КОРОНА – ЦЕ ОБРЯД, ПОШИРЕНИЙ В РЕГІОНАХ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

Переступив я, красна панно, поріг твоєї хати,
Де ж твоя родина, не можу впізнати?
Де ж твій батько – ще й рідная мати?
Я хотів би їм низенький поклін передати.
ПРОШУ ГРАТИ

     Добрий день всім, хто в домі цім,
     Старому, молодому, Богові святому,
     А вас, музиканти, прошу марш грати
     Бо я буду молодій корону читати.
     ПРОШУ ГРАТИ

А коли я буду корону читати,
То на кожних куплетах буду ставати,
Тоді музиканти, гарно прошу марша грати.
ПРОШУ ГРАТИ

     Прошу, молода княгине, із дружками встати,
     Бо я буду корону читати.
     Ця корона не від мене самого,
     А від нашого молодого.
     ПРОШУ ГРАТИ

Вінок з розмарину, із рідного краю,
Серце мліє, серце в´яне, хто його тримає.
І ти, молода княгине, будеш умлівати,
Коли прийшов час цей вінок тримати.
ПРОШУ ГРАТИ

     Як надінеш цей вінок на голову стоя,
     То ніхто Вас не розлучить, крім землі святої,
     Для цього, княгине, ти корону наклала,
     Щоб разом з миленьким Степаном ти до шлюбу стала.
     ПРОШУ ГРАТИ

Не плач, молода княгине, нехай дружки плачуть,
Вони заміж хочуть, аж за столом скачуть.
Не плач, молода княгине, нехай молодий плаче,
Приведе молоду до хати, буде знати, що це значить.
ПРОШУ ГРАТИ

     Ти сьогодні, молода княгине, у рідної мами,
     Стоїш між дружками, убрана квітками.
     Годі тобі, молода княгине, дівувати,
     А від сьогодні і до віку мужа шанувати.
     ПРОШУ ГРАТИ

Ти думала, молода княгине, що яблуко вкусила,
А ти своє дівоцтво навіки лишила.
А ти тепер, молода княгине, як зіронька сяєш,
Своїм білим личком весь дім украшаєш.
ПРОШУ ГРАТИ

     Не плач, молода княгине, хай дружки плачуть,
     Вони заміж хочуть, аж до гори скачуть.
     ПРОШУ ГРАТИ

Що то думають дружки, то я добре знаю,
Вони заміж рвуться,як грішник до раю.
Не журіться, ви, дівчата, прийде та неділя,
І ви мене покличете на своє весілля.
ПРОШУ ГРАТИ

     Не плач, молода княгине, нехай дружки плачуть,
     Вони заміж хочуть, аж серця їм скачуть.
     Глянь, як кожна плаче, мало не вмліває,
     Доки буде дівкою, той сама не знає.
     ПРОШУ ГРАТИ

А ти, старша дружка, боюся й сказати,
Завела мене в солому – мусів «Гвалт» кричати.
Не журися, друга дружко, оженимось обоє,
Люди хрестять по одному, а ми зразу ТРОЄ.
ПРОШУ ГРАТИ

     Тепер не скажу Вам ніяких дурниць я,
     Дай Боже, щоб Ви заміж вийшли майбутніх мясниць.
     Покину дружок я, вернусь до княгині,
     Розкажу їй зараз, що станеться нині.
     ПРОШУ ГРАТИ

Ми приїхали до княгині цю корону здати,
А її сьогодні хочемо до шлюбу забрати.
Прийшла пора, молода княгине, про все забувати,
І з чистим серцем і душею під вінець ставати.
ПРОШУ ГРАТИ

     От подумай, молода княгине, що маєш робити,
     Подивись добренько, з ким маєш ти жити.
     Коли зв´яжуть із миленьким білі рученята,
     То забудуть вже про тебе хлопці та дівчата.
     ПРОШУ ГРАТИ

