Князь Святослав перед самим початком священного походу відсилав гінця із страхітливим коротким посланням: “Іду на Ви!”. Що означало – “Іду на Вас”, тому що знахідний і називний відмінки в мові давніх русів були ідентичні. Таке послання носило попереджувальний характер і інформувало ворога про швидкої атаки з боку русичів. Безглуздий, скажуть багато, але російський князь мав особливий розрахунок.
Полководцем Святослав був найдосвідченішим і своїм оповіщенням змушував ворога готуватися до сутички з передчуттям, м’яко кажучи, недобрим, що вносило деякий сум’яття в ряди хоробрих молодців-завойовників. Таким чином, Святослав уміло застосовував метод психологічної, інформаційної війни. Ворог змушений був зібрати всі резерви для вирішальної раті. Тим самим Святослав убезпечував своє військо від виснажливих сутичок з дрібними загонами, які перетворюють війну в неефективне і довге протистояння.
Атака війська на чолі зі Святославом була стрімкою і потужною: 20 шеренг, прикриті щитами в людський зріст списами 1-го, 2-го і 3-го рядів змітали на своєму шляху ворожі ряди. Воїни були озброєні луком, довгим мечем, списом і засопожним ножем.
Існує і релігійна версія, що виразом “Іду на Ви!” Святослав оголошував священну війну, тобто доля ворогів уже вирішена і будуть вони принесені в жертву Великому Перуну!