Епітафії

ByOliver81

Лис 1, 2010

№1 (53)
Серця наші сповнені болем й журбою,
Сумуємо й тужимо ми за тобою.

№2 (105)
Ти відійшов – лишилась пустота,
Яку ніхто заповнити не в силі.
Був світлий розум, щирість, доброта,
Тепер лиш сум, любов, і наша пам’ять.

№3 (81)
Пішла від нас ти дуже рано,
Ніхто не зміг тебе спасти.
На серці в нас велика рана,
Пока живі ми – з нами ти.

№4 (44)
Є сила, що може забрати з життя,
А з пам’яті рідних – ніколи.

№5 (81)
Ти був для нас наче пташка,
Мов щебетливий соловей.
Без тебе сумно нам і важко,
І серце плаче ніч і день.

№6 (63)
Тяжко, важко в світі жити,
а мами не має.
Плачуть очі, плаче серце,
сонце не так сяє.

№7 (62)
„Смерть є новим народженням,
народженням до життя,
яке не скінчиться ніколи”

№8 (22)
Відпочивай у покої вічнім.
№9 (72)
Ту біль, що в серці закипіла
Не виляти слізьми,
Лиш камінь цей навіки
Любий образ збереже.

№10 (39)
Народжуємось, щоб померти,
І помираєм, щоби жити.

№11(81)
Ти пішов у далеку дорогу,
Звідки нема вороття.
Лишив нам на пам’ять про себе,
Свій погляд, та біль у серцях.

№12(53)
Вічна пам’ять, вічний покій…
Нехай земля тобі буде
лебединим пухом.

№13 (74)
Тебе не має з нами,
І не прийдеш ти більш до нас.
Нема – не має з нами мами
Твоєї свічки вогник згас.

№14 (82)
Відпочивайте Тату, Мамо
Ми будем пам’ятать про Вас.
Ви відійшли так дуже рано
Лишили з сумом й горем нас.

№15(81)
Твоя зоря навік погасла,
Лишила смуток нам і жаль.
Ми пам’ятаємо про тебе,
В серцях у нас завжди печаль.

№16(81)
Лебідко наша білокрила
Навік від нас ти відлетіла.
Лишила діточок своїх
Спасти ніхто тебе не зміг.

№17 (21)
Пам’ятаємо, сумуємо…
Рідні.

№18 (79)
Була для нас неначе пташка,
Мов щебетливий соловей,
Без тебе сумно нам і важко,
І серце плаче ніч і день.

№19(46)
Гіркий біль втрати
назавжди залишиться
в наших серцях.

№20(90)
Вічний спокій дай йому Господи.
А світло віковічне,
нехай йому світить.
Хай відпочиває у мирі вічнім.
Амінь.

№21(46)
Світла пам’ять про тебе
буде вічно жити в наших серцях.

№22(69)
Біль серце стискає,
гірко плаче душа.
Більшого горя немає,
як втрата твого життя.

№23(95)
Смерть забрала не твоє життя,
а мою радість.
залишивши мені печаль і сум.
Я завжди дякуватиму Богу,
що ти у мене був.

№24(40)
Світла, пам’ять про тебе
в моїм серці назавжди.

№25(50)
Твоё доброе сердце
стучать перестало,
Но память жива о тебе.

№26(27)
Любовь и память сильнее смерти.

№27(60)
Живой тебя представить так легко,
Что в смерть твою поверить невозможно.

№28(61)
Не высказать грусти, не выплакать слез.
Ты радость и счастье с собою унес.

№29(104)
Тот день, когда твой взгляд погас,
И сердце перестало биться.
Стал самым страшним днем для нас,
И мы не можем с ним смириться.

№30(89)
В твои глаза нам не взглянуть,
И жизнь твою нам не вернуть.
Такой любимий и родной,
Ты не придешь уже домой.

№31(87)
Ты в жизни был нам верным Другом,
Нам не забыть тебя.
Пусть вечно будет лебединым пухом,
Слезой умытая земля.

№32(30)
От тех, кто помнит,
любит и скорбит.

№33(21)
Помним, любим, скорбим.

№34(85)
Ти був(була) для нас неначе пташка,
Мов щебетливий соловей.
Без тебе сумно нам і важко,
І серце плаче ніч і день.

