Легенда про Славське
Давно-давно, ще коли була Київська держава, це сталося. Помер розумний князь Володимир, за якого Київська Русь досягла найбільшої могутності, а між його синами почалася братовбивча, проклята народом ворожнеча і війна.
Розпочав її Святополк, прозваний Окаянним. Він вбив братів Бориса і Гліба, а тоді вирішив розправитись із Святославом. Дізнавшись про заміри жорстокого брата, Святослав вирішив утекти через Карпати в Угорщину, і одразу за ним в погоню Святополк послав загін найманих убивць.
Останній, смертельний бій між невеличкою дружиною Святослава з найманими вбивцями Святополка відбувся в Карпатах, неподалік від того місця, де в річку Опір впадає річка Орява.
Тут і загинув Святослав — син Володимира, і відтоді це місце стало називатися Святослав. А ті кілька поранених, втомлених дружинників, що залишились живими після смерті їхнього князя Святослава, боячись переслідування лютого Святополка, вже не повертались у свої рідні місця, а пішли вверх проти течії Опору, і на тому місці, де в Опір впадає річка Славка, побудували собі хатинки. Так виникло перше поселення на місці Славська. А що дружинників всі знали як хоробрих, уславлених у багатьох походах та битвах воїнів, то й їхнє поселення назвали Славним, а згодом від цієї назви утворилась нинішня назва — Славське.