Лічилка
Павлику-равлику
вистав роги
на чотири стоги.
Тобі два, мені два –
поділимось обидва.
Лічилка
Літо, спека, бо жнива.
В житі зайчики, аж два.
– Де ми будем, брате, жити,
Як покосять в полі жито?
Лічилка
– Раз, два – та й тікати –
Буде нас стіжок ховати!
Раз, два – та й зима…
В ліс втечемо – нас нема.
Лічилка
Гулі, гулі –
такі очі,
як моргулі.
чинки, чинки –
такі очі,
як мисчинки,
чата, чата –
такі очі,
як горщата.
Лічилка
Нашa совонька-сова
позабула всі слова.
На пеньку сидить,
очима лупає,
ногами тупає.
Туп-туп!
Лічилка
Ходила квочка
коло кілочка.
Водила діточок
біля квіточок! Квок!
Лічилка
Ходить бусол по болоту
просить хлопців на роботу.
Хлопці кажуть:
– Не піду!
Бусол каже:
– Заплачу.
Лічилка
Ігдики, цигдики,
цигдики де,
Абель, фабель, дурмане,
Ікі, тікі, граматікі,
Оц, клац, заєць.
Лічилка
Сидить жаба під корчем,
зачинає рити,
На кого це слово впаде,
той буде жмурити.
Лічилка
Раз, два, три,
чотири, п'ять-
п'ять горобчиків летять,
Раз, два, три, п'ять –
йду четвертого шукать.
Лічилка
Біг заєць по льоду,
рвав траву лободу
Що набрав – то в пучок,
мій, мій сірячок.
Лічилка
Покололо, покотило,
по дорозі волочило.
Сонце, місяць і зірки –
на кілочку вийдеш ти.
Лічилка
Їхав лис через ліс,
поламав сто коліс,
Треба стати, погадати,
скільки йому грошей дати.
Лічилка
Сидить зайчик під липкою,
сіє муку калиткою.
Ведмідь каже:
“На хліб? На хліб?”
Зайчик вушками –
тріп-тріп.
Лічилка
Попіл, попіл, попільниця,
а де ж наша зозулиця?
Понад морем літала,
сивим оком кивала.
А ти, киве, не кивай,
а ти з города втікай.
Лічилка
Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будем півника просити:
Ходи жито молотити!
Лічилка
А Іван-копитан,
Чим ти коні копитав?
Сріблом-золотом – дзень, брязь,
Вийди, князь
Лічилка
Качка з річки йшла,
гурт качок вела:
це – качатко сиве,
це – як жовта слива,
це – брудненький квачик,
це – м'якенький м'ячик,
це – як вовни жменька,
це – кривеньке,
це – сніжок побіг…
Скільки ж їх усіх?
Лічилка
Бiля двору – дві Федори,
біля ґанку – дві Тетянки,
а на лузі – дві Ганнусі,
біля річки – дві Марічки.
Ой, дівчаток тих багато.
Порахуйте їх, малята.
Лічилка
Раз, два –
дерева
три, чотири –
вийшли звірі,
п'ять, шість –
падолист,
сім, вісім –
птахи в лісі,
дев'ять, десять-
це сунички
підвели червоні личка.
Лічилка
– Ласю-Парасю,
Де була?
– У лісі,
– Що їла?
– Горісі,
– Чим кусала?
– Зубами,
– Куди клала?
– До мами.
Лічилка
Стоїть верба над потоком.
Похилилась трохи боком.
Похилилась до води,
Ти лови.
Лічилка
Тікав заєць через міст.
Довгі вуха, куций хвіст,
А ти далі не тікай,
рахувати починай,
раз, два,три – вийди ти.
Лічилка
Лізла баба по драбині
та й упало межи свині.
Не кусайте мене, свині,
буду ваша господиня.
Лічилка
Іде коза рогата,
веде діток, кошлата.
А хто козу туркне,
того коза штурхне.
Лічилка
Федір, Сидір і Каленик
Збудували тут куреник.
У куренику сидять,
По варенику їдять.
В нас вареників немає,
Хто жмуритись починає?
Лічилка
Йшла собака через міст –
чотири лапи,
п'ятий хвіст.
Лічилка
Їхав лис через ліс,
поламав сто коліс,
Треба стати, погадати,
скільки йому грошей дати.
Лічилка
Первінчики, червінчики,
дзвенять, гримлять кремінчики.
По свіжій травиці,
по чистій водиці.
Там ягоди, горішки,
медок, сахарок.
Мовчок.
Лічилка
Мала баба три сини –
були вони русини:
один ходив до школи,
другий робив підкови,
а третій був розпусняк-
вкрав він в баби капусняк.
Лічилка
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Біжимо ми як вітри,
А жмурити будеш ти!
Лічилка
– Де стоїш?
– На калині.
– Що п'єш?
– Квас.
Лови нас!