№35 (46)
Гіркий біль втрати назавжди,
Залишиться в наших серцях.

№36 (48)
Ти життя любив і нас сердечно,
Тебе ми будем пам’ятати вічно.

№37 (103)
Нестерпний біль словами не розкажеш,
Не передасть і камінь цей.
Своєю посмішкою ти нас не розрадиш,
Тебе нема і сказано цим все.

№38 (52)
Серця наші сповнені болем й журбою,
Сумуємо й тужимо ми за тобою.

№39 (27)
Твій вічний сон,
Наш біль і смуток.

№40 (25)
Вічна скорбота в наших серцях.

№41 (36)
Помилуй мене Боже
По великій твоїй милості.

№42 (52)
Земле! Не тяготи її собою,
Вона так любила життя
І дорожила тобою.

№43 (25)
Твій вічний сон,
Наш вічний сум.

№44 (52)
Ще трошки прожити
На думці було…
І може прожила б,
Та сонце зайшло…

№45 (80)
Господи, я щиро благаю,
Прийми нашу маму до раю
Хоч скраєчку, хоч у куточку
Сподоби молитву дочки.

№46 (105)
Ти відійшов…лишилась пустота,
Яку ніхто заповнити не в силі
Був світлий розум, щирість, доброта,
Тепер лиш сум, любов і наша пам’ять.

№47(98)
Ти долі голову схилив,
Рідний дім осиротів.
У вічність темну ти пішов
Але для нас ти дорогий
Завжди любимий і живий

№48(61)
Зіронька ясна
Передчасно ти згасла.
І залишила навіки
Біль в наших серцях.

№49 (35)
Вічний тобі спокій,
А нам –довічна скорбота…

№50 (81)
Пішов від нас ти дуже рано,
Ніхто не зміг тебе спасти.
Яка глибока на серці рана,
Пока живі ми, з нами ти.

№51(118)
Як гарно сонечко світило,
Коли всі разом ми жили.
Пішов від нас ти дуже рано,
Яка глибока на серці рана,
Пока живі ми, з нами ти.

№52(65)
Біль серце стискає,
Гірко плаче душа.
Більшого горя немає,
Як втрата твого життя.

№53 (44)
Є сила, що може забрати з життя,
А з пам’яті рідних -ніколи.

№54 (68)
Не втихне ніколи втрати біль
Буде смерть твоя гірким докором
Для тих, хто був поруч.

№55 (58)
Сумно і тяжко на серці від того,
Що вже ніколи не прийдеш
до нашого дому.

№56 (100)
Погасла свічка, померкли квіти
Нема без тебе світла і тепла.
Скажи нам рідний, як без тебе жити,
І як повірить що тебе нема.

№57 (245)
Якщо ж так призначено Богом
Щоб пішов ти так рано від нас
Не змогли ми змінити замислів Божих
Щоб продовжити Богом відмірений час,
Сорок років прожили ми разом з тобою.
І голубом сивим назавжди відлетів від нас
Но журба і смуток крає наші серця до болю
Ти завжди в нашіх серцях в вечірній і ранішній час.

№58 (104)
Ятриться серце, неначе свіжа рана
Хоч плине час, але душа болить.
Мій ангел, моя мила і кохана
Тут вічним сном тихенько собі спить.

№59 (22)
Ти назавжди в нашій пам’яті…

№60 (11)
Вічна пам’ять.

№61 (22)
Від тих, хто пам’ятає і сумує.

№62 (54)
Серця наші сповнені болем й журбою,
Сумуємо й тужимо ми за тобою.

№63 (100)
Смуток і біль нам серця розриває,
Тепер поміж нами тебе вже немає,
Голосу твого ми чути не будем,
Але про тебе повік не забудем.

№64(82)
Важка безжалісна недуга
Тебе скосила, життєлюба,
А з нами залишилась туга:
Немає батька, немає друга.

№65(230)
Пораднику щирий, як сумно довкола
Без твоєї поради, без рідного слова.
Та життя продовжується в дітях
І внуки пам’ять збережуть.
Рідного татка і дідуся –
Всі добрим словом пом’януть.

№66 (93)
Смерть забрала твоє життя, а мою радість.
Залишивши мені печаль і сум.
Я завжди дякуватиму Богу,
За те, що ти у мене був.

