Кожен говорить: стріляв не я.
В кожного друзі, батьки, сім я,
Хтось кається, плаче, стає на коліна,
Доводячи – я людина невинна.
Хтось з гордістю носить пташине ім я –
Спокій народу заслуга моя.
Знайте, що ваші заховані лиця,
Всі нагороди, що є у петлицях,
Всі нагороди, щоє у кишенях,
В банках,у сейфах,просто у жменях
Все то не варто хвилини життя,
Коли станеш у Бога на каяття.
Йому все одно у той день і той час
Чий ТИ виконував чорний наказ.
Людмила Коваленко