламентар, як завжди, демонструє вельми нестандартний підхід до будь-якої справи, за яку він береться. У Раді зареєстрований його проект Закону про доповнення до Кримінального кодексу України положеннями про відповідальність “злодіїв в законі” та осіб, що належать до злодійського миру” (так в оригіналі). Шкода, що з текстом цього шедевру ознайомитися не можна: на сайті ВР його поки що нема. Інакше було б вельми цікаво дізнатись, яке юридичне обґрунтування надає автор поняттю “злодіїв в законі”.
Той же Москаль зареєстрував проект постанови про присвоєння міжнародному аеропорту “Сімферополь” імені Амет-Хана Султана – радянського військового льотчика-випробувача. Безумовно, це прекрасна ініціатива, незрозуміло тільки одне: де обіцяна опозицією боротьба за звільнення Юлії Тимошенко?
Зареєстрований бютівцем Андрієм Кожем`якіним проект закону “Про амністію”, на жаль, не залишає ЮВТ шансів, хіба що на Юлію Володимирівну може бути розповсюджене положення про “жінок, вперше засуджених за злочини невеликої або середньої тяжкості, а також тяжкі злочини, якщо вони не направлені проти основ національної безпеки України, життя та здоров”я особи та проти волі, честі та гідності особи”.
Щоправда, інший представник “Батьківщини” – депутат Сергій Сас – на вчорашній погоджувальній раді вимагав: 1) звіту представників пенітенціарної служби довкола подій, пов’язаних з Тимошенко (остання затіяла акцію громадянської непокори); 2) повернення до декриміналізації статті, за якою засуджено екс-прем’єрку.
Алаверди спікер ВР Володимир Рибак закликав колег-депутатів не проголошувати політичних заяв і не перетворювати погоджувальну раду на дискусійний майданчик – для цього, мовляв, існує Верховна Рада як така. Заодно голова парламенту повідомив, що години запитань до уряду не буде – Кабмін щойно сформований і ще не готовий до депутатського натиску.
Зависає в повітрі і питання проведення перевиборів на п’яти “проблемних” округах: “регіонали”, заявив на погоджувальній раді лідер фракції ПР Олександр Єфремов, мають намір звернутися за роз’ясненнями з цього приводу до Конституційного Суду.
Виглядає на те, що чи не єдиним важливим питанням, котре розгляне І сесія нинішньої ВР, буде призначення нового голови Нацбанку. Проект постанови з цього приводу вже внесено президентом України та зареєстровано на сайті ВР. Суб’єкт внесення – Ігор Соркін, заступник тепер вже колишнього очільника Нацбанку Сергія Арбузова.
Про цю персону відомо небагато. Працювати заступником голови Нацбанку Соркін почав у 2010-му – коли установу очолював Володимир Стельмах. До того він очолював відділ банківського нагляду в донецькому територіальному управлінні НБУ. Очікується, що заступниками Соркіна можуть стати Сергій Мамедов та Микола Удовиченко, обидва вони нині керують державними фінустановами, пише бізнес-ресурс UBR.
І додає: “за словами економістів, новий керівник Нацбанку продовжить починання Сергія Арбузова – вимагатиме від Ради таки ухвалити податок на продаж валюти.Відповідний збір дасть змогу не тільки поповнити пенсійний фонд, але і розрахуватися із зовнішніми запозиченнями”.Однак таке ухвалення, якщо воно і матиме місце, випаде вже на долю наступної сесії, адже поточна добігає кінця.
Цікаво, наскільки ефективнішою буде робота парламентарів після іще одних (і теж доволі тривалих) зимових канікул? Питання, звісно, риторичне.
Джерело: Обозреватель