№67 (37)
Світла пам’ять про тебе в моїм серці назавжди.
№68(25)
И серджу сольно.
И горю нет конца.

№69(30)
Нет слов, чтобы выразить боль утраты.

№70 (43)
Дорогому, любимому мужу, отцу, прекрасному человеку.

№71 (45)
Светлая память о тебе будет вечно жить в наших сердцах.

№72 (62)
Светлая память о тебе и жгучая боль утраты будут вечно жить в наших сердцах.

№73 (33)
Любов и скорбь по тебе
В моей душе вечны.

№74 (18)
Помним, любим, скорбим…

№75 (40)
Память о твоём добром серце
Мы сохраним навечно.

№76 (49)
Твоё доброе серце стучать перестало,
Но память жива о тебе.

№77 (51)
Как много твоего осталось с нами,
Как много нашего ушло с тобой.

№78 (100)
Склонившись стали над могилою,
Горькими слезами поливаем цветы,
Не хочется верить моя дорогая,
Что в этой могиле находишься ты.

№79 (100)
Нежная любовь и жгучая серце печаль,
Светлая память о тебе и боль безвременной утраты
Всегда будут жить в наших сердцах.

№80 (50)
Какое сердце перестало биться,
Какой источник доброты угас.

№81 (26)
Любовь и память сильнее смерти…

№82 (61)
Живой тебя представить так легко,
Что в смерть твою поверить невозможно…

№83 (60)
Нет таких слов, чтобы высказать горе,
Нет таких слёз, чтобы выплакать боль.

№84 (53)
Пусть свет твоей звезды навек угас,
Печаль и слёзы не покинут нас

№85 (59)
Не высказать грусти, не выплакать слёз,
Ты радость и счастье с собою унёс.

№86(51)
Меня вы не ждите,
Я к вам не прийду.
Ко мне не спешите,
Я вас подожду.

№87(100)
Тот день, когда твой взгляд погас,
И сердце перестало биться,
Стал самым страшным днём для нас,
И мы не можем с ним смириться.

№88 (102)
Поздно любить,
Можно только жалеть,
Можно громко рыдать,
Можно просто молчать,
Но нельзя уж вернуть
Смерть на жизнь поменять.

№89 (140)
Не оплакивай смертный вчерашних потерь,
Дел сегодняшних завтрашней меркой не мерь,
Ни былой, ни грядущей минуте не верь,
Верь минуте текущей –будь счастлив теперь.

№90(20)
Опустела земля без тебя.

№91(50)
Слёзы не считаны,
Горе не меряно.
Всё дорогое с тобою потеряно.

№92 (26)
От тех, кто любит, помни и скорбит.

№93 (37)
И не вернуть, и не забыть-
Осталась только боль.

№94 (61)
Живым тебя представить так легко,
Что в смерть твою поверить невозможно…

№95 (82)
Ты в жизни была верным другом,
Нам не забыть тебя.
Пусть вечно будет лёгким пухом,
Слезой омытая земля.

№96 (73)
Душа от горя почернела,
Истерзана тоской…
Но помнить будем вечно
Тебя сыночек наш родной.

№97 (74)
Скучают ласточки по небу,
Скучают рыбы по воде,
А мы скучаем милый папа
Всё это время по тебе.

№98 (115)
А боль на сердце так свежа,
Из сердца катиться слеза.
И вновь в тисках у нас душа –
Жизнь без тебя печальна и пуста
Но память –вечна,
С нами ты всегда.

№99 (55)
Ты знаеш ли как свято
Мы верим до сих пор,
Что жив ты
Судьбе на перекор…

№100 (38)
Сын не умирает…
Он просто рядом быть перестаёт…

№101 (85)
В твои глаза нам не взглянуть,
И жизнь твою нам не вернуть
Такой любимый и родной
Ты не прийдёш уже домой.

№102 (90)
Ты ушел из жизни слишком рано,
Нашу боль не выразят слова.
Спи, родной, ты наша боль и рана,
Память о тебе всегда жива.

№103(30)
Не высказать горя, не выплакать слез.
Ты радость навеки из дома унес.

№104(43)
Из жизни ты ушел мгновенно,
А боль осталась навсегда.