Віднині не будеш, молода княгине, по саду гуляти,
Після шлюбу мусиш свого мужа шанувати.
Уклонися, молода княгине, уклонись низенько,
Подякуй всім найріднішим, подякуй гарненько.
ПРОШУ ГРАТИ

     Дозволь, красна панно, мені так, як зможу,
     Від імені твого, подяку я зложу.
     Вам, тато й мамо, подяку складаю,
     Що ви княжну виховали, як голубку в раю.
     ПРОШУ ГРАТИ

Станьте, рідна мамо, до мене близенько,
Нехай Вам вклонюся, щиро та низенько.
Може я Вам, мамо, злого щось сказала,
То прошу, пробачте, може я не знала.
ПРОШУ ГРАТИ

     Щиро дякую Вам, мамо й тато, за літа минулі,
     Щоб Вам віку накували у гаях зозулі.
     Уклонися, красна панно, всій своїй родині,
     Щоб тобі допомагали при лихій годині.
     ПРОШУ ГРАТИ

Поклонися, красна панно, всій своїй родині,
Що вони тебе гляділи, із малу до нині.
Поклонися, красна панно, і своїм сусідам,
Щоб вони на тебе не мали обіди.
ПРОШУ ГРАТИ

     І вам, дорогі дружки, подяку складаю,
     Що ви мене не цурались, як квітки у гаю.
     А ще і тим хлопцям, що прийшли до хати,
     Я також їм хочу маленьку подяку дати.
     ПРОШУ ГРАТИ

Дякую вам, хлопці, за ваші вечорниці,
Що не раз ви мене намовляли на різні дурниці.
Дякую вам, хлопці, за ваші услуги,
Женіться й ви, хлопці, як женяться другі.
ПРОШУ ГРАТИ

     Ой не раз ішла я, і в серця питала,
     Не одного козаченька любить обіцяла.
     Не один повірив, ще й досі кохає,
     Тепер стоїть за порогом і слину ковтає.
     ПРОШУ ГРАТИ

Уклонись, княгине, всій своїй родині,
Щоб тобі допомагали у всьому і усюди.
Вони тебе доглядали, а ти виростала,
А тепер ти молодому навіки дісталась.
ПРОШУ ГРАТИ

     А ти, старша дружко, віночок забирай,
     І мені напевно за нього добрий могорич дай.
     Як ти, старша дружко, даси мені рому,
     То я тобі навесні прочитаю ту саму корону.
     ПРОШУ ГРАТИ

А Ви, мамо, ближче підійдіть, з рук корону візьміть,
І своїй доньці на голівку наложіть.
Щоб ти, молода княгине, свій вінок зносила,
А мене до року за кума просила.
ПРОШУ ГРАТИ

     А ти, пане молодий, як не хочеш лиха,
     Часто жінку обнімай, буде в хаті тихо.
     А по цій короні тарілку побити,
     З нею не гуляти, а другу купити.
     ПРОШУ ГРАТИ

А за мій труд, за мою ласку,
Тато дасть літру горілки, а мама ковбаску.
А ти, молодий, не жалій горілки,
Бо на світі не найдеш вже такої дівки.
ПРОШУ ГРАТИ

     Корону читаю, словами милюся,
     Не дивуйтесь, добрі люди,
     На дівчат дивлюся.
     ПРОШУ ГРАТИ

Дякую присутнім, що тихо стояли,
І по цій короні славу поважали.
Цю корону я вже кінчаю,
І вам, музиканти, подяку складаю.
ПРОШУ ГРАТИ

     Дякую вам, музиканти, що так добре грали,
     Бодай ваші грішні душі та й у рай попали.
     Не гнівайтесь, музиканти, що я так читаю,
     Бо тут хтось написав, що й сам не розбираю.
     ПРОШУ ГРАТИ

Не гнівайтесь Ви всі в хаті, що така корона,
Вона нами не створена, а ще за царя Фараона.
А ви, музиканти, інструмент не ховайте,
А нашим молодим марш до шлюбу заграйте.
МАРШ