Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день журиться його мати Марія – не їсть і не п’є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона з’їла щось. Але Марія і далі не говорила, й нічого не їла… Однією з тих, що часто приходили до Матері Божої, була бідна Ганя.
У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганя взяла своє добро – кілька яєчок і пішла до Марії.
– Маріє! Не плач, не сумуй, – просила вона.
– Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!
– Знаю, – відповіла Марія.
– Мій Син з’явився мені у сні. Навколо нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, що мій Син воскрес.
Дівчина дала Марії свій подарунок – кошик із яєчками. Сльози радості потекли з її очей і впали на яєчка. І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яєчках зацвілі чудові квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Усі яєчка в кошику засяяли різними кольорами веселки!
Марія зраділа і почала роздавати ті яєчка людям. – Радуйся! – казала вона кожному, коли подавала яєчка, – Христос воскрес! Христос воскрес! Коли вже яєчок не стало, вона з подякою віддала кошик дівчинці. Ганя взяла його і вийшла на вулицю. Раптом глянула у кошик, а він повний писанок.
Зраділа дівчина бігла вулицями Єрусалиму і кожному, кого зустрічала, давала писанку: – Радуйтесь! Христос воскрес! Скільки Ганя не роздавала тих яєчок, а кошик в неї завжди був повний. Люди, яким вона давала писанки, несли їх далі, давали їх іншим і вітали словами:
– Христос воскрес! Так за короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.