№105 (65)
Мы приходим сюда,
Чтоб цветы положить,
Очень трудно, родная,
Без тебя нам прожить.

№106 (86)
Скорбь и печаль твоей утраты
Пребудут с нами навсегда.
Что может быть страшней и горше
Потери мужа и отца.

№107(63)
Ты зачем ушел, родной,
Спать в земле сырой?
Ты зачем меня оставил
Маяться одной?

№108(51)
Скорбь души не выплакать слезами,
Сырой могиле горя не понять.

№109 (60)
Как жаль, что твоя жизнь
Была такой короткой,
Но вечной будет память о тебе.

№110 (25)
Ты ушел из жизни, а из сердца – нет.

№111 (33)
Светлый, чистый образ твой всегда с нами.

№112 (89)
К твоей безвременной могиле
Наша тропа не зарастет.
Родной твой образ, образ милый,
Всегда сюда нас приведет.

№113 (93)
Как трудно подобрать слова,
Чтоб ими нашу боль измерить.
Не можем в смерть твою поверить,
Ты с нами будешь навсегда.

№114 (34)
Вы, листочки, не шумите,
Нашу маму не будите.

№115 (85)
Ты нас покинула, родная.
Настал разлуки скорбный час.
Но все по-прежнему живая,
Ты в нашем сердце среди нас.

№116 (102)
Уйдя из жизни все еще живешь ты
В наших помыслах, мечтаньях.
Судьбой дарованного не переживешь.
Мы помним о тебе и в радостях и в муках.

№117 (79)
Любовь к тебе, родной сынок,
Умрет лишь вместе с нами.
И нашу боль, и нашу скорбь
Не выразить словами.

№118 (82)
Подкралась злая смерть ко мне,
Ушел от вас я навсегда.
Ох, как хотелось бы мне жить,
Но такова моя судьба.

№119 (64)
Спи доченька, любимая, спокойно.
Ты свой короткий путь прошла
Честно и радостно.

№120 (27)
Спасибо за вместе прожитые годы…

№121(44)
В сердцах людей оставив след,
Память о тебе вечно жива.

№122(78)
Тебя уж нет, а мы не верим,
В душе у нас ты навсегда.
И боль свою от той потери
Не залечить нам никогда.

№123 (82)
Ты жизнь любил,
И многое хотел успеть,
Но слишком рано оборвалась нить,
Не дав тебе мечты осуществить.

№124 (96)
Горе не жданное, горе не меряно,
Самое дорогое в жизни потеряно.
Жаль, что жизнь нельзя повторить,
Чтоб тебе ее подарить.

№125(65)
Нашу боль не измерить
И в слезах не излить.
Мы тебя, как живого
Будем вечно любить.

№126(51)
Я тебя взрастила, но не сберегла.
А теперь могила сбережет тебя.

№127 (34)
Тепло души твоей осталось вместе с нами.

№128 (62)
Все было в нем- душа, талант и красота.
Искрилось все для нас, как светлая мечта.

№129 (33)
Светлый, чистый образ твой всегда с нами.

№130 (105)
Из жизни ты ушла непостижимо рано,
Родителей печаль гнетет.
В сердцах их кровоточит рана.
Сынишка твой растет, не зная слова “мама”.

№131 (51)
Как много нашего ушло с тобой,
Как много твоего осталось с нами.

№132 (90)
Ушел ты рано, не простившись,
И не сказавши слова нам,
Как жить нам дальше, убедившись,
Что больше не вернешься ты.

№133 (49)
Тихо, деревья, листвой не шумите.
Мамочка спит, вы ее не будите.

№134 (93)
Прости, что нам под небом звездным
К твоей плите носить цветы.
Прости, что нам остался воздух,
Каким не надышался ты.

№135 (59)
Одной звездой стало меньше на земле.
Одной звездой стало больше на небе.

№136 (26)
И сердцу больно, и горю нет конца.

№137 (73)
Вечно будет о тебе слеза матери,
Грусть отца, одиночество брата,
Скорбь бабушки и дедушки.

№138 (48)
Любим тебя, гордимся тобой,
И в памяти нашей всегда ты живой.

№139 (82)
Как капли росы на розах,
На щеках моих слезы.
Спи спокойно, милый сын,
Все тебя мы любим, помним и скорбим.